Продовжуємо знайомити читачів із «магнітами» Закарпаття, які можуть обрати туристи для подорожі. Після Рахівщини та Тячівщини пропонується «приманка»№3 – Перечинский район.
Часом в туристичну мандрівку нас «кличуть» не пам’ятки та гастрономія, а відомі постаті, ті, чиє життя вражає, з кого хочеться брати приклад. Таку цікаву особистість має і Перечинщина. Так, там зараз активно розвивається сирний туризм та й жаб’ячі лапки, як в Франції, можна спробувати, а ще це край неповторної культури лемків (етнографічна група українців) та рай для велотуристів… Але я обираю Перечин, заради того, аби побачити єдиний у світі та неповторний за своїм наповнення пам’ятник листоноші – Федору Фекеті.
У далекому для нас ХІХ столітті, коли технічний прогрес ще не став в активну фазу свого розвитку, саме такі постаті як Федір (Теодор) Фекета, незважаючи на відстань у понад 20 кілометрів та несприятливу погоду, стійко та віддано виконував свою роботу, доставляв листи тим, хто їх чекав. За що й отримав прізвисько «посол».
Федір народився в 1789 році, в селі Тур’я Ремета, звідси і вирушав у далеку дорогу, доставляючи листи та посилки. І хоч це не зовсім чоловіча професія, але кажуть, що він втратив через нещасний випадок руку, тому, обираючи собі роботу, вирішив стати саме листоношею, хотів робити те, що йому під силу.
У руці палиця, а за плечима важка сумка. Попереду лиш довга дорога пішки. На його честь нього в рідному селі встановлено пам’ятну дошку з написом: «Въ Память Приязности, Тверезности, Чесности и Послужности Посла Феодора Фекета. Померъ р.б. 1838». В Перечині ж встановили пам’ятник. Звідси починаються відкриті екскурсії містом, а молодята йдуть, щоб попросити листоношу «принести» їм щасливої долі.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.