«Магніт» № 5, або в який район Закарпаття варто завітати тим, хто захоплюється досягненнями науково-технічного прогресу. Відповідь проста – до Іршавщини.
Іршавський район перш за все славиться своєю сакральною спадщиною (збережені дерев’яні храми свідчення цього); природними об’єктами, як то Національний природний парк «Зачарований край», урочище «Смерековий камінь» (с. Ільниця), сфагнове болото (насичення водою відбувається за рахунок атмосферних опадів) «Чорне багно», гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення; полонина «Кук»; руїнами кількох замків, зокрема це маловідоме укріплення Бодулів.
Але це ще не все, бо є дві інші причини чому варто сюди приїхати. Перш за все – це єдина діюча на Закарпатті Боржавська вузькоколійка, перлина технічних здобутків краю з часів Австро-Угорщини, яка досі курсує до станції Хмільник, що на Іршавщині. Другим же об’єктом є єдина в Україні діюча водяна кузня – історична пам’ятка XVIII ст. у селі Лисичово.
Її назва походить чи то від німецького «hammer» – молот, чи то від слова «гамір», адже тут таки шумно, від роботи молота. Комплекс кузні складається з основної будівлі з робочим механізмом, колесом та молотом, господарського двору та системи водогону. Колись на її місці стояла інша технічна новинка того періоду, а саме папірня (паперова фабрика), яка також працювала за допомогою сили води з місцевої річки Лисичанки. Не відомо, чому її власник граф Текелі зробив переорієнтацію роботи і фабрика поступилась місцю кузні. Певно такі були потреби часу. Робота велась в три зміни, а продукція експортувалась навіть до Сербії. Під час Першої Світової війни робота припинилась, а за часів Чехословаччини кузня працювала, але вже не в таких великих масштабах. Не припиняла вона своєї діяльності і за Радянських часів, а в 1947 році тут була навіть встановлена гідроелектростанція, яка забезпечувала освітленням більшість житлових будинків Лисичова. Зараз тут музей, і ведеться робота лиш з дрібним сільськогосподарським реманентом. Щороку ж у червні можете завітати сюди на фестиваль і стати свідками роботи цього унікального механізму.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.