Жовтнева стихія в перечинських Карпатах: зелений ліс вкритий першим снігом

За якихось 70 кілометрів від обласного центру Закарпаття – Ужгорода, на Перечинщині, абсолютно відсутні людська метушня та цивілізація. Сюди, до однієї з мисливських садиб на майже заповідну територію вирушила група журналістів.
  Здавалося б, незаймана природа, величні ліси з бурхливими гірськими потічками, де живуть брати наші, – і аж ніяк не менші, — косулі, олені, зайці, кабани та вовки. 
Незбагненна краса закарпатських Карпат на початку жовтня, коли на ще зелений лісовий масив сходяться і буревій, і сонце, і перший снігопад, —  неймовірно вражає подорожуючих та залишає незабутні відчуття від первозданної земної ейфорії.
На початку мандрівки  ми завітали на розкішне форелеве господарство, розташоване на декількох десятках гектарах за селом Тур’я-Поляна. Величезні ставки кишать ставковою фореллю. Привітні господарі сітками наловили рибних хижаків, які нам обійшлися удвічі дешевше, ніж це б коштувало в міських супермаркетах.
Потім крутий шлях лежав  уздовж скелястого глибокого урочища річки Шипіт. Очі засліплювали яскраве осіннє сонце. Густий зелений ліс, яким пронісся буревій, місцями справляв жалісливе враження: на дорозі та стежках лежали повалені з корінням столітні дерева, переважно міцних порід – бука та дуба. Неймовірно чудового контрасту до кольорових природних гам додавала земля, вкрита білосніжним кількасантиметровим шаром. 
З осторогою споглядаючи вниз з крутого урочища, де водяна стихія вирує у вічній боротьбі із величезними каменюками, ми дивувалися, як у такому стрімкому потоці живе та ще й примудряється граційно плавати річкова форель?! До речі, тут професійні майстри-риболови у визначені періоди пори року змагаються у ловах на хитрого струмкового хижака, якого досить важко приманити на гачок, а ще складніше – швидко витягти на поверхню…
А попереду нас чекав потужний потік крижаної води галасливого водоспаду Воєводин, що за п’ять кілометрів від полонини Руни (висота якої 1479 м на відстані 16 км від населеного пункту). Могутній гуркіт водяної шипітської навали розпочинається на висоті 1100 м над рівнем моря і  перетворюється в бурхливу річку Шипіт. 
Мисливська садиба зустріла нас гостинно та привітно. На території спокійно паслися дикі свині та кабани, а чотирилапі охоронці – собаки ніяк не могли натішитися добродушним журналістам, які «подарували» їм кілька форельок. Гармонійний рай, де ми побували, надихнув нас свіжим гірським повітрям, надзвичайно прекрасною природою та відмінним відпочинком! Чисті Карпати заворожують, а навколишня краса спонукає до чистих людських помислів. Людина стає виваженою, мудрішою та вбирає в себе лише позитивну енергію. Любімо та бережімо наш край!

IMG_6190
IMG_6153
IMG_6158
IMG_6161
IMG_6213
IMG_6196
IMG_6134
IMG_6119
IMG_6200
IMG_6140
IMG_6179
IMG_6211
IMG_6177
IMG_6150
IMG_6219
IMG_6198
IMG_6232
IMG_6223

IMG_6263
IMG_6344
IMG_6259
IMG_6335
IMG_6328
IMG_6290
IMG_6275
IMG_6254
IMG_6317

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*