Землю – депутатам?

В Ужгороді, всупереч протестам мешканців та висновкам земельної комісії, депутати віддали частину старого саду колезі по сесійній залі

Виявляється, втратити землю, якою ви та ваші рідні користуєтеся понад 80 років, в Ужгороді нині не так уже й важко. Родина Опалеників-Оросів, а разом із ними ще 5 сімей (загалом понад 15 осіб, із них 6 дітей та 5 пенсіонерів) скаржаться: депутат міськради хоче незаконними методами відібрати від них землю, якою вони користуються вже не одне десятиліття.

24 лютого цього року на сесії Ужгородської міської ради депутати затвердили проект відводу земельної ділянки на вулиці Берчені, 19 своїй колезі від партії «Удар» Марії Зілгаловій. (За неофіційною інформацією кілька місяців тому її було виключено з партії, однак на офіційному сайті «Удару» повідомлення про це відсутнє. – Авт.). За таке рішення міські обранці проголосували навіть незважаючи на те, що мешканці вказаного будинку перед початком пленарного засідання роздавали усім присутнім документи, в яких зазначали, що пані Зілгалова незаконно намагається відібрати в них частину їхнього двору, яким вони володіють вже понад 80 років.

Зауваження в процесі розгляду цього рішення висловив голова комісії з питань туризму Павло Чучка. Він запропонував відправити питання на довивчення. Таку пропозицію підтримали депутати від фракції Єдиного Центру, однак їх голосів не вистачило. Таким чином, ділянку площею 263 квадратні метри було віддано ужгородській депутатці Марії Зілгаловій.

Як усе почалося…

Ласим шматком, довкола якого ще у листопаді минулого року розгорілися пристрасті, стала частина саду мешканців будинку на вулиці Берчені, 19. Для 5 сімей, що там проживали, цей клаптик землі постійно слугував у якості саду та городу. Одна зі старожилів двору, 72-річна Вероніка Орос у розпачі від ситуації, що склалася: «Я постійно поралася там, ми кожного року обробляли ділянку, садили городину, доглядали за деревами… Це була моя віддушина. Так само, як і для кількох інших старших жінок із нашого двору. Якщо землю заберуть, я навіть не знаю, як буду далі…»

Підозри про те, що сусідка-де-
­путатка має апетити на їх зе­мель­ну ділянку, в людей з’я­ви­лися ще восени минулого року. Саме тоді Марія Зілгалова намагалася зібрати підписи про погодження меж у сусідів. Люди насторожилися. Проте настирлива сусідка теж не відступала. У жовтні 2011-го, розповідають жінки, Марія Зілгалова без жодних дозволів та попереджень розрізала паркан, який відділяв її приватну ділянку від сусідського саду, і запустила туди представників земельної установи, аби ті зробили заміри. Коли депутатку впіймали «на гарячому», вона почала виправдовуватися. «Казала, мовляв, їй потрібно якісь зміни до кадастру внести, що питання суто технічне… Справжньою ж метою замірів було виготовлення технічної документації на ділянку. Хоча на той момент вона просто не мала на це права», – розповідає Вероніка Орос.

Після декількох невдалих спроб погодити межі з сусідами Марія Зілгалова вирішує діяти по-іншому. «Вона звернулась до начальника ЖРЕРу № 2, яка підписала документи на погодження меж. На яких підставах це було зроблено, нам незрозуміло, адже наш будинок складається з 5-ти приватних квартир і з нового року не обслуговується згаданим ЖРЕРом», – запевняє інша мешканка двору, донька пані Вероніки, Ангела Опаленик. Однак це не завадило депутатці отримати бажаний підпис від начальника ЖРЕРу.

«Відмовити» = «дозволити»?

Після двох скарг на неправомірні дії сусідки-депутатки, направлених мешканцями 19-го будинку на адресу Віктора Погорєлова, 30 листопада на місце виїхала земельна комісія міськради на чолі з Олександром Доктором. У її висновках від 19 грудня чітко вказано: «Згідно із протоколом № 53 комісія рекомендувала відмовити гр. Зілгаловій М.М. у відведенні даної земельної ділянки». Також у документі зазначено, що питання про відмову у задоволенні клопотання Марії Зілгалової буде розглянуто на черговій сесії міської ради.

Пані Ангела Опаленик дивується: «Здавалося б, залишилось дочекатися, що на черговій сесії міської ради Зілгаловій відмовлять, як і було нам офіційно повідомлено, а нам нададуть дозвільні документи на спільну суміжну власність на земельну ділянку, яка і так понад 80 років використовувалася нашими мешканцями (до речі, їх понад 15 осіб, серед яких люди похилого віку). У той час, як Марія Зілгалова вже має у власності декілька сотин землі і користується ними одноосібно».

А тим часом, 30 грудня 2011 року Ужгородська міськрада нарешті надала мешканцям 19-го будинку дозвіл на складання технічної документації. Люди почали виходжувати всі необхідні документи та підписи. Кажуть, при цьому не відчули від чиновників не лише якогось сприяння, але й стикалися з усілякими перешкодами. Так, чіткого переліку потрібної для збору документації в міськраді людям не видали. Вже згодом його довелося ледь не силою вибивати з чиновників, коли після чергового візиту мешканцям повідомили: «У вас неповний пакет документів». Люди нарікають: усі процеси з погодженнями також неймовірно затягувались. Навмисне це робилося, а чи було прикрим збігом обставин, поки однозначної відповіді давати не хочуть. Проте зважаючи на депутатський статус своєї опонентки, яка, окрім того, ще є і членом земельної (!) комісії, на розгляд якої виноситься вирішення подібних земельних спорів, підозрюють, що без її впливу не обійшлося.

Надії на закон

 «Це вже третя ділянка на вулиці Берчені, якою намагається заволодіти пані Зілгалова, – зазначає ще одна мешканка 19-го будинку Олеся Данько. – Дві вже прямо чи опосередковано знаходяться у її власності. Марія Зілгалова, як приватний підприємець, що утримує офіс на вулиці Берчені, 21, взагалі не повинна претендувати на будь-які зелені земельні ділянки. Тож ми домагатимемося законності та справедливості. Нам також відомо, що частину зеленого саду з фруктовими деревами вона має намір перетворити на паркувальний майданчик (чи суттєвішу забудову), про що свідчать завезені будівельні матеріали у її дворі», – каже дівчина.

Мешканці 19-го будинку вкрай розчаровані рішенням депутатів, які, попри отримані перед сесією звернення, все ж віддали сад колезі-депутатці. Проте люди здаватися не збираються. Вони вже звернулися до прокуратури і переконують, що відстоюватимуть землю, якою без жодних перепон користувалися десятиліттями, усіма законними методами.

На жаль, дотелефонуватися до начальника земельного відділу Ужгородської міськради Тетяни Марухнич у робочий час – завдання не з простих. Принаймні «Замку» для цього знадобилося цілих 5 днів. Однак Тетяна Борисівна відмовилася надавати у телефонному режимі будь-який коментар із приводу земельного конфлікту на Берчені, запропонувавши надіслати їй офіційний запит. Тож наразі чекатимемо письмової відповіді з міськради.

Cама ж Марія Зілгалова на прохання «Замку» прокоментувати ситуацію спершу також категорично відмовилася. Згодом уточнила: «Я не хочу нічого коментувати. Не бачу в цьому потреби, як і не бачу потреби піднімати громадськість, роздуваючи цю тему. Вони (мешканці будинку №19. – Авт.) звернулися з приводу ситуації у правоохоронні органи. Нехай спершу отримають відповідь, правові оцінки, а тоді вже про це пишуть. Ми зробили все за законом. До речі, вони там також певні роботи проводять, із приводу яких я збираюся подавати на них до суду».

До речі, судами Марія Зілгалова пригрозила і нашому виданню. Депутатка натякнула: побоюється, аби матеріал у газеті не був висвітлений таким чином, щоб у неї з’явилися приводи подавати на нас позов. Тож пані Марія по-дружньому порадила взагалі не писати на цю тему. Принаймні до отримання висновків правоохоронних органів.

Але «Замок» готовий продовжити тему і викласти й інші точки зору, які вдасться знайти.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук