Величний, з тисячолітньою історією, Ужгород лежить на берегах річки Уж. Набережні стали улюбленим місцем відпочинку як ужгородців, так і гостей нашого міста. Тут можна годинами гуляти й спостерігати за пернатими, а їх чимало.
У центрі, між пішохідним і транспортним мостами, плавають крижні, постійно купаються голуби та ворони, над хвилями ріки носяться мартини звичайні (більш відомі як чайки). Над Ужем довго кружляють і перші ластівки, які весною повертаються з теплих країв. Деколи блакитною іскоркою від одного мосту до іншого пролітає рибалочка. Особливо це помітно ввечері, коли починає сутеніти і над гладдю темної води мигне яскрава синя птаха.
Рибалочка
Іноді в багатолюдному Ужгороді зимує пронурок. Але на цю маленьку пташку мало хто звертає увагу. Більш привабливими є великі птахи, зокрема лебеді-шипуни. Вони впевнено тримають першість серед крилатих улюбленців містян.
Весною на Ужі можна побачити одну або декілька особин чепури малої. Більше білих птахів стає в серпні, а останніми роками вони тримаються на річці протягом всього літа.
Чепура мала біла
З 2016 року до них приєднався лелека чорний. Декілька разів червонокнижний птах розгулював по ріці в пошуках їжі. Своїм блискучим темним оперенням він добре виділявся серед білосніжних чапель. З того часу чорний красень регулярно навідується до Ужгорода, а весною минулого року ми вперше побачили на Ужі його брата – білого лелеку.
До звичних для нас яскравих самців крижнів та сіреньких самочок час від часу залітають рідкісні гості. У січні 2017 року поряд із ними «паслися» білолобі гуски. Зазвичай вони зимують в Угорщині, над Ужгородом тільки пролітають. Допитливу молодь, очевидно, зацікавило старовинне місто, тому вони й зупинилися в ньому. Три молоді особини протягом місяця трималися на річці, деколи виходили прогулятися по набережній. Нагулявшись досхочу, птахи покинули річку. Після того ми їх на Ужі не бачили.
Гуска білолоба. Ужгород, 16 грудня 2016
Цього року на різдвяні свята завітав ще один новий представник з качиної родини – шилохвіст. Гострий, голкоподібний хвіст у самця, схожий на шило, виділяє його серед крижнів. Він добре помітний як під час польоту, так і на воді. Цю пташку ми теж вперше спостерігаємо в Ужгороді. Орнітологи відмічали її під час весняних перельотів у нижній течії річок Латориці та Тиси.
Шилохвіст. Ужгород, 10 січня 2019
На відміну від шилохвоста, який не дуже любить пірнати, пірникоза мала може повністю зануритися у воду в пошуках їжі. На річці, в центральній частині міста, ми зустрічали її лише один раз, 28-29 жовтня 2014 року. Одна особина плавала разом із качками біля пішохідного моста.
Пірникоза мала
Іноді до лебедів і качок на Ужі приєднується чапля сіра. Незвичною для ужгородців була й поява великої білої чаплі, яка в грудні 2016 року спокійно полювала на річці. Дбайливі містяни одразу вирішили, що її треба рятувати. Але пташка була здоровою, як тільки похолодало, вона відлетіла у більш затишні місця. В суворі зими, коли більшість водойм вкриті льодом, на річку можуть сісти й баклани великі. Всі птахи мирно ділять територію і рідко конкурують між собою за їжу.
Річка Уж, січень, 2017
Таке велике різноманіття птахів, безумовно, прикрашає місто, робить його ще більш привабливим для туристів. Людям пернаті дуже до вподоби. Вони турбуються про них: підгодовують, допомагають у разі небезпеки, тощо.
Приємно відмітити, що більшість ужгородців уже знають про те, що лебедям та крижням не можна давати хліб і приносять овочі, фрукти, зернові. Натомість птахи віддячують. Вони дарують спокій, приємні, позитивні емоції та естетичне задоволення, а, сповнена сюрпризами, річка завжди дивує новими видами. Цікаво, яку чергову орнітологічну несподіванку вона нам підготувала?
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.