Закарпатські винороби розвінчали міф про “порошкове” вино (ФОТО, ВІДЕО)

Останнім часом відвідувачі винно-горілчаних відділів магазинів все частіше задають продавцям питання: "А це вино не порошкове?".

Щоб дізнатись чи існує насправді «порошкове вино» кореспондент завітала на один із винзаводів Закарпаття у м. Берегово. Завод побудований в 1995 році, в урочищі Чизай.

Тут у виносховищах може одночасно перебувати до 9 мільйонів літрів вина.

Більше мільйона саджанців, 30-ти сортів винограду для винзаводу вирощують на майже 300 гектарах виноградників, розташованих в Берегівському, Іршавському та Мукачівському районах.

«Порошкове вино? Ми навіть не бачимо сенсу в його існуванні. Ну, зараз подивитесь самі», – каже директор заводу Анатолій Полосков.

«З одного кілограма винограду, в середньому виходить 600 – 750 мл. соку, тож, скажу одразу, собівартість пляшки вина не більше 20 гривень, а ті, хто говорять, що вино, яке дешевше 50-ти гривень за пляшку це «шмурдяк» – звичайні спекулянти, які імпортують вино з-за кордону. Саме вони і поширюють такі плітки, задля власної вигоди. Насправді дорогими можуть бути лише колекційні та марочні вина, з великою витримкою», – розповідає керівник напрямку винного туризму заводу Роман Чегіль.

Виноград збирають виключно вручну, запевняють на заводі. Для збору урожаю щорічно наймають 100-150 людей. Прийом і переробка винограду, виробництво і зберігання виноматеріалів відбувається на заводі первинного виноробства, здатного переробляти до 100 тонн винограду за годину. Для того, щоб у процесі переробки і бродіння зберегти у вині неповторний смак і аромат винограду, завод оснащений новітнім технологічним обладнанням. За його допомогою строго регулюється температура бродіння та виключається механічний вплив на виноград у процесі його переробки.

Далі вино потрапляє у резервуари на заводі вторинного виробництва, ємністю в 48 та 63 тисячі літрів, емальовані зсередини. Перед потраплянням до резервуарів вино проходить через фільтр. Фільтрується за допомогою бентоніта чи кізільгура, які використовують у якості сорбента для очищення. Безпосередньо перед потраплянням у резервуар вино пропускають через промисловий охолоджувач, щоб уникнути осаду. Вино з витримкою більш як півтора року тримають у дерев’яних бочках. Оптимальна температура зберігання вин досягається за допомогою автоматизованих кліматичних установок.

«Наші винороби відродили брендове вино «Троянда Карпат». Колись у СРСР воно було відоме під назвою «Троянда Закарпаття», саме це вино було улюбленим вином генсека СРСР Леоніда Брежнєва. Це вино – гордість нашого заводу. 4 золоті нагороди на міжнародних конкурсах виноробів говорять самі за себе. Саме завдяки унікальному клімату Закарпаття, в якому зростає наш виноград, маємо змогу створювати унікальні натуральні вина, яким немає аналогів. Також випускаємо кошерні вина, вироблені зі спеціально відібраного винограду у відповідності з усіма суворими критеріями кашрута під контролем головного рабина Житомира, Центральної і Західної України Шломо Вільгельма. Вина нашого заводу експортуємо в Ізраїль, США, Казахстан. До минулого року продавали наші вина в Росію та Білорусь», – каже Роман Іванович.

Розлив готової продукції здійснюється тут же, на лінії розливу, що складається з вузлів і автоматів. Наразі в роботі задіяна тільки одна лінія, але є ще дві. Її продуктивність складає 6 тисяч пляшок на годину.

Технологічні умови виробництва, якість сировини і готової продукції строго контролюються на всіх рівнях заводськими лабораторіями. Аналіз одного зразка вина на хромотографі займає 30 секунд. Для вимірювання рівню цукру використовують звичайний мідний купорос. Усі зразки вин проходять строгу кількаступеневу перевірку. Разом з тим, у лабораторіях розробляють нові сорти вин. Наразі працюють над створенням вина для експорту в США.

«Ті, хто працює на нашому винзаводі, домашнього вина не п’ють, – говорить співробітниця лабораторії. – Тому що навіть самий вправний майстер не зможе зробити такий продукт, як на заводі, де є для цього всі умови і можливості».

Дорогою з заводу із тим же питанням, кореспондент завітала у село Кідьош, до садиби одного з кращих приватних виноробів Закарпаття Карла Шоша. Саме його вина неодноразово визнавалися кращими на фестивалі «Червене вино» у Мукачеві.

«Я навіть уявити собі не можу, що можна зробити такий порошок, з якого б вийшло вино, – каже винороб – Процес виготовлення вина насамперед передбачає процедуру природнього бродіння. Тому вважаю, що саме вино порошковим бути не може. За свій багаторічний досвід в виноробстві я такого ще не бачив».