Закарпатські велосипедисти – призери етапу Чемпіонату України (ФОТО)

Минулими вихідними на Львів обрушилася сильна злива. Погода внесла корективи в плани багатьох городян, але не зуміла перешкодити прихильникам МТВО (Mountain bike orienteering) провести чергові старти чемпіонату України зі спортивного орієнтування на велосипедах.

Тон задавали байкери з Києва, Закарпатської, Львівської і Харківської областей, серед гостей були навіть представники Великобританії та Чеської Республіки. Спортсмени віком від 17 до 55 років змагалися у кількох класах. Традиційна українська гостинність, унікальні траси навколишніх лісів, чітка організація змагань приваблюють з кожним роком все більшу кількість велоорієнтувальників.

Закарпаття на цих змаганнях представляла команда мукачівського СК "Товариш" (тренери Ніна Расчупкіна і Олександр Цепурдей). Тріумфатором серед мукачівців став 18-річний Василь Морозов, який вперше у своїй спортивній кар’єрі зумів вибороти чемпіонське звання в дорослій категорії.

"Поїздка до Львова з самого початку вимальовувалась непростою, – розповів новоспечений чемпіон України, – адже за день до початку змагань разом з Олександром Касьяновим ходили подавати документи на вступ до Львівського університету фізичної культури. Більше 5 годин простояли у черзі!

У п’ятницю змагання на короткій дистанції в Рясному розпочиналися, як на мене, дуже пізно – аж о 16-й. Приїхали, розвантажилися, привіталися з суперниками, подивились один одному в очі і відразу розминатися. Я стартував на самому початку. Врахувавши помилки, які допустив на червневому чемпіонаті Європи у Польщі, старт зробив не таким різким, їхав "в темпі голови": де треба збавляв, де можна було – розганяв своє сердечко за 180 уд/хв. Першу половину 15-кілометрової дистанції їхав лідером, потім відкотився трошки, але під фініш, побачивши своїх головних суперників, почав додавати. Фінішував першим! Перша перемога на Україні в сезоні: привітання від головного тренера і застереження від іншого – на рахунок наступного дня і "задирання носу", але з цим проблем не виникало, адже знав, що перемога далася не без допомоги "вищих сил".

Наступного дня, у суботу, змагалися на марафонській дистанції – моїй улюбленій. З ночі розпочався сильний дощ, я стартую знов на початку – супер!

Старт… Перші п’ять контрольних пунктів 42-кілометрової траси знов їхав лідером, далі проколовся і змушений був втратити 2 хвилини на заміну камери. Після цього кинувся відігруватися і зробив серйозну помилку. В результаті мене наздогнав 27-річний киянин Артем Стрижак, один з лідерів національної збірної, учасник чемпіонатів світу, багаторазовий чемпіон країни. Я декілька разів намагався втекти – не виходило, тож вирішив просто "сидіти" за ним і чекати його помилки, але ні! Потім знов спробував відірватись, мозок "переклинило" – і у підсумку зробив нову помилку (звернув не на тій розвилці) і тут вже знов наздоганяти потрібно! Швидкість, трампліни, замети на поворотах і жорстка контактна боротьба! Сильна злива перетворила змагання в справжній екстрим. Кинув всі сили, щоб наздогнати лідера, дістав його, але потім вже просто сидів мертвим грузом і не відпускав, адже наближалась друга година гонки і сил тікати, смикатись вже не було! Так і фінішував другим. Але це добре. "Рубатись" із дорослими дядьками не легко.

Після фінішу все було дуже просто: відпочивав, відпочивав, відпочивав.

Наступного дня на нас чекала середня дистанція з масовим стартом і шалена злива, яка перестала мочити піщаний ґрунт Брюховицького лісу за 5 хвилин до старту. Мені від цього полегшало. Приїхали на старт за хвилину, ледь не спізнившись, і пішло… Перші три КП провалив, лише на четвертому вже увійшов в гонку і все пішло нормально: нарощував швидкість пункту до пункту. Дощ перетворив трасу в річку зі слизькими берегами. Бруд з-під коліс вилітала прямо на обличчя, але ніхто не зупинявся. Підйоми долав легко, перше коло проїхав третім, з невеликим відставанням від Касьянова і в кількасот метрах за Стрижаком. Фінішувати з 20-кілометрової дистанції зумів на другій позиції.

Я вдруге до Львова на змагання приїжджаю і завжди дощ! Але це дрібниці, смуток від холоду відразу зникає, коли думаєш скільки роботи зробили організатори і судді змагань. Величезне їм спасибі – за усмішки, за організацію. Якщо і були недоліки, то незначні! Дякую тренерам, водію і своєму байку, який не підвів – ви молодці, саме ви зліпили для мене першу перемогу в цьому сезоні. Вона для мене є дуже важливою, після нульового чемпіонату в Чернівцях (там у травні зломив руку) і провального чемпіонату Європи. Дякую.

Далі готуватимусь до наступних стартів у Харкові, головна ж мета сезону – чемпіонат світу, що проходитиме наприкінці серпня в Естонії. Сподіваюся підготуватися до нього якнайкраще."

Призери чемпіонату в елітних категоріях:

12 липня – коротка дистанція:

13 липня – марафонська дистанція:

14 липня – середня дистанція: