«У радіусі 100 кілометрів,- запевняє пані Вікторія (постійний покупець на «зеленому базарі»),- на полонині вдасться відшукати 90 відсотків природніх ліків». Звідки вона про це знає? З дитинства підкорює вершини – спортсменка, а про ароматні чаї з гір здатна цілу лекцію прочитати.
У жінки двійко дітей: син Микита та донечка Даринка. Маленьку помічницю дбайлива матуся взяла з собою на базар. Усміхається. Каже, чи не з пелюшок прищеплює донечці любов до трав, якими й здебільшого лікує сім’ю за необхідності. До медикаментів ставиться із пересторогою, апелюючи тим, «що не хоче псувати імунітет сумнівними препаратами». Тим паче, що край, де народилась і виховує здорову малечу, щедро обдарував родину запашними ліками.
Ось і цього разу прийшла на ринок не просто так, а з «народним рецептом». Кашель бентежить. У тітки Галини (в минулому, до речі, вчительки з 20 річним стажем) купує ісландський мох, що не випадково схожий мереживом на легені людині.
«Рослина здавна відома здатністю звільнювати дихальні шляхи від застійного мокротиння, – повідомляє ґазда. Є ще на прилавку м’ята – чудове заспокійливе, звіробій – антисептик при колітах, душиця, що поліпшує травлення…Чесно, – зізнається, – найліпше збирати трави у кінці весни-початкові червня, зараз не той час. Хоча…залежить, що прагнете відшукати і з якою метою».
«Дійсно, лікарські рослини ліпше зривати на молодий місяць і не просто так: до всякої рослини треба по-особливому підійти», – констатує Тетяна Маркович, лікар-методист Закарпатського обласного Центру здоров’я. Знахарі узагалі відають заклинання і молитви, які варто «проговорювати» до кожної представниці флори. Цілителі знають й коли саме певна квітка, листочок, стеблинка, гілочка набуває «живильної сили».
«Зокрема, коріння, – стверджує пані Тетяна, – з кущів викопують восени, у травні починають заготівлю зілля з кропиви, подорожника, мати й мачухи. Літо, попри те, що пора буяння зелені, але не вельми сприятлива для цього. Однак, навіть у серпні можна знайти, чим збагатити «народну аптечку» – наприклад, волошками. А мешканці та гості Закарпаття взагалі мають унікальну можливість, бо в горах все цвіте пізніше на місяць від рівнин. У нас тут рай для фітотерапевтів».
Що ж… Як кажуть, мотайте на вус і не гайте часу. Беріть корзини і гайда у гори за чар-зіллям, яке допоможе на ділі підтвердити народну мудрість: «Їжа і напої мають бути ліками, а не ліки – раціоном на щодень»… Щоправда, перед споживанням будь-яких трав обов’язково проконсультуйтесь із фахівцями, аби не нашкодити організму.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.