Про митарства подорожуючих на кордоні писалося багато разів. Але чомусь досі блискавично сприймається лише критика іноземних журналістів про роботу українських служб, які ніби-то зволікають з перевіркою на кордоні. Нещодавня поїздка журналістів uzhgorod.in до Угорщини остаточно розвіяла міф про демократичність, гуманність та рівноправний пропуск громадян до цієї європейської держави…
Пункт пропуску «Тиса» здолали за 3 хв. з усіма відповідним контролем: митники швидко перевірили наше авто, прикордонники – закордонні паспорти. Ніякої окремої смуги для громадян «третіх країн світу» (тобто відстаючих від інших розвинутих держав в економічній та соціальній сферах), як це практикується нашими сусідами на словацькому кордоні, на українському – не має. Все швидко, комфортно і толерантно, насамкінець слуги кордону ввічливо побажали: «Щасливої дороги!»
Та тільки перетнули митно-прикордонну смугу, як біля магазину безакцизної торгівлі «Д’юті фрі” до самого мосту через р.Тиса (метрів 300) – черга таких самих оформлених автомобілів. Питаємо, чому стоїмо? Відповідь більш ніж однозначна: «дуже поволі працюють угорські служби». Через годину нарешті потрапили на останній «бар’єр» між Україною та Угорщиною – «живий тромбований» міст. Тут у реверсному напрямку по обидві сторони рухаються як легкові, так і вантажні автомобілі. Все б нічого, але до Угорщини весь міст завалений автівками, повними людьми, які чемно чекають, коли угорські служби запускатимуть на свою митницю для ретельної перевірки. Спочатку ми дивувалися лише гойдалці над річкою, яку нам «забезпечували» потужні фури та «лівакам», яких пропускали прикордонники без черги одразу на угорську сторону. Але десь на середині моста наші очі почали «рябіти» від купи сміття, яке лежало одразу на дорозі, і яке, ми зрозуміли, не прибиралося ніким зі сторони сусідньої держави. У 33 градусну жару це сміття ще й «приємно пахло», адже «надто швидко» рухатися по мосту довелося ще цілу годину…
Звичайно, після цього у нас повністю змінилося бачення, що Євросоюз – це чистота, порядок та культура. Потрапивши нарешті на угорську митницю ми ще більше здивувалися: контроль проводиться на 6-х смугах по 5-6 машин до години, тоді як на українській митниці – всього три смуги і все набагато швидше! То яка держава більш цивілізована і де створені комфортні умови для перетину кордону?! А коли ще йдеться про порушення прав людини, то взагалі розумієш мудрих українців – не вступати до жодного об’єднання іноземних держав…
Наші співвітчизники з Донеччини та Харківщини мали вельми неприємний сюрприз, коли угорські митники дали їм заповнити талон на кількість ввезення пального не англійською, німецькою чи російською мовами, а «всім зрозумілою у цілому світі» – угорською мовою! Подорожуючі із далеких регіонів ніяк не могли второпати, що від них хочуть і як заповнювати папірець на недоступній їм мові? Вони ніяк не могли збагнути, чому вирушаючи до цієї країни на відпочинок до лікувальних басейнів, які розташовані за Будапештом, а це 400 км від кордону, їх обмежують у ввезені потрібного для подолання чималої відстані пального (за законами Угорщини можна ввозити лише 70 літрів раз на тиждень) і це при тому, що вони і так їдуть витрачати в європейській державі немаленькі гроші!
Чому наші заробітчани, які виїжджають до Італії, Португалії, Греції та Іспанії цілими сім’ями, змушені принижено стояти годинами на під’їзді до європейської держави, аби потім своєю нелегкою працею «забезпечувати» стабільну економіку цим країнам? Як пояснити маленьким діткам, які подорожують зі своїми батьками за кордон, чому витрачається купа часу на простоювання у неймовірну жару і нікому нема діла, як почувається малеча або вагітні жінки, які їдуть за консультацією до іноземних лікарів без належного дорожнього сервісу на прикордонній смузі?!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.