Євро-виклик чи євро-шантаж?

Для мене, особисто, ситуація із пільговими умовами використання машин на європейських номерах була… сумнівною давно. Особливо, коли період їх перебування на митній території зменшили до 5 діб, тим самим створивши привілей для жителів саме прикордонних територій. Цілком очевидно, що вони, а не мешканці “центру” чи, приміром, “півдня” могли б законослухняно “махати” через кордон що п’ять діб. До слова, досі відкритим для мене, принаймні, залишається питання, як із цим поралися власники “литовців”, яких найбільше у столиці… Проте держава на таку, цілком очевидну “нерівність” у забезпечення прав своїм громадянам, дивилася крізь пальці… Як і на збурення аж надто активних “пересічників”, які раптово зажадали термінового і привілейованого права на вигідне розмитнення “блях”.

Потурання – найкоротший шлях до сваволі! У момент перекриття “пересічниками” під’їздів до прикордонних пунктів, поліція спостерігала за ситуацією; місцева влада мляво реагувала коментарями та спробами діалогу з протестувальниками; подорожуючі обурювалися незручностями, які останні їм робили… У результаті – Київ сів за стіл переговорів і дав надію на можливе розв’язання проблеми із авто-“бляхами” шляхом запровадження, знову ж таки, пільгової реєстрації. “Пересічники”, майже, втихомирилися, підприємницька діяльність із застосуванням цих машин на митній території України, нікого не бентежачи, відновилася…

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук