Євро-виклик чи євро-шантаж?

Для мене, особисто, ситуація із пільговими умовами використання машин на європейських номерах була… сумнівною давно. Особливо, коли період їх перебування на митній території зменшили до 5 діб, тим самим створивши привілей для жителів саме прикордонних територій. Цілком очевидно, що вони, а не мешканці “центру” чи, приміром, “півдня” могли б законослухняно “махати” через кордон що п’ять діб. До слова, досі відкритим для мене, принаймні, залишається питання, як із цим поралися власники “литовців”, яких найбільше у столиці… Проте держава на таку, цілком очевидну “нерівність” у забезпечення прав своїм громадянам, дивилася крізь пальці… Як і на збурення аж надто активних “пересічників”, які раптово зажадали термінового і привілейованого права на вигідне розмитнення “блях”.

Потурання – найкоротший шлях до сваволі! У момент перекриття “пересічниками” під’їздів до прикордонних пунктів, поліція спостерігала за ситуацією; місцева влада мляво реагувала коментарями та спробами діалогу з протестувальниками; подорожуючі обурювалися незручностями, які останні їм робили… У результаті – Київ сів за стіл переговорів і дав надію на можливе розв’язання проблеми із авто-“бляхами” шляхом запровадження, знову ж таки, пільгової реєстрації. “Пересічники”, майже, втихомирилися, підприємницька діяльність із застосуванням цих машин на митній території України, нікого не бентежачи, відновилася…

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*