Ялинка має зникнути із хати непомітно

Після Водохреща люди масово починають викидати із помешкань ялинку. Мало хто знає, але поява та зникнення із хати новорічного деревця пов’язане із певним ритуалом. 

Закарпатський етнограф та дослідник Юрій Чорі розповідає, що здавна вважається, що появі ялинки у хаті завдячували Ісусику та Ангелу. І лише після калатання дзвіночками ( ця місія довірялася найстаршому главі родини), діток запускали в кімнату, де була встановлена ялинка.

Ужгородська пенсіонерка Марія Сютрик також згадує, що лише у 1936 році в них вдома у Нижніх Веряцях (нині Нижні Ворота на Воловеччині) на Різдво замість снопа з»явилося деревце та ще й прибране. «Мені було 9 років і я дуже хотіла розгадати таємницю, звідки ж воно взялося. Одного разу ввечері побачила, як тато кудись збирається та ще й прихопив із собою топірець. Я пішла за ним, однак невдовзі він помітив за собою «хвіст». Присоромив, але взяв таки із собою у ліс, і строго наказав, щоб не проговорилася братам і сестрам», – згадує Марія Олексіївна.

Юрій Чорі каже, що ялинка має так само непомітно зникнути із оселі, як і з’явилася. Гілля наші предки зазвичай спалювали у печі, вершок зрізали і робили з нього колотушку (варішку), а голий стовбур ялинки слугував у господарстві за тичку чи підпору під гілки фруктових дерев. Тому й приказки, каже дослідник, прижилися в народі: «була яличка – стала тичка» чи «була ялиця – стала палиця». А чого варте таке вживане «йолки – палки»?!  

Нині ж ялинки позбуваються просто – викидають на смітник. Роблять це від невігластва, вважають фітотерапевти, бо хвойні рецепти маловідомі. А між тим ванни із хвої допомагають від ревматизму, а при кашлі найкращим лікарським засобом є інгаляції із зелених «колючок».

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*