«У затишку натюрморта» – таку назву має ретроспективна виставка творів народного художника України, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України, голови ЗО НСХУ Бориса Кузьми, яка відкрилася кілька днів тому в закарпатському художньому музеї ім. Й.Бокшая кілька днів тому. Привід – 60-річчя митця, яке відзначив 22 лютого. А тому в залах був аншлаг.
Модерувала захід мистецтвознавець, працівник музею Олена Приходько. Борис Кузьма «на подіумі» стояв не сам, як зазвичай це відбувається, а із дружиною-художницею Вікторією та сином школярем Борисом.
Мистецтвознавець, зокрема, зазначила, що саме в натюрморті художник найповніше виразив себе, тут глибокий естетичний погляд на світ, це натяк, запрошення до діалогу. Хоча на виставці є твори на сакральну тематику – це своєрідна сповідь художника. «60 років – це майже нічого в історичному аспекті, а от в житті людини – серйозний період. Але у Бориса Івановича великий творчий потенціал, попереду багато планів».
Опісля митця вітали гості. Чиновники, політики. Зокрема, мер міста Богдан Андріїв вручив букет мамі художника. Із мистецького кола – Президент Національної Академії мистецтв України Андрій Чебикін, який відзначив, що художник йде своїм шляхом, однак кістяк – це закарпатська школа живопису. Він, водночас, нагородив Бориса Кузьму найвищою нагородою академії – золотою медаллю (за великі мистецькі досягнення). Гості із Національної Спілки художників України, львівської організації НСХУ вручили найвищу нагороду Спілки – медаль ім. Тетяни Яблонської.
Були й друзі зі Словаччини, зокрема, в оригінальній уніформі майстер Андрій Сітар, який за розвиток українсько-словацьких мистецьких зв’язків вручив закарпатському художникові медаль. Вітав і власник галереї сусідньої країни Андрій Смолик.
Сам же винуватець дійства Борис Кузьма щиро зізнався, що у день свого народження прокинувся й думав, що трапиться щось особливе. «Але нічого не сталося. Бо в 60 років життя продовжується. Я тут із вами й низько кланяюся, що прийшли на мою виставку. Як художник скажу, що нині зробити щось нове у мистецтві непросто, але я повний сил. Як керівник закарпатського осередку Національної спілки художників маю на меті всіх об’єднати, щоб жили в мирі, – каже. – А ще дякую ворогам, що зробили мене міцнішим. І мамі, дружині, й усій родині».
Мама художника, яка після офіціозу сиділа біля вікна в одному із залів, розповіла нам, що малим Борис малював всюди, де тільки міг, особливо любив розмальовувати зошити. Спеціально на захід із Баварії приїхала й сестра з донькою, які були вдягнені у національний одяг країни, де мешкають. А от брату в подарунок привезли шапку-«пиво», такі вдягають відвідувачі найбільшого пивного фесту Європи «Октоберфест». Хтось дарував квіти, міцні напої, книжки, а хтось… мариновані гриби.
Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва Закарпатської академії мистецтв Аттіла Коприва поділився враженнями від виставки: «Тут така ретроспектива. Відчувається професійний рівень, сучасне мислення закладене в Борисі. Він настільки віртуозно вміє володіти кольором, композицією, що складається враження, ніби з цим народився. Дуже цілісна виставка».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.