Восени цього року, 25 жовтня, в Україні мають відбутися чергові місцеві вибори. Чому говоримо «мають»? Все просто – корона вірус може внести свої корективи в останній момент. Наразі все ніби йде за планом і влада вирішила не переносити чи скасовувати акт волевиявлення, проте в майбутньому можливі будь-які несподіванки.
Однак будемо виходити з наших реалій. Офіційно передвиборча кампанія ще не почалася, але за ознаками активності на інформаційному полі вже можна зробити припущення, хто саме планує змагатися за голоси ужгородців, балотуючись на посаду міського голови обласного центру.
Давайте трохи проаналізуємо на основі відкритих джерел, чиї прізвища ми побачимо у бюлетенях і яку інформаційну активність вже розгорнули потенційні кандидати в мери.
ЯК І ЩО АНАЛІЗУЄМО?
Нижче буде часто використовуватися термін «піар» – від англійського PR (Public Relations, зв’язки з громадськістю). В суспільстві він часто набуває негативних відтінків, проте насправді піар – це необхідний інструмент інформування та агітації, тому я використовую його саме в цьому, абсолютно нейтральному сенсі.
Методи передвиборчого піару можна умовно розділити на традиційні та електронні. До традиційних віднесемо агітацію в друкованій пресі, на радіо, телебаченні та через зовнішню рекламу. До електронних, що стали актуальними та дієвими, віднесемо активність кандидатів в соціальних мережах Інтернету.
З першими усе зрозуміло і звично. А от електронні розглянемо докладніше. Найбільш популярними і перспективними соцмережами з точки зору формування електоральних настроїв наразі є дві – Facebook та Youtube. Певну популярність мають також Instagram та Twitter, проте «Інсту» більше використовує молодь, причому здебільшого у тому віці, коли йти до виборчих дільниць ще зарано, а Twitter має свою специфіку та й охоплює значно меншу аудиторію саме в ужгородських реаліях.
Youtube використовується переважно для розміщення і розповсюдження відео контенту. Тут усе просто – користувач записує ролик, викладає його на свій канал, а подальше охоплення аудиторії досягається розповсюдженням посилань на відео в інших соцмережах.
Ситуація з Facebook дещо складніша та цікавіша. Адже в ньому можна задіяти платні механізми розповсюдження, вони більш дієві. Ви ж постійно помічаєте появу у фейсбучній стрічці постів з поміткою «реклама»? Оце і є той механізм, завдяки якому, при залученні певної кількості грошей, кандидати на керівні посади проникають до вашого поля уваги «поза чергою».
Важливо, що у Фейсбуці є два види присутності:
А) особистий профіль.
Б) власна сторінка.
Користувач реєструє один свій профіль, а вже на нього має право зареєструвати одну або декілька сторінок. Важливим є те, що замовити платне розповсюдження інформації можна саме на сторінку, а не на профіль. Важливий показник популярності особи чи конкретного допису є так звані лайки (інколи кажуть – вподобайки), за допомогою яких читачі можуть висловити свої враження чи власне ставлення.
Повторю: вмикати платні, рекламні механізми піару можна лише зі сторінок. Це дає цікаву можливість аналізу: порівняння кількості лайків під дописами у профілях та під дописами на сторінці є показником того, наскільки кореспондент (в даному випадку – політик) цікавий аудиторії «сам по собі», а що йому вдалося «прикупити» у фейсбучної реклами. Тобто – виявляє контраст між реальним і бажаним. Саме в цьому аспекті ми й проаналізуємо електронну активність потенційних кандидатів на посаду Ужгородського міського голови на даний момент.
ПЕРША ВІСІМКА: БЕЗ ЖІНОК. І БЕЗ ЯНГОЛІВ…
Отже, розглянемо піар-активність на даний момент вісьмох найймовірніших майбутніх кандидатів на крісло мера. Варто лише зауважити, що це не рейтинг політиків, просто саме ці вісім прізвищ першими згадуються, коли мова заходить про майбутні вибори. А загалом я прогнозую не менше 20 позицій у виборчому бюлетені, серед яких можливі і відверті несподіванки.
Перше, що кидається у очі – відсутність серед потенційних кандидатів у мери жінок. Поки що жодної політичної активності представниці прекрасної половини людства не виявили. І це справді тривожний знак. Складається враження, що ми живемо в суспільстві якогось жорсткого патріархату – без сумніву, жінки з активною життєвою позицією, високим рівнем знань та компетенції серед нас є, але вони чомусь «тримаються в тіні». І одна з причин цього – загальне ставлення суспільства, гендерні стереотипи, які пригнічують жіночу активність. Щоправда, за час, що лишився до виборчої кампанії, жінки-претендентки ще можуть з’явитися у бюлетенях.
Друге – серед тих, хто зараз виявляє намір балотуватися в мери, янголів, вибачте, нема. За кожним кандидатом є певний шлейф негативу. Десь реального, десь «роздутого» опонентами, та все ж кришталево чистих фігур ми не знайдемо. Дива в політиці не стаються, тож будемо обирати з тих, кого маємо.
1. Першим очевидним кандидатом в мери міста є, що цілком логічно та очікувано, діючий міський голова Богдан Андріїв. Це вже традиція – я не пам’ятаю виборів, на яких би діючий мер не намагався подвоїти свій термін перебування на посаді. Хоча й не виключаю, що такі випадки колись були, нехай виправлять ті, хто слідкує уважніше.
Зате з впевненістю можна сказати, що Богдан Евстахович у передвиборчу боротьбу включився одним з перших, ще місяці три тому. В соцмережі Фейсбук у нього зареєстровані і звичайний профіль для присутності та спілкування, і сторінка для платної реклами. Пости регулярно з’являються на обох майданчиках. Враховуючи публічність чиновника, відповідно чималою є й зворотній зв’язок – публікації мера «лайкають» активно. Протягом останніх трьох місяців я нарахував 154 пости, по 77 на сторінці та з профіля. Вони дублюються – те, що з’явилося в профілі, переважно повторюється і на сторінці і відповідно з’являється в стрічці користувачів з поміткою «Реклама». До речі, щиро дякую Фейсбуку за таке маркування проплачених матеріалів, ця можливість є чудовим лакмусом тих, хто намагається пропаритися по максимуму.
Відповідно розподілилися і «лайки». В профілі, на звичайних умовах, 77 постів Богдана Євстаховича зібрали «урожай» у 13028 вподобайок (в середньому 169). А от публікації зі сторінки, яких, нагадаю, також 77 – зібрали аж 47615 лайків, в середньому 618 на один. Тобто використання платних механізмів реклами дає приріст зворотнього зв’язку у 3,7 разів!
Це на момент написання цієї статті, в подальшому дані можуть і змінитися, хоча тенденція напевно залишиться.
Варто зазначити, що абсолютна більшість повідомлень діючого мера в Фейсбуці стосується ремонтів – доріг, прибудинкових територій, дахів тощо. Нагадаємо, що ці ремонти проводяться за рахунок міського бюджету (тобто наші з вами гроші). До агітаційного ресурсу Богдана Андрієва віднесемо також Офіційну сторінку Ужгородської міської ради у Фейсбуці і частково – колишню комунальну газету «Ужгород», яка публікує матеріали про діяльність міської влади. Тобто друковані засоби масової інформації також задіяні.
Що стосується другого електронного засобу – соцмережі Youtube, то там протягом трьох місяців розміщено 34 відеоролики, які разом набрали приблизно 27 000 переглядів.
Також залучена й класична зовнішня реклама – я помітив 3 білборди, які можна розцінювати як агітацію.
Тобто по факту міський голова веде повноцінну піар-кампанію напередодні виборів.
2. Серед інших потенційних кандидатів багато хто називає Віктора Щадея. Його амбіції також підтверджуються агітаційною активністю. Щоправда, доволі традиційною для Віктора, недарма його часто називають саме активістом, а вже потім – політиком.
Найбільшу увагу в піарі Віктор Щадей приділяє відео контенту – в Youtube протягом трьох місяців розміщено 29 роликів, зібрано 375 000 (!!!) переглядів. Щоправда, окрім суто міської проблематики зустрічаються і орієнтовані на туристів та мешканців інших регіонів записи. Так, найпопулярнішим є відеоролик-прогулянка ужгородськими міні-скульптурами. Не маю сумніву, що при замовленні реклами цільовою аудиторією зазначені не ужгородці чи закарпатці, а широкий загал. Справді, міні-скульптури є безпрограшною темою і гарантують цікавість звідусіль. Вдалий хід, не можна не визнати.
У Фейсбуці Віктор Щадей особливої активності не виявляє, за 90 днів у його профілі з’явилося лише 9 постів, які зібрали 1179 лайків (в середньому 131 лайк на пост). Зате абсолютно інша картина на сторінці цього політика. Постів і тут не надто багато, лише 7. Зате сподобалися вони аж 12500 користувачам! В середньому це дає 1700 вподобайок на пост. Справді неймовірний контраст між профілем і сторінкою, це вражає.
А от зовнішня реклама колишнього в.о. мера, схоже, на даному етапі не цікавить взагалі.
3. Третім гіперактивним кандидатом можна назвати колишнього заступника мера Олександра Білака. Він основний упор на даний момент зробив на наглядну агітацію – білборди. Їх аж 16, а фраза-слоган «Той, що об’єднує щось» вже стала в колі інтернет-читачів локальним мемом.
Проте цим справа не обмежується. Три ролики в Youtube на даний момент набрали 1500 переглядів. Значно активніше Олександр Білак працює у Фейсбуці. В його особистому профілі 40 дописів, які зібрали 8083 вподобайки (в середньому 201), а на сторінці – 17 постів та 4748 лайків (279 у середньому). Тобто можна зробити висновок, що платна реклама – не панацея, вона не завжди дає відчутний приріст переглядів.
4. Нема сумнівів, що свою кандидатуру буде висувати ужгородський підприємець і політик Володимир Чубірко. Він далеко не новачок в політичному житті міста і краю, в тому числі і в різного роду агітаційних компаніях, відповідно має і власний профіль, і сторінку в Фейсбуці.
Профіль Володимира Володимировича дуже активний – тут він коментує майже усі важливі події краю, інформує про хід реалізації соціальних проектів з закордонними партнерами, висловлює власну думку про політичні процеси та новини. Протягом останнього кварталу я нарахував 36 дописів, які зібрали 6628 лайків. В середньому це 184 реакції читачів на один пост. А от сторінка до недавнього часу була на паузі – протягом трьох місяців з’явився лише один пост – про серію відео програм «UzhГоворить». Він зібрав 585 лайків, проте на основі одного посту говорити про аналітику чи статистику не варто.
Щодо відео у Володимира Чубірко ситуація нестандартна: хоча пошук на Youtube видає чимало відеозаписів з ним, проте всі вони розташовані на інформаційних каналах ЗМІ, а власного профілю ми так і не побачили. А от у мережі Фейсбук, де також є можливість розміщувати відеоролики, бачимо свіженькі випуски вже згаданої вище програми «UzhГоворить» – цікавого проекту, в рамках якого запрошені експерти та відомі ужгородці обговорюють актуальні проблеми міста – збереження архітектурної спадщини, медицину в умовах карантину тощо. Знайти їх можна через сторінку В.Чубірка, а от безпосередньо в Youtube – їх наразі нема. Чи використовуватиметься цей медійний майданчик в майбутньому в агітації – покаже час.
Також нема жодного білборду та іншої зовнішньої реклами зі згадуванням Володимира Чубірко.
5. Зате справжнім лідером по білбордам є підприємець Андрій Півень. Мені вдалося нарахувати їх аж 16! Можливо, є й більше, про це буде знати лише його штаб. Цей ймовірний кандидат активно використовує і традиційні ЗМІ – дає коментарі та інтерв’ю щодо професійної діяльності та власного Фонду. Офіційно про наміри балотуватися ще не заявлено, але сумнівів у таких амбіціях нема, схоже, ні у кого.
Щодо електронних майданчиків піару ситуація за минулі три місяці наступна. Відеоконтент створюється – є 19 роликів, які переглянули аж 143 тисячі разів. Результат непоганий.
А от в особистому профілі у Фейсбуці Андрія Півня є 49 постів, вони зібрали 7472 лайки (сер. – 152), а на його сторінці розміщено лише 17 повідомлень, які отримали 4748 вподобайок (тобто 279 у середньому), тобто приріст від рекламного механізму на даний момент незначний. З цього можна зробити висновок, що пан Андрій або не приділяє уваги активності в цій соцмережі, або відклав її на безпосередню, офіційну передвиборчу кампанію.
6. Ще одним прогнозованим учасником мерських перегонів є Іштван Цап. Аналіз активності дає доволі цікаві результати. Іштва Юліусович – безперечний лідер по зворотньому зв’язку на звичайному, не платному фейсбук-профілі. Протягом 90 днів він опублікував 58 постів на різну тематику – від міських проблем та захисту історичного та природного середовища Закарпаття до розповідей про піші подорожі Карпатами. Це все дозволило отримати 20256 лайків, в середньому – 407 за кожен.
А от платних постів на сторінці протягом місяця… нема жодного. І що абсолютно нетипово – відсутній Youtube-канал як такий. Нема й жодного білборда та сітілайта.
Прогнозую, що у випадку висування в кандидати, з активізацією передвиборчої кампанії та її офіційним стартом ці механізми Іштван Цап ще задіє. Але наразі успішно обходиться звичайним, неплатним фейсбучним профілем. Відзначу лише, що І.Цап чи не єдиний з потенційних кандидатів, хто час від часу дописує не лише у власному профілі, але й в групах, зокрема в найбільшій ужгородській група з назвою (яка несподіванка! J ) «Ужгород», на неї підписано 58 191 читач. Головною відмінністю спілкування в групах у порівнянні з власною сторінкою чи профілем є те, що в них сторонній автор (не адміністратор) не може видаляти коментарі, які йому не подобаються, не може й позбутися негативно налаштованого співбесідника. На практиці це означає, що кандидат, котрий спробує виступити в групі, ризикує отримати «холодний душ» від опонентів.
7. Чимало спостерігачів та так званих інсайдерів повідомляють, що у виборчих перегонах за крісло мера участь візьме Юрій Беляков. Після участі у війні на сході країни він останнім часом працює військовим комісаром Одеської області. Відповідно безпосередньої участі у міському житті обласного центру Закарпаття не брав. Що стосується активності в соцмережі Фейсбук, то всі дописи розміщені на особистому профілі. За останні три місяці Юрій Володимирович розмістив найбільше дописів серед усіх розглянутих кандидатів – 136. Зворотній зв’язок – 9169 лайків, в середньому 67.
Поверхневий аналіз стрічки підтверджує тенденцію, яка стосується й майже усіх політиків: найбільший відгук серед читачів знаходять пости про особисте життя – власні успіхи, розповіді і фото родини, світлини з відпочинку тощо. Відзначимо, що тематика дописів не суто ужгородська – є резонансні події Одеської області, інформація про військову академію тощо.
Також помічено три дописи в групі «Ужгород». Зворотній зв’язок відслідкувати на даний момент доволі важко – на жаль, механізми пошуку у Фейсбуці недосконалі, а дописів щодня з’являється чимало.
Сторінка Юрія Белякова з’явилася лише в середині липня, вочевидь саме з прицілом на участь у виборів, тому активності на ній не спостерігається. Також повністю відсутня зовнішня реклама – ані білбордів, ані сітілайтів, ані банерів в Ужгороді не помічено.
8. Було б трохи дивно, якби участь в мерських змаганнях проігнорувала ОПЗЖ. Найбільш ймовірним кандидатом, якого може висунути ця політична сила – це Андрій Погорелов. Принаймні саме він серед прихильників цього об’єднання виявляє найбільшу медіа-активність протягом останнього часу.
У його профілі за останні 3 місяці можемо побачити 51 повідомлення. Це у першу чергу привітання з різними святами та інформація про благодійну діяльність від імені політичної сили. На це читачі відреагували 8523 рази, що в середньому складає 167 лайків на один пост. Є у Андрія Погорелова й сторінка, тобто можливість платної реклами. Але схоже, що на даний час політик не використовує цей механізм: на 18 постів є лише 91 відгук, тобто в середньому лише 5. Тобто можна зробити висновок, що на даний момент агітаційну кампанію саме в сенсі боротьби за посаду мера Андрій Вікторович не розпочав. Скоріше за все, якщо буде прийняте рішення про висування – активність розпочнеться після офіційного оголошення виборчих перегонів.
З відеоканалом на Youtube ситуація також поставлена на паузу: існуючі ролики стосуються лише попередніх виборів 2015 року.
Цікаво, що в Ужгороді можна помітити білборди з обличчям Андрія Погорелова, проте вони на даний не надто актуальні – так поблизу переїзда на Анкудінова серед інших партійна команда вітає ужгородців з якимось давно минулим святом. Гадаю, це варто віднести виключно до недбалості рекламних агенцій, які не поспішають змінити банери.
ПЕРШІ ВИСНОВКИ
На сьогоднішній день ситуація з майбутніми виборами ужгородського міського голови наступна. Частина потенційних кандидатів вже активно проводить власні піар-кампанії. Дехто задіяв вже практично усі популярні засоби реклами, як традиційні, так і електронні. Зараз важко сказати, якими новинками вони будуть дивувати виборців через місяць. Друга частина майбутніх кандидатів виявляє активність лише частково, накопичуючи сили і ресурс на період офіційної кампанії. Третя група – політики та громадські діячі, які на даний момент взагалі не афішують свої плани, проте, безперечно почнуть агітацію вже ближчим часом. Тут ми побачимо чимало несподіваних прізвищ.
Будемо уважно слідкувати за розвитком подій.
Задля наглядності приведені вище дані зібрані до таблиці.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.