Позаду – вибухи і окопи, попереду – ротація і відпочинок.
Військовослужбовці сто двадцять восьмої окремої гірсько-піхотної бригади повертаються на Закарпаття. Вони проведуть півроку за місцем основної дислокації.
Олександр Проняй, боєць окремого танкового батальйону 128 ОГПБр, воює вже три роки, і вперше за цей час дома. Що він відчуває? Землю. Землю, на якій можна стояти…
І не він один.
Детальніше – у сюжеті «Тиса-1».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.