Вірш «Вождя» – на прапорах його побратимів

Під камуфляжною формою бійця Національної Гвардії Євгена Гріна (позивний «Вождь») б’ється щире серце поета-патріота. До рідного села Тросник (Виноградівський район) він днями повернувся з Луганщини.

            Євген Грін у мирний час  був творчою особистістю – свої мрії, переживання, емоції прагнув перекласти у віршовані рядки. Сотні його поезій  заповнили не один рукописний зошит, а незабаром у Харкові вийде його перша поетична збірка.   А цей авторський вірш, за його словами, разом із підписами вояків є на кожному прапорі  у його побратимів:

            Щастя, Кримське чи Попасне –

            Померти тут, чомусь, не страшно!

            Україну будем боронити,

            Поки нам Господь дозволить жити.

            Нашої  їм не скорити Волі,

           Друзі,  я стою серед Героїв!

А ще  «Вождь» передав Виноградівському районному історичному музею для поповнення експозицій виставки Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО власні речі, що пройшли хрещення вогнем:  спальник, флягу, так звану «розгрузку» –  своєрідний жилет із кишенями для магазинів із патронами та гранат.

  Кожен із цих предметів уособлює для Євгена Гріна якісь конкретні події, що сталися на бойових позиціях протягом довгих місяців збройних сутичок, нічних обстрілів, чергувань на блокпостах; кожен з них викликає безліч спогадів про небезпечні ситуації, про нелегку військову службу, про бойових побратимів.

Валерія Каналош

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*