Їх люблять настільки сильно, що навіть не намагаються боротися з ними. А на доказ цього, навіть у законопроекті прописали – кішки й собаки потребують любові та підтримки. В Італії діє один із кращих в Європі законів про захист бездомних тварин. Все ж, кішок тут майже ідеалізують. У кожному італійському дворику є якась людина, як правило, це літня жінка, яку тут називають gattare (від італ. Gato – кіт). Вона і годує бездомних кішок і стежить за порядком.
Пухнастим чотириногим цей порядок, як видно, подобається – вони мають такий доглянутий і вгодований вигляд, що багато домашніх улюбленців їм би позаздрили.
Але все ж, італійці люблять кішок не просто так. Всьому виною історія. У Середньовіччі, коли більше вірили вигадкам і здогадам, ніж реальним фактам, люди боялися кішок, особливо чорних. Тому намагалися їх усіма можливими методами знищити. А це призвело до розмноження щурів. Боротися з ними могли тільки кішки. З тих пір, кішки і живуть у світі разом з італійцями. А з 2007 року в Італії 17-е листопада вважають загальнонаціональним днем чорного кота. Для забобонних людей – день апріорі нещасливий, а для інших – данина історії і ще один привід влаштувати смачний обід пухнастим друзям.
Тепер вони живуть скрізь – у куточках руїн, в тіні дерев центральної площі, під вікнами своїх «опікунів». Кішки облюбували всю територію Італії. А в Римі з 2001 року їх вважають частиною історичної спадщини. Відповідно, їх захищають і, природно, люблять.
Собак тут теж люблять – відгодовані донезмоги вони напевно забули навіть гавкати. Зігріті променями гарячого італійського сонця, вони ніжаться на вулиці, нікого не соромлячись, і нікого не лякаючи. Навпаки, викликаючи лише посмішку на обличчях перехожих.
Замість резюме. Усіх бездомних тварин в Італії стерилізують, ставлять на облік і випускають. Кішки і собаки в притулках не живуть. Тому їх і називають «вільними громадянами» Італії. Їм не поклоняються, але люблять все-таки дуже сильно.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.