Ужгородці продовжують пізнавати місто мистецьке. У рамках проекту Відкритих екскурсій відбулися відвідини меморіального музею Андрія Коцки – одного із «великих ужгородців» та знаного художника, який представив (та й продовжує представляти, лишаючись, до слова, одним із «найдорожчих» українських живописців) закарпатське мистецтво у державі та в Європі.
Його оселя на затишній улиці Вінничній нині є будинком-музеєм, де зберігаються не лише твори майстра, а й пам’ять про нього. Оповідаючи про долю Андрія Коцки (який, що незвично, свого часу був і «головним міліціонером» Ужгорода, правда, тривало це лише кілька місяців), завідувачка музею Олена М’ясищева розказує і про місто тих часів, його богемне життя та спільноту художників, які саме в часи Коцки перетворювали Ужгород на мистецький осередок. Сам художник, який у 1939 році мав тріумфальну виставку в Будапешті, а відтак, здобувши стипендію, поїхав навчатись до Риму, був одним із тих, кому місто завдячує тією особливою творчою атмосферою та розвитком як мистецького центру.
Про подробиці тих часів, про взаємини художників, які нині вже є легендами Ужгорода мистецького, про деталі життя і, звісно, творчості Андрія Коцки – йшлося під час екскурсії. У музеї побачили не лише документи і світлини з архіву художника та його твори, як от портрет італійської музи Анни і панораму міста – власне, міста Коцки…
Дихають пам’яттю й речі з побуту художника. Серед них – власноруч зроблений паперовий абажур, який дозоляє освітлювати певну частину кімнати, дорожня валіза, з якою їздив Італією…
Ніби очікує на руки майстра колекція прекрасних фарб: у малярське приладдя Коцка був закоханий і збирав гідні фарби, і, до слова, через використання спеціальних пігментів його роботи «грають» на світлі…
А також – пензлі біля незавершеної роботи, яка так і зосталася на мольберті, а також – будильник, що зупинений на часі смерті художника…
Пропонуємо добірку світлин з цієї екскурсії, а також відеофрагменти (зйомки – аматорські), але радимо відвідати цей заклад – на Вінничній, 20 (тел.: +38 (03122) 3-06-91) – аби особисто побачити роботи видатного ужгородського митця та більше дізнатися про його життя і творчість. Звісно, також варто відвідати і наступну Відкриту екскурсію Ужгородом. Зустріч, як завжди, у неділю о 14.00 на Театральній площі біля Миколайчика.
У 1931-му році Андрій Коцка закінчує півче-вчительську семінарію, де навчався після горожанки. Відтак стає до праці вчителем у школі села Тихий.
Одна з багатофігурних композицій – «На ярмарку» – стала ілюстрацією до того, як цікаво митець використовував пігменти. Учасники екскурсії навіть вирішили використати спалах фотокамери, аби перевірити ефект «сяяння» фарб на світлі
Серед творів Андрія Коцки, який відомий і як автор портретів закарпаток – «верховинських мадон» – є й натюрморти…
Відомо, що Андрій Коцка кілька місяців служив керівником народної міліції Ужгорода. А потім – доклався до створення Будинку народної творчості, який гуртував міську інтелігенцію.
Андрій Коцка, на ті часи вже визнаний майстер, захворів після виставки в Будапешті, до якої (враховуючи тріумф 1939 року) дуже готувався. Але через брак реклами виставка не зібрала належну кількість публіки. Просто з експозиції митця забрали з інфарктом і 3 листопада 1987 року серце художника зупинилося…
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.