Місто – це не лише центр, який, як вітальню у доброї газдині, заведено тримати у взірцевому порядку. Місто – це й околиці. А вони, як дальні кутки хати поганої хазяйки, часто бувають неприбрані.
Але і ця «концепція» заслабка для аналогій із Ужгородом. Адже на головній пішохідній вулиці – Корзо – височіють барикади брудного снігу, ба більше – сніг комунальники скидають просто під ноги пам’ятникам у центрі. То ж що казати про віддалені райони?..
Ми підтримуємо розвиток нашого міста як туристичного, і бачимо велику його у цьому перспективу. А ще – просто любимо рідний Ужгород і щиро вважаємо його прекрасним. Утім, не помічати НЕтуристичні «принади» міста – не можемо. Упереджуючи нарікання з боку міської влади – мовляв, умисно шукаєте найнепривабливіші кутки – одразу зазначимо: фото зроблені маршрутом, яким йшли у справах, за кілька хвилин і без особливо пильної уваги…
Отже, район Бородіна-Декабристів, відомий як район «П’яного базару» – без коментарів…
До слова, саме на те, що цей район «поплив», нарікає і наша читачка.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.