Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО)

Руслана Джахман для Uzhgorod.in  4 квітня 2019 21:21  542196911 0198886
Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО)

        Теплими сонячними днями, цвітінням фіалок, жовтогарячих кущів форзиції, магнолій і фруктових дерев закінчився перший місяць весни. Ужгородці та гості з нетерпінням чекають, коли місто  порине в рожеві кольори сакури. Тисячі найкрасивіших дерев  одночасно розквітнуть на вулицях нашого міста і перетворять його у місто-мрію. Багато охочих відвідати його саме в період рожевого дива.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото1)

       

        Усе почалося близько сто років тому, коли Закарпаття стало частиною  Чехословаччини. Тоді активно розбудовувалися міста й багато уваги приділяли озелененню вулиць і невеликих скверів. До того часу екзотичні дерева прикрашали власні сади та парки великих землевласників. У нашому краї   вперше з’явилися японські яблуні (Недзвецького), форзиція, спіреї, дейція, магонія падуболиста, магнолія Кобус… Декоративні рослини висаджували в першу чергу в новозбудованих кварталах,  де  проживали чеські службовці.  В  цей період якраз розвивався і  район Галагов в Ужгороді. Місцевість, на якій він розташований,  сподобалася й рожевій красуні. Окремі дерева з того часу ще й дотепер тут ростуть і кожного року радують нас рясними квітами.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото 2)

    

Сакура — це збірна, садова назва форм, виділених на основі декількох східно-азійських видів вишень зазвичай із махровими, найчастіше рожевими квітками.  На основі дикоростучих вишень  створено багато красивих сортів сакури. Більшість з них було виведено японськими селянами,  тому назва сорту часто походить від назви села, в якому вони проживали. На жаль, уже неможливо встановити,  які саме види схрещувалися й прищеплювалися.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото3)

       

         Перше місце серед них посідає сорт Канзан  (Kanzan), відомий також як, Hisakura, NewRed, Kirin, Naden. Він згадується під назвою Секйяйма      (Sekiyama) з 1681 року. Степан Фодор, відомий дослідник екзотів Закарпаття, у своїх переліках інтродукованих рослин теж вказує   Prunus serrulata f. Hisakura. Як бачимо, цей сорт здавна є на Закарпатті. Більшість сакур в Ужгороді належать до Kanzan. Ростуть вони й на території парку Ужгородського замку. Це прекрасне місце, в якому  поєднуються історія й краса, є дуже популярним серед туристів.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото4 )

Цінними для селекції ознаками ць сорту є густо-махрові яскраво-рожеві великі (діаметром до 4–5 см) квітки, зібрані по три або п’ять у щиткоподібні суцвіття, що рясно вкривають усі гілки, а також своєрідна крона, яка у розвиненого дерева нагадує бокал для вина. Згодом, через провисання довгих важких гілок у старіших дерев, він перетворюється на парасольку.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото5)

      Відомо і декілька клонів сорту Канзан, зокрема «Роял Бургунді»,  запатентований у США в 1989 р. Автор сорту Франклін Паркс у своєму розсаднику помітив на одному із саджанців японської вишні гілку, на якій листя мало багрянистий лілово-червоний відтінок, а гладенька кора на цій же гілці була темно-фіолетового кольору. Червонолисті сакури теж прикрашають вулиці Ужгорода. Молоді деревцята ростуть на проспекті Свободи.

     Сакура може мати різну форму: кулясту, лійкоподібну, колоновидну, плакучу, тощо. Гарні плакучі сакури в Ужгороді зосереджені на вулиці Митній. Це сорт Кіку-Шідаре, виділений у Японії на стику 19-20 століть і докладно описаний у 1922 році. Невеликі дерева зі звисаючими дугою до землі гілками з кулястими, схожими  на хризантеми, повними рожевими квітками. Вони світліші і розпускаються раніше від сакури Канзан.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото6 (1))

     Дерева з махровими квітами не мають плодів, тому що повна форма квітки є наслідком перетворення тичинок на пелюстки. При цьому маточка, в якій мав би утворитися плід, редукується. Японську вишню розмножують вегетативно щепленням. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото7)
Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (7 a)

Поки рожеві сакури готуються, білі вже розпустилися. Невеличкі дерева з ніжними білосніжними квітами уже цвітуть.  У ботанічному саду росте сакура, яка квітує білими зі світло-зеленим відтінком квітами. Вона, до речі, ще  й плодоносить.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото8)

  «Магнолії і сакури цвітуть, радість нам несуть» – рядок із віршика моєї донечки про весну. Безумовно, ці дерева дарують радість, відчуття спокою та естетичного задоволення.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: рожева казка Ужгорода (ФОТО) (фото9)

Сакура й відцвітає красиво, осипаючись ніжними рожевими пелюстками.  Споглядаючи це  явище, в голову приходять філософські роздуми про сенс життя. Воно швидкоплинне, як цвітіння сакури, тож хай воно буде  красивим, як її квіти.  


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає