Василь Брензович: Я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію

Роман Сов'як для Uzhgorod.in, фото - з мережі   16 червня 2019 10:47  99199906 0201940
Василь Брензович: Я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію

До позачергових парламентських виборів залишилося півтора місяці. Політичні сили, як і виборці, ще не встигли відійти від президентських перегонів, як відразу увійшли в нову передвиборчу кампанію. Мені видається, що майбутні вибори нас здивують новими обличчями, здивують старими, витягнутими з нафталіну політиками та дивними союзами. Будуть цікаві політичні баталії не лише серед партій, а й між мажоритарниками; а Закарпаття як непростий регіон буде цікавим для політологічного дослідження та журналістського спостереження. Тим паче, нам випала нагода поспілкуватися із цікавим політиком, котрий свого часу, аби відстояти права своєї громади, теж пішов на політичний союз. Що вийшло із об’єднання Петра Порошенка та Василя Брензовича - тепер знає уся країна і не тільки. Тож спробуємо викласти найцікавіше про неосвіченість, небажання вчити українську, сепаратизм, вибори та двох українських президентів - із нашої розмови з головою Товариства угорської культури Закарпаття, народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка Василем Брензовичем. 

Вибори без порушення закону не провести

–       Пане Василю, які у вас були враження, коли Президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск парламенту?

–       З одного боку, розпуск парламенту був очікуваним, тому що коаліції дійсно нема вже другий рік. Конституція каже про те, що це - законна можливість розпустити Верховну Раду. З іншого боку, указ Президента про розпуск парламенту сумнівний. Тому депутати звернулися до Конституційного суду щодо розгляду цього указу. Ну, і відрізок до чергових виборів був незначним. У цій справі простежується якийсь хаос. Ви ще врахуйте, що ЦВК має провести тендери щодо організації виборів. Це теж займає час, і є відповідні строки, в котрі неможливо вкластися без порушення закону.

–       Тобто без порушення закону наступні вибори не провести?

–       Звісно. І це буде великою дилемою, адже якщо виборчий процес ґрунтується на незаконному указі чи порушених нормах проведення виборів, то до легітимності наступної ради теж виникнуть питання.

–       А Ви особисто були готовим до імовірного розпуску Верховної Ради?

–       Безумовно, що був готовим. Думаю, що більшість депутатів була до цього готова.

–       Тим не менш, Ви готуєтесь до позачергових виборів народних депутатів?

–       Звісно. Якщо є політична сила, яка представляє інтереси певної частини людей, то вона змушена бути в політичному процесі і відповідно, за можливості, готуватися до виборів. Тому ми також готуємося до позачергових парламентських виборів.

–       Але тут є два нюанси: по-перше, партія має подолати виборчий бар’єр, щоб потрапити до парламенту. Зараз це 5%, які самостійно навряд набере Товариство угорської культури Закарпаття — КМКС. Інший варіант — це обрати свого мажоритарника, але у нас нема “угорського” округу. То як бути в такій ситуації?

–       Це вже другий виборчий процес, коли нема такого округу. І це біда, бо в Україні не виконуються закони, адже законом “Про вибори народних депутатів України” визначено — де компактно проживає етнічна меншина, там її потрібно об’єднати в один виборчий округ. Це не було зроблено на минулих виборах і ми позивалися до суду на ЦВК, але судді не задовольнили позов. Ішлося, що оскільки вибори позачергові, то ЦВК не встигне створити такий округ. Зараз ситуація була доведена до абсурду. Ми ще минулого року звернулися до ЦВК із проханням створити округ, де більшість виборців - етнічні угорці. Нам відповіли, що не володіють інформацією, де проживають закарпатські угорці. Тоді ми порекомендували центральній виборчій комісії звернулися до відповідного держоргану, котрий займається питаннями національних меншин (зараз це - Міністерство культури). Відомство таки надало відповідь, посилаючись на перепис населення 2001 року, але ЦВК сказала, що не довіряє цій інформації (сміється, - авт.).

–       Навіть так?

–       Так. Тому зараз ця справа знаходиться у суді. Але фактично, оскільки ці вибори теж позачергові, новий округ знов не буде створено. (ЦВК має не пізніше як за 175 днів до дня голосування оприлюднити список усіх округів. У коротші терміни до виборів зміна округів заборонена — авт.)

Василь Брензович: Я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію (62408872_2333511123643005_5969299028637122560_n_reference)

Порошенко порушив домовленість із українськими угорцями

–       Тоді виходить, що вам треба домовлятися із якоюсь політичною силою. З ким саме?

–       Для нас це теж надзвичайно важкий процес останнім часом. Ми зацікавлені в тому, щоб збереглися мовні, освітні та культурні права закарпатських угорців, щоб були в Україні мир та злагода, і зацікавлені в інтеграції країни в Європу та НАТО. Впливових партій, котрі б об’єднали ці принципи, наразі нема. З одного боку, є партії, які виступають “за” євроінтеграцію, але їх політика направлена на звуження прав нацменшин, з іншого - є сили, що відстоюють мовні та освітні права, але їх вектор розвернутий до інтеграції з Росією.

–       І як знайти компроміс?

–       Ой, важко буде. Політична сила, котра хоче довгостроково працювати, повинна дотримуватися певних принципів. Нам (КМКСу - авт. ) 30 років, і ми значно уважніше будемо добирати партнерів, аби не сталося, як із Петром Порошенком, коли він підписав домовленість з нами, а згодом проводив таку політику, що повністю суперечила домовленостям.

–       А що ж це за домовленість була? І коли її порушив колишній Президент Порошенко?

–       Основна обіцянка — це збереження прав угорців. Але при прийнятті закону “Про освіту” вона була грубо порушена, бо там на наші інтереси не зважали.

–       А Ви зустрічалися із Петром Порошенком після прийняття закону “Про освіту”?

–       Так, я просив його не підписувати закон. Ми зібрали 65 тисяч підписів проти цього закону. Але нас не почули. Українські виборці дуже мало звертають увагу на програми  партій чи кандидатів. У головах залишаються постаті: Порошенко, Тимошенко, Зеленський. Ми вибираємо людину, а не програму. Почитайте виборчу програму Порошенка зразка 2014 року. Він зовсім не те робив, що обіцяв народу. Фактично екс-президент виконав програму партії “Свобода”, яка не пройшла в парламент.

–       Тобто з Порошенком на наступні вибори ви не йдете?

–       Ні!

Через пропаганду деяких загальнонаціональних ЗМІ угорська спільнота для політиків токсична

Василь Брензович: Я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію (n_5501_93504296_reference)

–       А ви розглядаєте співпрацю із молодими партіями, як, наприклад, “Голос” Вакарчука?

–       Ми відкриті, але що ми нині знаємо про “Голос”? Ще нічого, вона лише кілька днів, як створена. Так, є Вакарчук — відома особистість, але що вони прагнуть робити — невідомо. Те ж стосується і нової партії “Слуга народу”. Певно, у них буде найбільше представництво, але які думки в «Слуги народу» щодо ключових проблем України — не знати. Напевно, керівництво цієї партії, яка зараз формується і є більше віртуальною, зацікавлене до виборів відмовчуватися, як це було під час президентської кампанії. Тому важко оцінювати їхні позиції. Звісно, у нас були перемовини, але думаю, що наразі співпраця із великими партіями не очікується. Тим паче, що через пропаганду деяких загальнонаціональних ЗМІ угорська спільнота для політиків токсична. Шириться думка, що ми сепаратисти, не знаємо української мови, і, згідно з соціологічними опитуваннями, українці в це вірять. По негативу в думках українців після росіян ідуть якраз угорці.

–       Зважаючи на таку ситуацію, Ви розглядаєте варіант, що цей парламент обійдеться без представника угорської меншини?

–       Таке вже було і зараз це можливо. Певно, через те, що ми найгучніше відстоюємо свої права, і навколо нас вирують міжнародні скандали, так би мовити, то дуже багато людей зацікавлено, щоб нас там не було. 

–       А як тоді відстоювати інтереси вашої громади?

–       Ну, на одних виборах життя не завершується. Будуть і місцеві вибори. Провівши 5 років у Верховній Раді України, знаючи процеси зсередини, розуміючи, яка зараз ситуація в економіці, соціальній і інфраструктурних сферах, я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію. Будуть ще одні дострокові вибори. Коли є такі кризові часи, то це не біда. Тоді ротація має бути більш швидкою, для того, щоб в парламент зайшли люди, котрі дійсно прагнуть змін в цій країні. Бо зараз, мені видається, частина здорових сил таки зайде, але суттєво склад парламенту не зміниться.

–       З новим Президентом — Володимиром Зеленським - Ви вже спілкувалися?

–       Ні. такого спілкування не було. Але зараз він і його політична сила не будуть висловлюватися щодо питань, котрі нас хвилюють. В іншому випадку вони втратять або західний, або східний електорат.

–       Але це ж не дуже чесно стосовно виборця. Люди не знатимуть, що відстоює ця політсила.

–       А в політиці мало справедливості. Це мистецтво можливого!

Закон мав би називатися “Про мови України” і регулювати використання усіх мов в житті громад

Василь Брензович: Я думаю, що наступний парламент не витримає всю каденцію (1508_reference)

–       Якою була Ваша реакція на прийняття закону про державну мову?

–       Знаєте, прийняття цього закону дуже дивний процес. Це чи не єдиний закон, який стосується не окремої верстви населення, а кожного громадянина. Дивним було те, що закон готував не Кабмін, а група депутатів. Проект обговорювався лише комітетом з питань культури, а в комітеті з питань прав людини, національних меншин – ні, його навіть не подавали. Але ж мова — це не лише культура, але й права людини, права нацменшин. Цей момент був проігнорований. Крім того, Президент Порошенко обіцяв у Раді Європи, де я теж був, направити закон до Венеційської комісії. Але цього не було зроблено. Ну і нинішня редакція суперечить Конституції України та міжнародним зобов’язанням, котрі взяла на себе наша держава. А тут виходить колізія, бо, з одного боку, є закон, з іншого - ратифіковані угоди (зокрема, Хартія регіональних мов та Конституція, що мають вищу юридичну силу). Звісно, це робилося в першу чергу для відвернення уваги українців від нинішнього економічного та соціального стану України. Це практика, випробувана роками: у незрозумілій ситуації піднімати мовне питання. Сподіваюся, що новий склад парламенту внесе зміни у цей закон. У таких питаннях треба менше емоцій, і треба дотримуватися Конституції та міжнародних договорів.

–       То Ви вважаєте, що закон про державну мову в Україні не потрібний?

–       У принципі він може бути прийнятим. Але цей акт мав би називатися закон “Про мови України” і регулювати використання усіх мов в житті громад. Нині обіцяють, що буде прийнятий ще закон про мови нацменшин, котрий регулюватиме їхнє вживання, але якщо він суперечитиме вже прийнятому закону, то буде колізія, і жоден з них не запрацює в реальності. Насправді треба орієнтуватися на Конституцію, це дуже виважений документ, саме тому він і був проголосований двома третинами. І жоден документ в Україні не має їй суперечити, а в нас така реальність, що кожен ключовий, великий закон не відповідає Конституції України. Найсумніше, що це приймається завжди перед виборами і зараз ми побачимо політиків із прапорами, що відстоюють українізацію та “героев востока”, котрі захищатимуть російську мову. І так ми живемо з часів Незалежності.  

–       Добре, з цим ніби зрозуміла позиція, а чому українських угорців так обурює закон про освіту?

–       Зрозумійте правильно, нашу позицію подають, як небажання вивчати українську мову. Це не так. Нас обурює, що не існуватиме шкіл з угорською мовою навчання. Таких інституцій не може існувати. Лише школи з українською мовою, де є групи з угорською мовою навчання. Але у нас така ситуація, що є села, де 90% населення угорці і там нема інших шкіл. Є ще одна величезна проблема: викладання української мови в угорських школах на дуже низькому рівні. Нема ні методологічного, ні матеріального фонду, щоб покращити викладання. За 28 років державним коштом не було видано жодного українсько-угорського словника. Не було спеціального набору на філологічні факультети, котрі б готували двомовних спеціалістів для такої роботи. Та й їх держава не заохочує ні грошима, ні житлом їхати в угорські села вчити українську. Ми готові в цьому допомогти, але державні мужі нас не чують. Така ситуація призвела до того, що 50% викладачів української мови в угорських школах — не фахівці насправді. От це реальні проблеми. Я сам педагог, і я викладав у школі ще за Радянського Союзу; в школах, де навчання було російською — це зовсім не давало ефекту. Заборони в освіті не дають ефекту, а призводять до деградації, я так вважаю.

–       У Міністерстві це розуміють?

–       Думаю, що ні. Але час покаже, що буде після парламентських виборів і хто буде Міністром освіти і науки.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає