Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії

Руслана Джахман для Uzhgorod.in  20 вересня 2018 20:53  408187257 0189063
Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії

    21 вересня, коли ночі вже по-осінньому холодні, а дні ще по-літньому сонячні й теплі, християни відзначають   Різдво Пресвятої Богородиці. Закарпатці здавна дуже шанують це свято і найкрасивіші квіти, які в осінню пору року цвітуть у наших краях,  називають  розами Марії. «Зацвіла восени розмарія – і дала нам надію на весну», – зворушливі рядки з вірша   Петра Скунця. На таку лірику поета  надихнула   квітка пізньоцвіту осіннього, який зараз   у повній красі квітує в Карпатах. Ніжні рожево-бузкові квіти з’являються з середини серпня і будуть радувати аж до Покрови.  Щоб їх побачити, достатньо від’їхати  всього декілька десятків кілометрів від обласного центру. Між селами Сіль та Забрідь Великоберезнянського району,  біля дороги,  знаходиться велике поле зі, схожими на весняні крокуси, рослинами. Слід пам’ятати,  що це природно-заповідна територія, тому й поводитися потрібно відповідно.  Флористичний заказник  «Пасіки»  належить  Ужанському національному парку.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії (фото 1 )

     За законами природи, весною в трав’янистих рослин спочатку з грунту виходить стебло, на якому формуються листочки, а пізніше квітка. Пізньоцвіт осінній належить до категорії «не такий як всі». Із молодого пагона в нього розвиваються не зелені листки, а  квіти. Цікаво проходить і процес утворення насіння. Щоб вийти з-під землі, всі частини квітки витягуються. Частинки пелюстків зростаються у трубку завдовжки 15-20 см, видовжуються нитки тичинок і стовпчики маточок. Після того, як відбулося запилення, пилкова трубка опускається  до зав’язі під землю, де відбувається запліднення. Протягом зимового періоду рослинка відпочиває. Весною на поверхні грунту розвиваються спочатку листочки, а згодом і сформовані коробочки з насінням. У червні плоди дозрівають, а наземна частина пагона відмирає. В цей час у глибині землі дозріває  брунька, яка через два місяці   подарує рожеву  квітку, оспіваної в піснях, розмарії.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії (фото.2)

         Часто на іконах Богородиця зображена із квіткою  лілії в руці. Її тримав  Архангел Гавриїл, коли повідомив Марії благу вістку про те, що вона народить Сина Божого.   Білий колір символізує  чистоту й непорочність Божої Матері. В природному середовищі вони зростають в країнах Близького Сходу. За легендою, колись всі лілії були білого кольору. Деякі з них не схилили своєї голови перед  стражданням Христа і тієї  ж ночі вони від докорів сумління почервоніли. Так утворилися лілії з червоними пелюстками. Такі квіти побачити  можна не тільки на клумбах, а й у дикій природі нашого краю.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії (фото 3)

      У червні-липні цвіте лілія лісова. Висока красуня утворює розкішні пурпурові, з темними цяточками, або білі  квіти з дуже різким запахом, який ближче до вечора посилюється. На цей аромат злітаються  нічні метелики. Вони насолоджуються нектаром і, заодно, запилюють рослину. Згодом утворюється дрібне насіння, яке легко розноситься вітром. Однак має пройти, щонайменше, п’ять років, щоб  молоді лілії, які з нього проросли, зацвіли. Вегетативно рослина розмножується цибулинами, які на смак нагадують каштани і в давнину люди  використовували їх в їжу.

       У лісах Закарпаття зустрічаються й орхідеї. Ці рослини мають дуже цікаву форму квітки, яка завжди викликала в людини подив та захоплення.   У деяких видів  вони нагадують мініатюрні черевички.  Схожа на   жовту туфельку, оточену віночком з червоно-коричневих пелюстків, квітка зозулиних черевичків справжніх. На Рахівщині, де в минулому зростала  королева орхідей, її називали  «папучі Святої Марії». Тут дуже шанобливо ставилися до цієї квітки. Зривати її не можна було, тому що гріх. Та це не вберегло венерині черевички і вони зникли з наших лісів. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії (фото 4)

  Квітами Святої Марії називають і ніжні стокротки, або маргаритки. За легендою, коли Богородиця отримала звістку від Гавриїла, то вирушила повідомити про це свою родичку Єлизавету. Коли вона йшла полями, то з її слідів виростали маленькі, схожі на ромашки, квіточки.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: квіти Діви Марії (фото  5)

      За іншим переказом, Марія хотіла подарувати своєму Сину вінок живих квітів. Не знайшовши  жодної, так як це була зима, вона створила їх із шовку. Із усіх квітів Ісусові найбільше сподобалися стокротки. Він зберігав їх аж до весни, а потім посадив у долині Назарету. Штучні квіти ожили й розрослися по всій землі. Цвітуть вони від ранньої весни до пізньої осені, нагадуючи нам про це диво. Серед білого килиму, деколи трапляються квітки з рожевим відтінком. Цього забарвлення їм надали краплинки крові, які капали на білий шовк із вколотих пальців Божої Матері. 

    Красиві  квіти дарують нам радість, хороший настрій та позитив, тому насолоджуймося їх цвітінням, поки погода нам сприяє.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає