«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині

Тетяна Когутич, для Uzhgorod.in, фото надані прес-службою ЗОУЛМГ  15 лютого 2017 15:10  495145017 0146435
«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині

Тут для міських людей – правдивий кінець цивілізації. Тут не ловить мобілка, тут не проїхати звичайною легковою машиною – тільки позашляховиком, тут неймовірне повітря, кришталево чиста бірюзова вода у ріці й смереки-смереки-смереки… Примітно, що це – здорові ялинники, що стає рідкістю (адже останнім часом хвойні ліси в Карпатах хворіють й масово всихають). Хоча тим не менше, активісти називають Брустурянське лісництво таким, де рубають чи не найбільше в краї. Й справді – навколо багато «лисих гір», тобто, лісів, де проходили масові рубки кілька років тому, зараз це – пагорби укриті щіткою із молодої хвої, яка вже за 7 років стане підліском. Хоча місцеві лісники на зауваження про «лисі Карпати» реагують, хитро усміхаючись у вуса: рубати ліс  тут – основна робота. Окрім як у лісництві, працювати більше, за великим рахунком, ніде. 

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (кедри)

Висаджують кедри у 5-річному віці

Ми прямуємо до так званої «контори» Кедринського лісництва. Власне, чому Кедринське – тому, що тут росте одна із трьох локацій кедрової сосни на Закарпатті, вона займає площу кількасот квадратних метрів. Ростуть кедри на висоті 1350 метрів над рівнем моря, на бідних кам’янистих грунтах. Який вік цих дерев – достоту невідомо, хоча, за словами лісничого Василя Золотаренка, минулого року вітром звалило одне із старих дерев й його віддали на експертизу – експерти показали, що вік цього кедра – 500 років.

Факт наявності такої плантації робить лісництво унікальним. Власне, тут в Брустурах, планують збільшувати площу унікальних хвойних, за словам лісничого Кедринсьокго лісництва Василя Золотаря. Тут щороку висаджують молоді кедри на різних квадратах лісництва, на приполонинських висотах понад 1000 метрів, доглядають їх, бо ж кедрова європейська сосна – це вам не смерека, вона вередлива й аби де та  абияк рости не хоче. 

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (плантація хвойних)

Вирощують молоді саджанці кедрів тут же, в лісництві. На базі Кедринського лісництва діє унікальна плантація-розплідник. Тут вирощують біля 1, 5 млн саджанців – здебільшого смереки, клени-ясени, але й кедрові саджанці також. Зазвичай, кедри висаджують у 5-річному віці. Це саме той час, коли деревцята добре приживаються. А росте кедр довго, лісівник каже, що за своєї тямки посадив деревце – зараз воно досягло його зросту. Ну а свої знамениті шишки кедрова сосна починає у 35-річному віці. І за них, каже Василь Васильович,  тут ведеться справжня боротьба.

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (кедрові щищки)

Бій за шишки: люди наввипередки із пташками

Ні, не із місцевим населенням (знаючи цінність кедрового насіння, що становить близько $200 за 100 г) – а з птахами. Вірніше, із пташкою, яка зветься так, як і традиційний Брустурянський кедровий продукт (мається на увазі горілка) – кедрівка.

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (кедрівка-пташка)

- Заготовляємо шишки на насіння у вересні, для цього на деревах робимо спеціальні пастки – аби шишки не розкрилися, й насіння із них не випало, - розповідає Василь Золотар. – Робити це треба тихо, ми намагаємося майже не розмовляти. Якщо нас почує кедрівка – для птахів це буде сигналом. що шишки дозріли, вони хмарою налетять і нам нічого не залишиться.

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (Василь Золотар)

Закарпатські кедри особливі, бо дають два врожаї

Треба сказати, що із брутурянських кедрів місцеві уміють взяти хосен двічі на рік – Брустури ж славляться своєю кедрівкою,чи кедровицею, як тут кажуть. Навіть однойменний місцевий фестиваль є. Ну а усі знають – і вам скажуть – що найкраща кедровиця у лісничого Золотаря. Щоправда, рецептом настоянки, у якої приємний мякий тягучий смак та незрівнянний аромат хвої Василь Васильович не ділиться, як не питай. Віджартовується – і край: от приїжджайте, мовляв, на фестиваль, то й спробуєте.

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (брустурянська кедровиця)

Але нам все-таки вдалося вивідати деякий секрет: для цього міцного напою заготовляють шишки, коли вони тільки починаються формуватися, й горішки ще не зробилися. Відбувається це у травні-червні. Шишку треба розрізати на чотири частини, на місцях розрізів повинно з’явитися «молочко» - якщо не встигнути саме у цей час, воно перетвориться у хвойну смолу- жививцю. Вона також дуже цінна – але не для горілки.

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (насіння хвойних хберігання)

Вас вітає герой-лісоруб Іван Чуса та його смереки

Знамените Брустурянське лісове господарство не тільки унікальним кедринським лісництвом – на стенді при вході вам розказують, що саме на цих горах колись вправно працював один наших великих у своїй справі земляків - лісоруб Іван Чуса. Він господарював у лісі настільки вправно, що прославився цим ремеслом на весь світ – сюди в Брустури (чи Лопухово, як село перейменували за часів совєтів) постійно навідувалися делегації з сусідніх Болгарії, Чехії, Угорщини, Польщі. Іван Чуса мав звання Героя соціалістичної праці. Він як один із найдосвідченіших лісорубів було брав  участь у міжнародних змаганнях лісорубів на Всесвітній виставці «ЕКСПО-67», які проводились у м. Монреалі (Канада)  - й став чемпіоном світу. Кажуть, у Івана Васильовича Чуси було правило: «Зрубав одне дерево – посади два». Тому ось ті здорові смереки, якими ми милувалися на під’їзді до лісництва та про які розповідали вам на початку розвідки – його рук справа. Хотілося б вірити, що нащадки залишать по собі такий же добрий слід. 

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (іван Чуса)

Коні не винні

Примітно, що нині в тому ж Турбатському лісництві Брустурянського лісгоспу працює племінник Івана Чуси – Дмитро. 

«Звенящие кедры» Закарпаття. Репортаж із унікального Кедринського лісництва в області, що в Брустурах на Тячівщині (племінник ЧУСи Дмитро)

Із ним ми зустрілися на прокладанні лісової дороги. Зустріч була цікавою: ми потрапили наче в машину часу. В урочищі Турбат – ліси головного користування, тут готуються до рубок, а для цього треба прокласти дорогу. За нашого перебування там над прокладанням дорогои якраз працював екскаватор. Сказати, що тут в лісі він зовсім не сприймається зі своїм гуркотом, писком та свистом – нічого не сказати. То ж уявіть наше здивування, коли ми неподалік побачили, як лісники трелюють зрубані дерева із  допомогою коней. Так-так: у 21 століття звичайні «гуцулики» тягнуть дві-три колоди на ланцюгах  із крутих схилів вниз. Працювали тут  троє коней зі «своїми» лісорубами. Господарство спеціально закуповує або ж вирощує гуцуликів для такх потреб - трелювання у важкодоступних для техніки місцях.

- Чи доцільно зараз використовувати кінську силу в такій важкій роботі –є ж техніка? – стаємо на захист милих тварин.

- Техніка для трелювання у таких умовах значно дорожча за коней, - пояснює  директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун. – Тут потрібна повітряно-трелевальна установка, вона вартує близько 2 млн. гривень. А трелювання конями – це традиційний метод, який застосовується в Карпатах віками. Щоправда, нині коні не задіяні у великомасштабних лісозаготівлях, як це було за часів, наприклад, Марії-Терезії. Але коні виручають нас на ділянках, де часом машина просто не пройде, або її використання буде недоцільним – через малу кількість трельованої деревини. А використання коней – це практика навіть індустріально розвинених західноєвропейських країн. Наприклад, на найбільшій шведській виставці сучасних лісових технологій Elmia Wood завжди демонструють коней з відповідним обладнанням для лісового господарства. Вищезазначену технологію використовують також у Австрії, Словаччині та інших. До речі, у Словацькій Республіці такий спеціально навчений кінь для роботи в лісі вартує до 20 тисяч євро.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає