Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини

Руслана Джахман для Uzhgorod.in   25 січня 2017 20:54  474143424 0144834
Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини

Січень — середина зими. Більшість  річок  вже вкрилося  кригою, кругом все засипано снігом.  Кожен з нас по-своєму  сприймає цю пору року. Дехто радіє снігові,  можливості покататися на лижах або санках. Дітки ліплять сніговиків та  кидаються сніжками.  Хтось, навпаки, постійно мерзне і чекає літа. До зими по-різному готуються й тварини. Деякі з них  витримують люті морози, а інші  впадають у зимову сплячку. У  стані спокою проводять більшість комах. На зиму вони ховаються в дуплах і під корою дерев, у приміщеннях та на горищах будинків. Оси, бджоли та мурашки  заглиблюються в свої гнізда, вулики чи мурашники і там ведуть напівактивний спосіб життя. Всі входи до своїх осель вони щільно закривають.  На зиму пасічники додатково утеплюють вулики і підгодовують бджіл цукровим сиропом.

Восени, як тільки температура повітря опускається нижче десяти  градусів,   вкладається спати їжак. Першими засинають дорослі самці, потім — самки і молодняк ранніх виводків, останніми — молоді їжачки і самки пізніх виводків.

У довгу тривалу зимову сплячку впадають і кажани. Деякі з них зимують поодинці, а більшість скупчується у колонії. У нерухомому стані вони можуть провести до п’яти з половиною місяців. Притулок кажани знаходять у печерах, підвалах та на горищах. У місті летючі миші  зустрічаються  у тріщинах і швах багатоквартирних будинків,  між віконними рамами і навіть на балконі. Під час сплячки їх не можна турбувати. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини (фото-1)

Після Воздвиження Чесного Хреста Господнього, яке відзначають 27 вересня, до зимівлі готуються змії.  В це осіннє свято  вони виповзають зі своїх нір, щоб погрітися на сонці перед холодами. Місцями їхнього зимування є копиці сіна, коріння дерев, мишачі нірки тощо. Гадюки можуть заглибитися у грунт аж на сорок сантиметрів і поодиноко або невеликими групами там перезимувати, вужі збираються по 15 — 20 особин і більше. Під землею вони будуть до середини весни. За народним повір’ям, земля прокидається 7 квітня, на Благовіщення, і з неї виповзають змії та інші плазуни.  Групами зимують в норах, під гнилими стовбурами дерев, у трухлявих пеньках, серед каміння також і карпатські красиві саламандри та інші земноводні. Одночасно там може перебувати до сотні тварин. 

Зелені жаби восени зариваються глибоко у мул, а квакші, ропухи та тритони  проводять зиму на суші. Під час суворих морозів багато тварин може загинути.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини (фото-3)

В зимовий сон впадають і ведмеді. На відміну від їжаків, вони зберігають повну життєздатність і, у випадку небезпеки, можуть прокинутися й покинути барліг.  Більшість клишоногих засинають у найхолодніший період. В теплі, малосніжні зими вони залишаються активними. У природі ведмеді риють барлоги під вивернутими деревами, в печерах, в заглибленнях серед заростей ожини. Ще з осені вони вистилають їх  сухим  листям, мохом або травою. На Закарпатті діє єдиний в Україні  Реабілітаційний центр бурих ведмедів. Знаходиться він  у Міжгірському  районі на території Національного природного парку  “Синевир”. Тут можна побачити справжніх живих ведмедиків. Як повідомляє офіційна сторінка парку, деякі з них уже заснули. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини (фото-4)

Ті тварини, які можуть знайти собі корм зимою, ведуть активний спосіб життя круглий рік. Але їм зараз теж несолодко. Під снігом дуже важко здобути їжу.  Для диких тварин лісівники та працівники заповідників облаштовують годівниці. Козуль та благородних оленів підгодовують сіном, засушеними разом із листям  гілками ясена, явора, верби, липи, тополі та інших дерев. Олені полюбляють  плоди кінського каштану. Для них встановлюють також солонці з кухонною сіллю. Жолуді, зерно, картоплю ставлять для кабанів.

Зайці зимою об’їдають молоді гілочки або кору дерев. Якщо снігу небагато, то вони легко його розриють і дістануть  травичку. Коли вже дуже сутужно, то куцохвостий  може й ближче до села підійти. Щоб  не пошкодив плодові дерева, краще на подвір’ї для нього  зробити стіжок із сіном. Деякі тварини на зиму запасаються кормами.   Звичайні білочки, які живуть поряд із нами, починають готуватися до зими ще з осені. Поряд зі своїм місцем проживання вони ховають жолуді, горіхи, гриби під корінням пнів або дерев. За запахом вона легко знаходить приховану їжу під снігом. Живиться вивірка ще насінням хвойних  та корою дерев. У морозні дні  білочки, вмостившись у затишному дуплі або гніздечку,  спокійно  сплять. Виходять тільки шукати їжу.  Ми теж можемо допомогти пухнастикам пережити  люті холоди. У місцях, де вони зустрічаються, достатньо розкласти їхні улюблені ласощі: горішки, шишки, жолуді, сушені фрукти. Можна підгодовувати й сухарями з білого хліба.

Потерпають від холоду і птахи.  Синички, горобці, щиглики, і навіть, великі граки, настовбурчивши пір’ячко, мерзнуть на деревах. Для того, щоб зігрітися, вони  весь час повинні підживлюватися, тому для них потрібно облаштувати годівнички. Про те, як  правильно годувати дрібних пташок, а також лебедів та качок, ми вже повідомляли на сайті UZHGOROD.in

Закарпаття, яке ми можемо втратити: як зимують тварини (фото-6)

Не можна забувати і про безпритульних тварин, яких у місті чимало.  Зараз вони теж у скрутному становищі і потребують людської підтримки і тепла.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає