Спекотний червень на Закарпатті

Тетяна Когутич, УКРІНФОРМ  5 липня 2017 21:09  204155622 0157113
Спекотний червень на Закарпатті

«Справу Самардака» розцінюють як «гру в шахи» представників двох політичних таборів на Закарпатті

Перша третина літа на Закарпатті не стала «мертвим сезоном». Місцевим журналістам, політикам і пересічним жителям області було про що поговорити. Топ-подіями стали  візит Перезидента і два гучні суди, констатує кореспондент Укрінформу.

ЗАКАРПАТТЯ І БЕЗВІЗ: НІЧНІ СЕЛФІ НА КОРДОНІ ТА ВІЗИТ ПРЕЗИДЕНТА

Початок дії безвізу з Європою 11 червня почали святкувати майже як настання Нового року – рівно опівночі. На КПП «Чоп-Захонь» місцеві журналісти одразу ж скористалися нагодою і перетнули без усяких перешкод кордон з Угорщиною. Для історії: першою українкою, що скористалася безвізом, стала закарпатська журналістка Ірина Бреза.

Ажіотаж спричинив приїзд Петра Порошенка вже ополудні 11 червня. Він уперше за два роки відвідав область. Закарпаттю пощастило: воно – єдина в країні область, що має кордони з чотирма країнами Європи: Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією.

Спекотний червень на Закарпатті (1497181205-4487)

Петро Порошенко, Андрей Кіска

На вантажному КПП «Ужгород» спорудили сцену з дверима. Президент України відкрив ключем змонтовані двері до ЄС, а по той бік його зустрів колега Андрей Кіска, президент Словаччини. «Єс!», – сказав Петро Порошенко, відкриваючи двері у безвіз, і особисто запросив усіх співвітчизників поїхати випити кави до Відня.

Втім сам безвіз темп життя в регіоні не змінив. У кого на поїздки до ЄС гроші були, той їздив і при візовому режимі. Хоча до введення режиму передбачалися певні проблеми. Прес-секретар Чопського прикордонного загону Олена Трачук у своїх коментарях для ЗМІ навіть передбачала збільшення на третину потоку пасажирів і авто на кордоні.

Однак, з часом розмови про це замовкли, бо, як відзвітували в Закарпатській ОДА, – потік туристів через кордон області збільшився усього на три відсотки. Геннадій Москаль пояснив це тим, що «абсолютна більшість закарпатців, які хочуть поїхати за кордон, давно мають як біометричні паспорти, так і кількарічні багаторазові шенгенські візи».

Про те, що закарпатці давно живуть у режимі безвізу, і тому факт скасування віз не надто позначився на збільшенні потоку, сказав Укрінформу і закарпатський аналітик Максим Іванов.

«Безвізовий режим для закарпатців уже давно настав, висловив упевненість Максим Іванов. – Зокрема, картки малого прикордонного руху, якими скористались тисячі краян, були його маленьким аналогом». Втім, на думку аналітика, курчат варто по осені рахувати, а точніше – через рік, коли біометричні паспорти отримає більше українців та буде проведено статистичні дослідження щодо пасажиропотоку, відмов, порушень під час перебування та інших нюансів, пов'язаних зі змінами у правилах перетину кордону з державами ЄС..

МОСКАЛЬ І СУД НАД МЕРОМ, ЯКОГО ГЕНПРОКУРОР НАЗВАВ ХАБАРНИКОМ

Рядова, здавалося б, справа про хабарництво, у червні раптом перетворила апеляційний суд Ужгорода на арену, де зіткнулися політичні інтереси.

А почалося все 30 травня, коли закарпатська прокуратура затримала «на гарячому»  мера Чопа Валерія Самардака. За інформацією прокуратури, посадовця затримали за 3 тис. доларів хабара, узятого за дозвіл на встановлення МАФів.

Резонансу справа Самардака набула після того, як про неї у ФБ написав генпрокурор Юрій Луценко. За судом, на якому меру обирали запобіжний захід (у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в 1 мільйон гривень) стежило чимало закарпатців.  Обвинувачуваний від внесення застави відмовився і оскаржив рішення міського суду в апеляційному – в Ужгороді.

І отут почалася «санта-барбара»: на суд особисто з'явилися голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль та нардеп Роберт Горват. Чиновник наполягав на своєму виступі як свідка, депутат просив віддати йому Самардака на поруки. Глядачі були в захваті: не щодня Москаль на суди ходить.

Суддів це теж, очевидно, вразило. В усякому разі, суму застави було «збито» майже в 10 разів – з мільйона до 128 тисяч гривень.

Спекотний червень на Закарпатті (1499263678-1168)

Валерій Самардак, Геннадій Москаль

Москаль аргументував  свою присутність на суді тим, що справа проти Самардака, мовляв, була сфабрикована прокуратурою – а таке, з його слів, на Закарпатті за Москаля «не пройде». «Заявником у цій справі, – повідомив голова ОДА, – є громадянин Російської Федерації Нікулін Сергій Володимирович, 11.07.1979 року народження, котрий тимчасово проживає на Закарпатті в м. Берегово й перебуває на повному утриманні співробітників Управління захисту економіки (УЗЕ) в Закарпатській області. Вони знімають для нього квартиру, купують одяг, оплачують харчування і т. д. Ми встановили, що на Закарпатті Нікулін із подачі УЗЕ регулярно звертався до головних лікарів чи посадовців різного рівня з проханнями дати дозвіл на відкриття діагностичних кабінетів чи з іншими пропозиціями. За це він нав'язливо пропонував грошову винагороду, а потім писав заяви в правоохоронні органи про вимагання хабарів. Таких фактів на Закарпатті з 2011 по 2017 роки є близько тридцяти. Тобто Нікулін є штатним провокатором УЗЕ з багаторічним стажем, а зараз він виступив із провокацією проти міського голови Чопа В.Самардака»...

Зрештою Москаль назвав усе, що відбулося, СРСР-ом «зразка 1937 року» і пообіцяв, що міського голову Чопа «звільнять з-під варти ще сьогодні (13.06) до кінця дня». Власне, так і сталося. Наступного дня мера Чопа зі сльозами зустрічали підопічні у міськраді.

- Насправді, т.зв. «Справа Самардака» є «грою у шахи» представників двох політичних таборів на Закарпатті, що таким чином змагаються за вплив на політичній карті краю, – коментує резонансну подію аналітик Іванов. – Остаточну крапку має поставити суд, але наразі ми бачимо чітке протистояння по лінії між ключовими представниками, наближеними до пропрезидентської сили на Закарпатті, та особами, наближеними до політичної партії Єдиний Центр, що вже традиційно займає нішу «головних критиканів».

З політичної точки зору вчинок Москаля є зрозумілим, – каже аналітик. – Адже головна дійова особа даного скандалу, мер Чопа – представник від Солідарності. І удар по Самардаку ризикує стати значною рейтинговою плямою на репутації ББП на Закарпатті, чим і користується Єдиний Центр.

«МУКАЧІВСЬКА СПРАВА»: БІЙЦІВ ПС ВИПРАВДАЛИ У СУДІ

Як не згадати тут іншу резонансну справу, яку багато хто на Закарпатті вважає теж круто замішаною на політиці – справу про «мукачівську стрілянину». Нагадаємо, подія сталася ще 11 липня 2015-го у Мукачеві – тоді між бійцями місцевого осередку "Правого сектору", людьми з оточення народного депутата Михайла Ланя та правоохоронцями виник збройних конфлікт, який завершився стріляниною у місті, підривом АЗС, перекриттям доріг – і що найгірше – смертями та пораненнями учасників конфлікту. Ця подія стала ключовою в історії Закарпаття останніх років – із нею пов'язують кінець правління так званого «клану Балог» на Закарпатті. Саме після «мукачівської стрілянини» на чолі Закарпаття президент поставив Геннадія Москаля.

Спекотний червень на Закарпатті (1499264150-4125)

Бійці "Правого сектору" Роман Мунчак, Сергій Деяк, Родіон Горбенко та Володимир Бурча

Розгляд справи по суті відбувся в Мукачівському міськрайонному суді на початку 2017 року – і вже навесні у ній було змінено обвинувальний вирок – з нього прибрали статтю 258 Кримінального Кодексу України («терористичний акт»). Попри це, прокурор просив для підсудних 15 років ув'язнення із конфіскацією майна. Представники захисту натомість  переконували, що доказова база обвинувачення відсутня і вимагали виправдати своїх підзахисних.

І їх таки виправдали за рядом позицій – за звинуваченнями у бандитизмі, перекритті магістралей, погрожуванні вбивством – в усіх так званих «тяжких статтях» ККУ. За іншими статтями бійцям ПС присудили по 3 роки і 9 місяців кожному. Але цей термін вони повністю відбули шляхом зарахування попереднього ув'язнення в СІЗО – за «законом Савченко».

26 червня, коли зачитувався вирок, під судом зібрався мітинг на підтримку бійців ПС. Андрій Тарасенко, член проводу "Правого сектору", відреагував на вирок : "Посмішки на обличчях мукачівських повстанців та їхніх близьких сьогодні – головне», і пригрозив: «Все інше – потім. І відплата також», зауваживши, що всі крапки над «і» у справі ще не розставлені.

Державне обвинувачення теж залишилося незадоволеним. Прес-секретар генпрокурора  Лариса Сарган прогнозує, що «буде прийнято рішення про його оскарження».

- Вирок суду в «мукачівській справі» був насправді неочікуваним навіть для захисту, – зізнається журналістка, волонтерка Алла Хаятова, яка висвітлювала кожне судове засідання у цій справі. – Цей процес, певно, вивчатимуть у підручниках із права, адже траплялися безпрецедентні речі. Так, зокрема, обвинувальний акт двічі повертали прокуратурі, чого в подібних справах не трапляється. Адвокат назвав процес взірцевим, адже він був прозорим, і справа врешті прогнозовано «розвалилася» в суді через ненадання доказів прямої і безпосередньої вини підсудних у цьому інциденті.

Найцікавіше ж, вважає журналістка, що відповідей з приводу того, що ж насправді сталося 11 липня 2015 року в Мукачеві, менше, ніж залишилося запитань. «Повний перелік безпосередніх учасників інциденту та тих, хто його спричинив, і навіть кількість загиблих – все це ще досі лишається на Закарпатті приводом для розмов, де більше домислів і чуток, ніж фактажу», – каже Хаятова.

Цілком можливо, закарпатці побачать продовження серіалу, бо ж Генпрокуратура, як уже говорилося, не виключає оскарження вироку. Захист, до речі, теж.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає