Скромна чарівність Закарпатського політикуму: як голосували і як виправдовувалися закарпатські депутати

Тетяна Вашаргелі для Uzhgorod.in, Фото - Сергія Гудака  22 вересня 2017 14:25  672160782 2162323
Скромна чарівність Закарпатського політикуму: як голосували і як виправдовувалися закарпатські депутати

Голосування за анонсовану заяву з приводу внесення змін до освітнього закону обіцяло стати головним скандалом політичного сезону осені 2017. Загострення пристрастей, підігріте гучними заявами по обидва боки українського кордону, інтенсивно підтримувалося закарпатськими радикалами, що говорять різними мовами.

Можна, насправді, дивуватися, чому черговий спіч обласних депутатів (а їх вони видають із завидною послідовністю, з якою ж і остаються без уваги Києва) викликав справжній ажіотаж, але ... Тема, що зачіпає інтереси найпотужнішої національної громади, завжди загрожувала стати і каменем разбрату, і стартовим майданчиком для потужного стрибка в рейтингу симпатій електорату. Власне, подальші події цілком підтверджують цю тезу.

Отже! Найчисельніша фракція обласної ради напередодні голосування оголосила про те, що не підтримає заяву. Проте, відразу ж після голосування на партійному сайті з'явилася «отвєточка», в якій ЄЦ пояснив свою позицію. Опустимо політичні випади, традиційні для дворічного протистояння «Москаль-ЄЦ» і звернемо увагу на посил, адресований виборцю: «Разом з тим, наша політична партія готова приєднатися до розробки нового мовного законодавства, яке врахує інтереси всіх національних меншин, що проживають на території України. Захист їх прав та інтересів був і залишається одним з наших пріоритетів». Якщо це - НЕ неприйняття норм запропонованого і дискутованого Закону, то що тоді?

Скромна чарівність Закарпатського політикуму: як голосували і як виправдовувалися закарпатські депутати (img_6197_fit_content_width_watermark)

В результаті, з 11 присутніх на засіданні членів фракції політичної партії Єдиний центр 1 проголосував «проти», 1 - «за», 1 «утримався», інші не голосували. Найбільш «зайняті» не з'явилися.

Найдисциплінованіша в цій ситуації фракція - БПП повним складом дала на підтримку заяви 15 голосів. З одного боку - цілком закономірно, адже заяви лідера блоку на Закарпатті звучали з критикою Закону голосніше за всіх! Хоча з іншого боку - всеукраїнський лідер - Президент оголосив Закон одним з головних досягнень на шляху реформ. Як будуть виходити з цієї колізії однопартійці, покаже час.

10 голосів на підтримку дала і фракція «Відродження», повних 8, що цілком зрозуміло, партія КМКС. «Батьківщина» в кількості 7 чоловік дружно «утрималася» і «не голосувала».

Скромна чарівність Закарпатського політикуму: як голосували і як виправдовувалися закарпатські депутати (img_6181_fit_content_width_watermark)

Найцікавіша ситуація з місцевою опозицією, яка нібито ініціювала означену заяву: з 4-х її членів двоє висловилися «за», двоє не голосували. Свою позицію з цього приводу, практично, відразу висловив один з тих, хто не голосував - Віктор Русин: «Проект закону про освіту в Україні перебував в ВР не один місяць, приймався в першому читанні, ніхто з обласних депутатів не піднімав питання за весь цей період, що цей закон буде обмежувати права нацменшин ...

Коли ВР прийняла освітній закон, тоді давайте терміново голосуйте за звернення до президента, що нас утискають, а де ви всі раніше були великі політики ???

Однозначно я за те, щоб діти нацменшин навчалися і здобували середню освіту рідною мовою, а також вчили українську мову і літературу, всі депутати місцевих рад повинні володіти українською мовою на роботі, а також їх керівні органи, хто йде працювати в державні органи, повинен володіти державною мовою, вдома і побуті спілкуйтеся на мові, якою вам зручніше ».

Шляхом нескладних арифметичних дій, приходимо до висновку, що заява до керівництва держави прийнята більшістю голосів закарпатських депутатів або з їх мовчазної згоди. Логіка їх дій цілком очевидна.

Скромна чарівність Закарпатського політикуму: як голосували і як виправдовувалися закарпатські депутати (20170921100041_img_6140_fit_content_width_watermark)

Патріархальне, по своїй суті, Закарпатті влаштовує існуючий стан речей: в угорських школах на перервах давно не чути угорської мови - сюди віддають дітей з мішаних і навіть моноетнічних родин. Школи ж в глибинці не перший рік відчувають вкрай потребують вчителів-фахівців (і не тільки філологів).

Сусідня держава активно допомагає в розвитку бізнесу, соціальної та гуманітарної сфери, і кому, як не депутатам знати це в вимірі реальних цифр, адрес і прізвищ. А її обурення новаціями звучить цілком конкретно! До слова, на Закарпатті угорська чується дуже чітко, хоча румунська - не менше категорична і розбурхує сусідню Буковину!

Власне, такий, соціальний неспокій, не властивий для миролюбного краю, в якому в пріоритеті було діло (не залежно від ступеню його законності), завжди насторожувало, якщо не сказати - лякало і електорат, і його обранців. Адже серед закарпатських постулатів є і такий: закарпатця важко зрушити, але вже якщо вже він зважився на дію ...

Зрештою, не за горами - час, коли депутатам, потенційним кандидатам доведеться на власні очі зіткнутися з виборцем, а він, багатомовний, і серед запитань до свого обранця питання про право на освіту рідною мовою виникне, вже точно!

Ну, і напослідок, хоча і не в останню чергу. Інгрід Туріс, що вийшла з фракції ЄЦ, і тому, мабуть, відкрито підтримала звернення, серед іншого прокоментувала свою позицію так: «А, що стосується нового Закону «Про освіту», який викликав сьогодні резонанс зокрема в обласній раді, слід зауважити головне: людей позбавляють права вибору - а це вже не свобода - є бажання розпоряджатися життям інших людей ».

За фактом: із 64 депутатів - «за» відкрито проголосувало 38, мовчазно (утримавшись чи не проголосувавши) - 14, відкрито сказав «ні» 1. У будь-якій ситуації, мотивація дії або бездіяльності - у кожного своя, але те, що новації в частині освіти виявилися непродуманими - очевидно для багатьох. І все раціональне, що планується внести в освітній процес, залишилося за межами дискусії і обговорення соціуму і політикуму, цілком прогнозовано! На жаль…

1

 Андріїв Андрій Євстахович

 ЗА

 2

 Антал Олександр Петрович

 ЗА

 3

 Баранюк Олексій Васильович

 ЗА

 4

 Баторі Йожеф Миколайович

 ЗА

 5

 Білецький Мирослав Золтанович

 ЗА

 6

 Бойчук Михайло Михайлович

 ЗА

 7

 Борто Йосип Йосипович

 ЗА

 8

 Вишняк Андрій Миколайович

 ЗА

 9

 Голубка Петро Петрович

 УТРИМАВСЯ

 10

 Грицик Петро Васильович

 ЗА

 11

 Губаль Василь Іванович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 12

 Гулачі Гейза Людвигович

 ЗА

 13

 Гуледза Юрій Дмитрович

 ЗА

 14

 Дан Неля Іванівна

 ПРОТИ

 15

 Дем'янчук Василь Юрійович

 ЗА

 16

 Добромільський Петро Петрович

 УТРИМАВСЯ

 17

 Ісайович Федір Федорович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 18

 Кейс Борнобаш Гейзович

 ЗА

 19

 Кеменяш Олександр Михайлович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 20

 Костелеба-Веремчук Наталія Юріївна

 ЗА

 21

 Кошеля Василь Михайлович

 ЗА

 22

 Курах Іван Ілліч

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 23

 Куцина Іван Михайлович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 24

 Ледида Олександр Олександрович

 ЗА

 25

 Ленд'єл Золтан Золтанович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 26

 Ліврінц Антон Антонович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 27

 Ман Денис Миколайович

 ЗА

 28

 Мацепура Ірина Олександрівна

 ЗА

 29

 Москаль Геннадій Геннадійович

 ЗА

 30

 Мотильчак Михайло Андрійович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 31

 Мурга Валерій Іванович

 ЗА

 32

 Нусер Ернест Ернестович

 ЗА

 33

 Орос Ільдіко Імріївна

 ЗА

 34

 Паканич Юрій Андрійович

 УТРИМАВСЯ

 35

 Паульо Володимир Дьордьович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 36

 Пейтер Чаба Алайошович

 ЗА

 37

 Поляк Владіслав Миколайович

 ЗА

 38

 Помпель Мирон Йосипович

 ЗА

 39

 Резеш Карло Карлович

 ЗА

 40

 Рівіс Михайло Михайлович

 ЗА

 41

 Русин Віктор Павлович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 42

 Савко Іван Іванович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 43

 Скрип Василь Васильович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

 44

 Станко Михайло Іванович

 ЗА

 45

 Товт Міклош Міклошович

 ЗА

 46

 Туріс Інґрід Юріївна

 ЗА

 47

 Федурцьо Василь Васильович

 ЗА

 48

 Фурман Роман Миронович

 ЗА

 49

 Худинець Василь Іванович

 ЗА

 50

 Чубирко Іван Іванович

 ЗА

 51

 Шекета Андрій Андрійович

 УТРИМАВСЯ

 52

 Шимоня Володимир Янович

 ЗА

 53

 Шкирта Іван Іванович

 ЗА

 54

 Шніцер Роман Іванович

 ЗА

 55

 Якубець Василь Юрійович

 ЗА

 56

 Яринич Федір Михайлович

 НЕ ГОЛОСУВАВ

Список опублікувало видання Закарпаття онлайн.


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (2)

Станіслав Матвієнко  25.09.17 5:39

Статтю 7 Закону України "Про освіту в Україні" потрібно привести до вимог статті 10 та 53 Конституції України: "Мова НАВЧАННЯ в Україні - державна українська мова! Національні меншини мають право вивчати свою рідну мову! " А взагалі: якщо ТИ громадянин України - маєш вільно володіти державною мовою України. Інакше склади із себе повноваження громадянина України. Крапка.


Эля  22.09.17 15:14

Партийный оттенок диктует нормы поведения. ..... До сих пор все любили повторять, что в разнообразии наше единство. Теперь же политики ищут новый слоган для объединения . Но представителей национальных меньшинств надо интегрировать в украинское общество, а не в украинскую нацию. Закарпатские депутаты пусть не единогласно, но все-таки высказали свое недовольство по поводу нового закона. в отличии от депутатов других областей. Услышит ли их Гарант, вот в чем вопрос?

Всего комментарів 2