Адальберт Ерделі – пошуки у творчості та коханні (ФОТО)

Uzhgorod.in продовжує розповідати цікаві історії кохання наших відомих земляків. Сьогодні пропонуємо читачам сторінки приватного життя Адальберта Ерделі – всесвітньо відомого художника та «митця світу» (творив у Франції, Німеччині, Італії), засновника Закарпатської школи живопису, до того ж, ще й непоганого письменника, з під чийого пера вийшли два роман (Дімон та IMEN) та ще кілька творів залишились незавершеними.

Але від його насиченого творчого життя не відставало й особисте, бо крім тисячі творів він залишив по собі із десяток любовних історій та стільки ж розбитих сердець. Фігурували там Клара, Кеддо, Лілет, Магда, Женев’єв, Сільвія, Аглая…

Справжнім ім’ям митця було Бейла Гриць, та з тих чи інших причин він став Ерделі, що в перекладі з угорської означає «лісова країна» (назва території в Трансільванії), навіть в цьому він проявив свою неординарність. 

Ерделі Адальберт

Неординарним було і його особисте життя. Перший його роман «Дімон» – це своєрідна оповідь про його стосунки з юною Кеддо, тільки в творі вона Дідо, а він Фелікс. Вони багато розмовляли, проводили час разом. Стосунки були дуже серйозні, він навіть готувався до весілля з нею. Проте від імені Фелікса автор писав: «Я уявляв свою дружину тілом душею такою, як я. Я шукав. Я довго шукав її, а тепер уже не шукаю. Не шукаю, бо на землі не живе абстрактна жінка, бо навіть жінка, яка розуміє, стала б перешкодою у здійсненні моїх помислів». І насправді, вже й дата весілля була визначена, але прозаїчність існування поклала крапку в їхніх стосунках.

Його роман «IMEN» – то друга велика любовна історія, яка розкриває його як чоловіка та митця. Саме в цьому творі, він описав свої стосунки з красунею Лілет, талановитою художницею, аристократкою та донькою відомого мюнхенського художника. Перша частина роману – розквіт їхніх стосунків, Лілет та Джекса (Адальберта), а далі розставання. І знову ж таки, прагнення творити перевершили його бажання бути з Лілет.

Лілет

Потім була Аглая Серені, донька гімназійного професора. Проте вже в 1929 році у своєму щоденнику він писав: «Бідна Аглая! Як вона розставалася зі мною…але я не можу взяти її з собою – вона б стала перешкодою для мого мистецтва…крім того, вона ще молоденька дівчина, – не біда, якщо трошки на мене почекає. Половина мого «я» залишилася з нею, я обнімав її в провінційному містечку Ужгороді, однак друга половина вже з цікавістю готувалася зустріти мрію кожної людини – Париж». 

Аглая (2)

Таким чином, знову перемогло мистецтво. Чи, може, нове почуття до юної співачки Женев’єв Гожар, яку він зустрів у мистецькій колонії в Гаржілесі? Але як завершилось його відрядження до Франції, так закінчились і ці палкі стосунки.

Женевєв

Та все ж, в 1932 році, починаються його довгі стосунки з Магдалиною Сливкою, з якою перед самою смертю він нарешті одружився.

Але й тут не обійшлось без зрад. Бо якось так раптово, будучи в стосунках з Магдою, Ерделі взяв шлюб з Сільвією Яніш. За швидким одруженням пішло швидке розлучення. І він остаточно повернувся до Магди. 

Магда

Перебуваючи з нею довгий час в громадянському шлюбі, в 1955 році коли стан його здоров’я погіршився, в лікарню він попросив викликати працівника РАЦСу. Той прийшов і при двох свідках з лікарні уклав шлюб Бейли з Магдалиною. За певний час, а саме 19 вересня 1955 року Бейла Гриць помер, напередодні ж сказав дружині: «Відсалютую пану Богу і буду малювати там всякі картини». Тож «пута Гіменея» надовго не відволікли його від головної мети його життя – мистецтва.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук