Закарпаття, яке ми можемо втратити: Загадкові рослини

 Прородні дива Закарпаття – тема, яка раз у раз захоплює читача та глядача не лише України. Проте з багатьма із них є загроза попрощатися назавжди… Об’єктивні реалії, а головно – людська недбалість, стають причиною того, що закарпатці, а почасти – й усе людство, втратять дещицю справжньої краси, подарованої не лише нам, але й нашим нащадкам. Uzhgorod.in започатковує рубрику "Закарпаття, яке ми можемо втратити" з тим, аби привернути увагу до тих, поки живих, подарунків, які ми зобов’язані зберегти і передати нашим дітям. Обирати найцікавіше і найзаповітніше ми попросили безсумнівного експерта – зав. відділу природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім.Тиводара Легоцького Руслану Джахман.

 Знайомство перше:  Спочатку плоди, а потім квіти – загадкові рослини

 Як правило, в природі все закономірно — спочатку розквітають квіти, а згодом дозрівають плоди. Та в нашому краї зростають особливі рослини, у яких все – навпаки. До таких відноситься пізньоцвіт осінній та шафран банатський. У них дуже цікавий цикл розвитку. Вони квітнуть восени,  а плодоносять  на початку літа, коли більшість рослин вже буяє квітами.

Пізньоцвіт осінній  (Colchicum autumnale L.) — трав’яниста рослина з родини лілійних. Сама назва її вказує на те, що зацвітає вона пізно, зазвичай із середини серпня до кінця жовтня. Цього року ми побачили її квітки 20 серпня, але масове цвітіння спостерігалося у вересні. Це й збиває з пантелику туристів, які вважають пізньоцвіти шафранами. Восени ми бачимо тільки квіти, зелені листочки  з’являються наступного року в березні-квітні, а в травні — сформовані плоди-коробочки. Тому й складається враження, що плоди дозрівають раніше, аніж квіти.

Квіти пізньоцвіту осіннього 

В Україні пізньоцвіт осінній зростає у рослинному покриві Київської, Житомирської, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей. Та на Закарпатті збереглися найбільші  за площею не тільки в Україні, а й в Європі  природні популяції цього виду. Великі поля цих чудових квітів є у Великоберезнянському районі. Між селами Сіль та Забрідь  розташована екологічна стежка “Пасіки”. Це дуже зручне місце для туристів, бо знаходиться поруч із шосе. Ми відмічали пізньоцвіти  у селі Ізки на Міжгірщині, зростають вони також на Рахівщині та у Воловецькому районі.

Плоди пізньоцвіту осіннього 

     Надзвичайно цікавим є шафран банатський (Crocus banaticus J. Gay).  Він теж зацвітає восени, а насіння дозріває навесні. Цей вид в Україні можна побачити тільки на території Закарпаття в дубових, дубово-грабових лісах Виноградівського, Тячівського та Іршавського районів. У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається гербарний зразок  шафрана банатського із околиць смт. Буштино Тячівського району. Він зібраний ботаніком-аматором Л. Вагнером (1815-1888)  ще в минулому столітті, у жовтні 1876 року. В унікальних дібровах  Буштина ми можемо його побачити і в наш час. До речі, уже давно йде мова про охорону цих лісів і створення тут регіонального ландшафтного парку.

Шафран банатський у гербарії Вагнера

Як і всі крокуси, шафран банатський не має наземного  стебла. Воно видозмінене у бульбоцибулини, які утворюють одну, інколи дві або три квітки. На відміну від шафрана Гейфеліва (Crocus heuffelianus Herb.) , у шафрана банатського зовнішнє коло листочків оцвітини складається з трьох великих, яскравих листочків, внутрішнє — з менших світліших, тому й здається нам, що квітка має тільки три пелюстки. У шафрана Гейфеліва всі шість пелюстків однакові.

 Шафран банатський 

Шафран Гейфелів

 Ці  рослини походять із Середземномор’я, де жарке посушливе літо, а зима м’яка. Цим і пояснюється загадка їхнього розвитку.

 Ми можемо побачити ці диво-рослини, завітавши в Ботанічний сад Ужгородського національного університету. Ще й зараз там квітне шафран банатський.

Шафран банатський, Ужгород, ботсад УжНУ, жовтень 2016

Обидва види занесені до Червоної книги України, тобто підлягають особливій охороні. Та, на жаль, не кожен до цього ставиться серйозно. Люди масово зривають їх для букетів, багато рослин витоптується. Зірвана квітка вже ніколи не дасть насіння. А саме насінням, в основному, розмножуються ці рослини. Цікаво, що насіння пізньоцвіта осіннього розповсюджують мурашки, тому з мурашниками  потрібно поводитися теж дуже обережно. І в жодному разі не руйнувати їх.