Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб

Руслана Джахман для Uzhgorod.in  4 листопада 2016 20:09  487137762 0139125
Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб

Гриби — це велике, окреме царство органічного світу, яке займає проміжне положення між рослинами і тваринами. Вони відіграють важливу роль у природних процесах, зокрема гриби-сапрофіти,  які розщеплюють органічні речовини на прості. З давніх часів гриби використовуються також людиною, оскільки мають багато цінних для людського організму речовин.  Їх називають лісовими овочами, лісовим м’ясом або навіть лісовим хлібом. У свіжозібраних грибів є багато органічних і мінеральних речовин, у сухих — білків. Вони є цінним харчовим продуктом для вегетаріанців, а також для людей, які дотримуються посту. Традиційно закарпатці готують багато смачних страв із сушених грибів на Святий вечір.

       Найбільше людину цікавлять вищі гриби, які утворюють великі плодові тіла, те, що зазвичай, називають грибом. У лісах Закарпаття зростають їстівні, неїстівні та отруйні гриби. Неїстівні гриби не викликають отруєння, але вони мають неприємний запах або смак і тому в їжу не використовуються.  Це деякі види  трутовиків, лускаток, гнойовиків та інші.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото_1)

Гнойовик смолистий - неїстівний гриб 

      Хороші гриби знайти нелегко, тому потрібно бути дуже уважним і вміти відрізняти їстівні від отруйних. До основних трубчастих  їстівних грибів,  відносяться: підберезовики, підосиновики, маслюки, моховики та інші. За смаковими якостями першість у нашому краї  тримає білий гриб, хоч у деяких країнах, наприклад у Швейцарії, білі гриби не використовують у їжу. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото_2)

Підберезовик 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото3)

Підберезовик чорний - їстівний гриб 

Серед пластинчастих поширені різні види сироїжок, печериці, рижики, рядовки, гриби-зонтики, опеньки, тощо. До пластинчастих грибів належать і смеретельно отруйні мухомори: мухомор зелений, або бліда поганка, мухомор червоний, мухомор пантерний та інші. Якщо мухомора червоного всі добре відрізняють за яскраво-червоним забарвленням шапочки, то з іншими потрібно бути дуже обережним, щоб не сплутати з їстівними печерицями та деякими їстівними мухоморами. Усі вони мають характерні ознаки: наявність потовщення «бульб» в основі ніжки та кільця зверху.

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото4)

Мухомор пантерний - другий після блідої поганки сильно отруйний гриб

    Восени в закарпатських лісах багато смачних опеньків. Вони зростають великими групами на пнях, коренях і біля стовбурів дерев. Але тут теж може бути небезпека, тому що поряд із справжніми осінніми опеньками зустрічаються і несправжні: цегляно-червоні та сірчано-жовті.

 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото5)
Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото6)

 Осінні опеньки      

       Основна ознака справжніх опеньків — наявність плівчастого кільця зверху на ніжці, у помилкових тільки залишки, або взагалі воно відсутнє. 

Закарпаття, яке ми можемо втратити: лісовий хліб (фото7)

Наявність плівчастого кільця або "спіднички" - основна ознака справжніх осінніх опеньків

          Шапочка в молодих грибочків опукла, потім стає плоскою, вкрита темними, буруватими лусками. Колір може варіювати від жовтого,  світло-коричневого, бежевого до темнішого коричневого. Це залежить від умов, у яких вони зростають. Пластинки білі або бежевого відтінку.  У осінніх опеньків ніжки знизу розширені, покриті лусочками, у помилкових — циліндричні й гладкі.

      У цегляно-червоного в центрі шапочка червонувато-оранжевого кольору, а по краю жовтувата. Внутрішні пластинки часті, ближче до ніжки білуваті, а по краях — сірі або темно-оливкові. Сірчано-жовті опеньки мають сірчано-жовту, темнішу в центрі, тонком’ясисту шапочку. Пластинки вузькі, густі сірчано-жовті, ближче до країв - зеленувато-оливкові.  Їстівні опеньки, на відміну від помилкових,  мають також приємний грибний аромат.

    Збір грибів — цікаве й корисне заняття, яке дає нам можливість побувати в природі, відчути магію лісу. Проте в лісі потрібно бути хорошим господарем. Не можна руйнувати лісову підстилку, щоб не пошкодити грибницю. Часто в лісі можна побачити багато розтоптаних мухоморів. Можливо це хтось робить із благими намірами,  попереджаючи  інших грибників про небезпечні гриби. Але цього робити не слід, тому що вони теж відіграють свою функцію в природі: їхні грибниці живлять вологою і азотом коріння дерев, під якими вони ростуть.

    При зборі грибів важливим є не забувати основне правило «Не знаєш — не бери». Краще прийти додому з порожнім  кошиком  зате з приємними враженнями від прогулянки лісом. 


Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає