Стихія на Закарпатті - хто ж винен?

Тетяна Когутич, Укрінформ.  2 липня 2016 11:28  186128243 0129502
Стихія на Закарпатті - хто ж винен?

На Закарпатті після аномального градобою прийшла велика вода з селевими потоками

Хвиля негоди, що лютувала над Західною Україною, наробила немало шкоди. Особливо "відзначилася" вона на Закарпатті: перший раз - минулого тижня аномальним градобоєм у низинній частині краю, від якого деякі села досі стоять без дахів, а на початку вже цього тижня - паводком із селевими потоками в горах.

Наче всі змирилися з тим, що довелося пережити саме стихійне лихо, - і у випадку з великим градом, кажуть, розміром із куряче яйце, і в ситуації зі зливою, коли за годину випала місячна норма дощів. Але людям, природно, кортить когось у своїй біді звинуватити. У випадку з градом удари приймає влада - за невдало розподілені кошти між постраждалими. А після паводку тріски полетіли у бік лісівників - за порубані ліси та нерозчищені ріки.

Укрінформ спробував розібратися, хто ж насправді може бути винним у цій ситуації і що необхідно зробити просто вже, аби від наступної аномальної зливи не постраждали нові села.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467364745-6474)

Фото: goloskarpat.info

У РАЙОНАХ ГРАДОБОЮ ЦІНИ НА ПОКРІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЗРОСЛИ УДВІЧІ

Отож, півтора тижня тому частина низинного Закарпаття (а це Хустщина, Іршавщина, Мукачівщина та місто Мукачеве, а особливо - Виноградівщина) постраждала від градобою. Людям понищило врожаї городини та садовини, град побив покрівлю на дахах і порозбивав теплиці (у цих регіонах багато закарпатців займаються тепличим бізнесом), пошкодив автівки... "Погода зіграла з нами у кінець світу", - писали місцеві жителі в соцмережах та постили фото градин, розміром з пачку сигарет чи куряче яйце .

На ситуацію влада зреагувала досить оперативно, за день з'явилася інформація про те, що сформовано комісії, які вивчають завдану шкоду в кожному окремому населеному пункті й документують її, а людям виділили до 2 млн грн із резервного фонду на матеріальну допомогу.

Зараз на побитій градом Виноградівщині від шоку вже потроху відійшли. Тепер люди сушать голови, як зарадити лиху - адже є села, наприклад, Королево на Виноградівщині, де до 90% мешканців не мають даху над головою. І черепицю, і шифер потрощив град. Декому просто пошкодив, і треба лише підлатати, а є й такі господарства, де треба півхати перекривати, чи й цілу. А задоволення ж це - не з дешевих! До того ж, місцеві підприємці на лихові земляків таки вирішили нажитися. Попит, як відомо, впливає на пропозицію, тому за кілька днів вартість покрівельних матеріалів у регіоні зросла у 1,5-2 рази. Це при тому, що одразу після градобою, обласна влада заявляла, що підприємців попросять увійти в становище людей і штучно не накручувати ціни.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467364744-9844)

Фото: goloskarpat.info

Як справляються закарпатці в такій ситуації, описав громадський активіст Павло Білецький.

"Виділили один мільйон 500 тисяч гривень із резервного фонду області. Гроші пішли в райони. З райцентрів їх надіслали у села. А в селах людям роздають по 200 гривень. Замість того аби полагодити хоча б 10-20 будинків. Жодного контролю за використанням цих коштів і за складанням актів про пошкодження не ведеться. Схоже запрацювала схема, розроблена ще у 1998 році під час нищівної повені, коли мільйони гривень виділялися, а до постраждалих доходили копійки", - пише активіст на своїй сторінці в мережі Фейсбук.

"По-друге, ніхто не зупинив нахабних продавців покрівельних матеріалів, котрі, наживаючись на людському горі, завищили ціни на запитувану продукцію на 100%. Так лист шиферу за два дні подорожчав із 70-80 гривень до 140-150. (До речі, за ту допомогу від держави якраз можна купити один лист шиферу і за решту доправити його додому), - зазначає Білецький. - По-третє: де пільгове адресне кредитування постраждалих від градобою? Невже в Україні серед сотень банків немає жодного, котрий би під державні гарантії надав людям помірний кредит на купівлю покрівельних матеріалів? Хтось веде переговори з цими банками?"

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1461922168-6484)

Зі свого боку, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив про саботаж розподілу "градобійних" коштів на Виноградівщині.

"Станом на ранок вівторка (28.06) сільські та селищні ради Виноградівського району не розподілили жодної копійки з коштів, виділених розпорядженням голови ОДА Геннадія Москаля та сесією Виноградівської районної ради, для потерпілих від градобою селян. При тому що гроші (загалом більше двох мільйонів гривень) надійшли на рахунки сільрад ще минулої п'ятниці (24.06), - заявив Геннадій Москаль. - Якби кошти були розподілені, завтра після відкриття банків люди змогли б отримати на руки готівку, однак сільські та селищні ради чекають, що замість них розподіл проведуть органи державної влади - ОДА чи РДА. Боячись відповідальності, вони займаються саботажем, намагаючись перекласти свою роботу на інших", - сказав він.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1450278241-9531-yaroslav-galasfoto-zakarpattyanetua)

Ярослав Галас.Фото: zakarpattya.net.ua

ВЛАДА ЗАМОВИЛА ДВА ВАГОНИ ШИФЕРУ, ПРОДАВАТИМУТЬ ЖИТЕЛЯМ ЗА СОБІВАРТІСТЮ

Про теперішню ситуацію з ліквідацією наслідків градобою нам розповів Ярослав Галас, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА.

- За нашою інформацією, гроші, які були виділені з резервного фонду, на місця уже дійшли, їх зараз розподіляють між людьми. Неправда, що всі отримують по 200 грн, якби, зрештою, розподіляти таким чином, то із загальної суми на одну людину виходить 400 грн. Але було прийнято рішення, що не всі отримують однакову суму. Визанчатимуть розподіл матеріальної допомоги за двома критеріями: по-перше - це масштабність пошкоджень майна, по-друге - категорія людей, які постраждали від стихії. Тобто, якщо це пенсіонер, який не має іншого доходу, окрім пенсії, то він отримає більше. Вирішувати це будуть представники сільрад, за якістю розподілу коштів повинні стежити самі громади.

Окрім того, Ярослав Галас повідомив, що на рівні ОДА є домовленість із цементним заводом у сусідній Івано-Франківській області.

- Звідти доправили на Закарпаття 2 вагони з шифером, його продаватимуть людям за собівартістю. Що стосується підприємців, які попри пересторогу від влади завищили ціни на покрівельні матеріали, з ними будуть розбиратися фіскали, - зазначив він.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467364746-4766)

ЯКБИ ПАВОДКОВА ХВИЛЯ ЗІЙШЛА ВДЕНЬ, БЕЗ ЖЕРТВ НЕ ОБІЙШЛОСЯ Б

Удруге примхлива погода нагадала про себе на Закарпатті, коли ще й про градобій не перестали говорити. У неділю вечері на Рахівщині у трьох гірських селах - Луги, Богдан та Видричка - за 2 години випала місячна норма дощів. Результат - паводок та селеві потоки, які змінили вигляд населених пунктів: річка Біла Тиса вийшла з берегів і підтопила 23 господарства, городи та вулиці занесло болотом і рештками дерев, сміттям і камінням. У Лугах стався зсув грунту, але він зупинився під дровітнею в одному з крайніх господарств. На щастя, ані людських жертв, ані сильного пошкодження житла не було. Стихійне лихо на Рахівщині кваліфікували як надзвичайну ситуацію природного характеру локального значення. Матеріальну допомогу на відновлювальні роботи виділять із районного бюджету.

Тим часом, місцеві жителі кажуть, що такої сильної зливи тут не було десятиліттями. Очевидці зазначають, що вода у Білій Тисі прибувала на очах, за якісь хвилини, й дякують Богу, що негода розпочалася ввечері, близько 21 години, коли у річці не було дітей, які купалися. Інакше, людських жертв було б не уникнути: діти просто не встигли б зорієнтуватися й вибігти на берег, їх би знесло паводковою хвилею.

Тим не менше, якщо долинянам, котрі потерпіли від граду, в принципі, у своїй біді нікого було звинувачувати, то у горян винуватці швидко знайшлися: адже навколо цих сіл - саме ті місця в Карпатах, де багато "лисих" схилів. Справа в тому, що саме тут є локації, де уже десятиліттями масово, гектарами, всихають ялинники.

Тому наступного дня після зливи місцеві соцмережі зарясніли повідомленнями про "згубну діяльність лісівників". Люди прямо звинувачували керівництво місцевого Рахівського лісгоспу, мовляв, через ваші рубки потерпіли люди.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467364979-5436)

ВИННІ САМІ ЛЮДИ, ЯКІ ЗВУЗИЛИ РУСЛО РІЧКИ

Хоча, як усі дізналися згодом, винні у тому, що сталося, не тільки лісівники.

Як повідомила прес-служба Закрапатської ОДА після робочої поїздки на місце паводку, надзвичайна ситуація на Рахівщині виникла через дві головні причини - аномальну зливу (за дві години в горах випала місячна норма дощу) та людський фактор.

"У Лугах, які найбільше постраждали від стихії, селяни в кількох місцях звузили береги гірських потоків, щоб збільшити свої городи на півметра. У результаті хвиля води, яка ринула з гір, вийшла з берегів і підтопила господарства, - пояснюють у прес-службіЗакарпатської ОДА. 

- Ще в одному випадку господар поставив через гірський потік, який впадає у Білу Тису, цементний місток із дуже вузьким отвором для води. Лісове та побутове сміття створило штучну загату, через яку вода вийшла з русла й підтопила селянські хати. Більшість підтоплень сталася через штучно звужені селянами протоки для води, небажання періодично прочищати потічки і скидання в них лісового та побутового сміття", - резюмували у прес-службі Закарпатської ОДА.

Лісівники, і це робить їм честь, добре помогли людям із технікою. З місцевого лісгоспу направили бульдозери, лісовози з маніпуляторами, вантажівки та екскаватори, аби розчистити села від лісового сміття, яке нанесло швидким потоком з гір. До речі, лісівники, аби захистися від закидів, вивчили залишки порубаних дерев, які позбирали у селах, й резюмували: це не наш ліс, не з рубок. Стекло з лісів Карпатського біосферного заповідника, який вище.

- Ці дерева довго лежали на землі, це можна визначити за тим, що вони заокруглені від часу, потемнілі, аж чорні, тобто, впали понад 10 років тому. Крім того, принесло дерево, що, як показало вивчення, зрубали ще в 30-х роках минулого століття, сокирою, - розповівВолодимир Приступа, директор Рахівського лісгоспу.

Головний лісівник Рахівщини підтверджує, що у перші дні після паводку ситуація дійсно була напруженою, люди звинувачували у тому, що сталося, лісівників.

- Але коли виявилося, що люди звузили русло, й вода не мала де дітися, пристрасті спали, - каже Володимир Приступа. - Також коли зрозуміли, що без підтримки лісівників не зможуть упоратися із ситуацією з розчистки. Крім того, зрештою, люди дійшли висновку, що не тільки ліс не затримував воду - у самих селах земля перенасичена водою, бо навіть джерела підземні у селі останнім часом з'явилися.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467365384-4107)

Фото: Mukachevo.net

ГОЛОВИ СІЛ ШУКАТИМУТЬ НА РІЧКАХ НЕДОЗВОЛЕНІ ЗАГАТИ І МІСТКИ

Цікаво, що десь півтора місяця назад подібна ситуація, як тепер на Рахівщині, виникла на Свалявщині, у гірському селі Родникова Гута. Тут також за годину випала наднормова кількість опадів, через що піднявся рівень води у місцевому потоці й затопило село. Тоді людям позносило містки, розмило дороги, велика вода забрала худобу. Примітно, що неподалік з Родниковою Гутою теж є локації з масовими рубками.

У зв'язку з цим ми звернулися із питанням до лісівників та влади, щоби з'ясувати: чи плануються якісь заходи з убезпечення у таких місцевостях, де села розташовані близько до гір і де в лісах були масові рубки.

- Лісівники розчищують русла річок, потічків від порубкових залишків, робиться прибирання небезпечних дерев, які можуть бути зламані або вивернуті потоками води і перегороджують русла річок, - відповіли нам у прес-службі Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства. - Також будівництво мостів на лісових дорогах проводиться з урахуванням можливого максимального підняття рівня води. Щорічно восени та навесні обстежуємо лісову інфраструктуру (мости, дороги, русла річок, підпірні стінки, дамби) на предмет технічного стану. Крім того, будуються перепади, які сповільнюють стрімкий рух води.

- Після цього випадку на Рахівщині, думаю, усі голови сіл, які під загрозою подібних паводків, мають проінспектувати річку на предмет таких-от саморобних мостів, які люди незаконно побудували на річці, чим звузили русло, - сказав Володимир Приступа. - У таких аномальних природних умовах, коли чергуються засухи з величезними зливами, подібні речі неприпустимі.

Стихія на Закарпатті - хто ж винен? (1467365448-9655)

Фото: Mukachevo.net

ПОДИВІТЬСЯ НА КАРТІ, ЧИ НЕ ВАШУ ХАТУ НАСТУПНОГО РАЗУ ЗНЕСЕ ПАВОДОК?

Чи можна попередити наступні такі випадки? Адже знаємо аксіому: попереджений, значить, озброєний.

Наразі на Закарпатті розроблена інтерактивна карта паводкової загрози, створена експертами недержавного проекту, який займається захистом лісів. Червоним на цій карті позначені місцевості, де є високі ризики повені унаслідок змін у веденні лісового господарства. Тобто, аби бути озброєним, уже можете пересвідчитися, чи потрапляє ваша під велику воду - адже хто зна, де наступного разу випаде аномально велика кількість опадів?

Ну а щодо захисту від граду - тут, здається, нічим не зарадиш. Хоча - за сприятливих фінансових умов - можна.

Про те, як це зробити, Укрінформу розповів Володимир Осадчий, директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту:

- Поки немає методів, аби робити точні довгострокові прогнози. Але науковці працюють над тим, аби можна було допомогти людям захиститися від примх погоди, - каже Володимир Осадчий. - Як утворюється сильний град? Це наслідок конвективного процесу: влітку вологи багато, вона нагрівається, піднімається, а наверху в нас же -55 градусів, ця волога там конденсується у вигляді великих крижин. Падаючи вниз, вони зменшуються, але буває, що долітають масивні шматки. Я бачив машини, що були побиті минулотижневим градом, - це вражає! Отож, ми з одною американською компанією на минулому тижні практично завершили розробку і незабаром почнемо впровадження в України системи грузоколегації, яка дозволить нам за 30 хв до початку такого руйнівного граду повідомляти населення про аномалію. Люди, як мінімум, зможуть загнати машини в гараж, - розповів науковець.

Ну, а поки ніяких інших методів нема, залишається один, перевірений. Це, звісно, страхування. Від стихії воно, щоправда, не захистить, зате оговтатися після біди допоможе.

Тому для закарпатців, які через примхи природи постійно потрапляють під удари, це може стати, певною мірою, панацеєю. Адже як показує практика, живемо з вами в такий час, коли не зважати на природу вже не можна. Вона сама постійно про це нагадує.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>