Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника

Тетяна Вашаргелі для Uzhgorod.in   24 червня 2016 16:28  189127287 0128544
Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника

Перше враження про людину формується за різними ознаками, індивідуальними для кожного: погляд, жест, тембр голосу… У моїй ситуації йдеться про публічну активність. Денис Ман – постійний дописувач соціальних мереж - головного комунікаційного майданчика - привернув увагу навіть не постами про виконання посадових обов’язків чи заходи, пов’язані із цією діяльністю. Світлини з особистого життя і зворушливі підписи під ними… Погодьтеся, мало хто з державних мужів ризикне поділитися щастям від народження сина чи радістю його нових звершень - із віртуальним товариством. Ман ризикує, і цим, у мене особисто, викликає непідробний інтерес…

-          Денисе, звідки Ви з’явилися? Стрімка кар’єра в сьогоденні, вочевидь, пов’язана із минулим…

-          Та я завжди був громадськи активним… У школі, згодом – в університеті, очолював студентське самоврядування. А потім, у 2012-му почалася більш активна політична робота у партії УДАР…

-          Як я розумію, саме цій абревіатурі Ви завдячуєте стрімкою кар’єрою…

-          Не можу однозначно з Вами погодитися! Коли постало питання про призначення керівника управління молоді і спорту, тодішній голова ОДА у спілкуванні з громадськими активістами запропонував назвати прізвище, яке б вони обрали – прозвучало і моє ім’я. Потім відбувся конкурс, у якому я виявився тим, на кому зупинили свій вибір.

-          Усе було чесно?

-          Для мене – однозначно! Конкурс пройшов за усіма правилами. Хоча повністю відкинути «причетність» моєї партійної приналежності на той момент, мабуть, буде нечесно…

-          Зараз…

-          Ні, я вийшов із лав партії, як того вимагає закон для державних службовців…

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (3i3g5627_fit_content_width_watermark)

-          Керівництво управлінням молоді і спорту для людини Вашого віку – справа цілком логічна, проте вже за півроку Вам довелося покинути цю посаду…

-          Не можу з Вами погодитися… Не завжди молодість – це креативний підхід, пошук нестандартних рішень. Мені вже доводилося зустрічатися і з людьми поважного віку, здатних саме на таку роботу – з пошуком і запалом. І навпаки – молоді люди виявлялися справжніми ретроградами. Що ж до зміни посади… Я людина законослухняна: було рішення – треба виконувати!

-          Якщо відверто, важко сприйняли поновлення на посаді попереднього керівника управління?

-          Відверто? Так. За півроку ми вже почали реалізовувати певні ідеї, тільки почали набирати темп… Мабуть, можна було звернутися до суду… Але я вважаю, що енергію слід витрачати саме на роботу…

-          Ви спілкуєтеся із нинішнім керівником управління молоді і спорту?

-          По роботі – так.

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (3i3g5640_fit_content_width_watermark)

-          Управління туризму, як я розумію, стало «рятівним колом» для людини, яку змушені були змістити з посади…

-          Щодо «порятунку», то розпорядження про створення управління було підписано ще попереднім головою ОДА. Як на мене, цілком логічно, щоб в області, для якої туризм має стати локомотивом економіки, був відповідний підрозділ у виконавчій владі. Що ж до мене особисто, то туризм , туристичний менеджмент – це моя професія і захоплення. Тому тут – все «зрослося».

-          Далі – більше. Думаю, Ви – наймолодший керівник ключового департаменту області, економіки. Ну, і як приймалося рішення про погодження? Не страшно було?

-          Страшно… І непросто… Допомогло, думаю, те, що я легко і швидко вчуся. А ще – не боюся визнавати, що чогось не знаю, тому перевіряю і рішення, і хід їх втілення – думкою експертів. При кожній структурі, до якої я був причетний, завжди працювала гарна і дієва громадська рада.

-          Завжди хотілося дізнатися: чим займається департамент того, чого в нас не існує…

-          Хм… А Ви знаєте, до приходу в це управління, мабуть, і в мене виникали подібні питання…

-          Знайшли відповіді? Думаю, не лише мені одній здається, що люду в нашім «білім домі» працює, м’яко кажучи, забагато…

-          Відповім так: якщо ретельно вивчити усі посадові інструкції і зобов’язання, покладені на чиновників, то людей виявиться й мало. Якщо говорити про необхідність оптимізації і ефективність роботи, то, мабуть, багато…

-          Що заважає змінити ситуацію?

-          Головна, як на мене, причина в тому, що в нашій країні державному управлінню приділяється дуже мало уваги. Молодим людям, готовим до змін, до активного навчання і роботи, «пробитися» дуже важко.

-          Ви маєте на увазі зарплати?

-          Звичайно, і зарплати… Окрім того, для такої роботи необхідною передумовою є відповідний стаж, на відповідних посадах. А це, як Ви розумієте, є далеко не в усіх… Особливо – у молодих… Наведу Вам такий приклад: помічником у моїй депутатській роботі, на громадських засадах, є нинішній студент. Він – запальна, креативна, патріотично налаштована людина. Проте, якщо він знайде достойну роботу із достойною заробітною платнею і через це не зможе більше виконувати цю роботу, я його зрозумію…

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (3i3g5651_fit_content_width_watermark)

-          А Ви нині забезпечена людина?

-          Дивлячись, що Ви вкладаєте у це поняття…

-          Квартира?

-          Ми з дружиною і сином винаймаємо житло.

-          Машина?

-          Я не маю водійських прав… Так склалося. Мабуть, через те, що не було потреби і не було можливості її придбати.

-          То навіщо ж Вам така робота, яка не дає забезпечення?

-          Вона дає можливість впливати на рішення, діяти і бачити результат. Я хочу змінити Україну! Для когось це – речення, а для мене – кредо.

-          І багато таких однодумців на Вашій роботі?

-          … Вони є! І не лише мого віку. Скажу Вам щиро: у мене багато вчителів, у яких можна і треба вчитися.

-          Ви говорили про державну службу, яка через названі Вами ж причини не надто приваблює справжніх професіоналів і креативщиків. Назву ще одну: система, яка «перемелює» людей під себе…

-          Для мене найскладніше те, що левова частка енергії й часу іде на переконання – у тому, що потрібно приймати рішення, діяти саме так, а не інакше… Приміром, свого часу ми ініціювали кредитування сільського туризму в області. Мені кажуть: не можна! Фінінспекція, прокуратура знайдуть порушення у витраті бюджетних коштів. У мене не виникає такого страху! Прописані правила використання державних грошей – виконуй, роби по закону і нічого не бійся…

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (3i3g5645_reference)

-          Я ж кажу: система…

-          І я кажу: систему слід змінювати! Для мене особисто принципами державної служби мають бути три складові: професійність, публічність і допомога людям. Тут все зрозуміло: ми працюємо за гроші платників податків, які мають право знати, як ми працюємо. Ну, а допомога людям… У мене є таке визначення для дій більшості чиновників: футбол… Люди приходять, їх відправляють кабінетами або дають відписку – футболять. А завдання влади – працювати для людей…

-          Ви – категорична людина?

-          Швидше – запальна, але швидко відходжу. Особливо в тих випадках, коли розумію помилку…

-          А критику як сприймаєте?

-          …Емоційно. Хоча знаєте, вона часто стає поштовхом для вдосконалення чи знання: раз критикують, значить, щось неправильно робиш, або й чого не знаєш. Тут треба зважувати «за» і «проти».

-          А вдається «зважувати», коли критика лунає згори?

-          Якщо Ви натякаєте на стосунки із губернатором, то відповім так.  Я маю, хоча й невеликий, але досвід роботи із двома головами ОДА. І в обох випадках прямих вказівок виконувати, робити, чинити не було. Навпаки, були випадки, коли запитували моєї думки, радилися, як краще діяти…

-          Ну, уявити собі Г.Г.Москаля, який запитує поради у 26-річного підлеглого, дуже важко…

-          Ви глибоко помиляєтеся! Поки, принаймні, я не можу навести зворотній приклад.

-          І Ви легко можете потрапити у разі необхідності до кабінету губернатора?

-          У разі потреби в справі - так…

-          Що ж, на «дипломата» Ви не схожі…

-          По-різному буває… Як обласний депутат, не приховую, я є відвертим лобістом свого округу, своєї батьківщини. Тут мені часто колеги-депутати закидають, що потрібно вболівати за всю область. Але я, каюся, найщиріше «вболіваю» і голосую за Перечинщину. А от, коли мова іде про виконання посадових обов’язків… Так інколи виглядає, що Перечинщина, більше, страждає… Боюся бути необ’єктивним, чесно…

-          Ну, от – певні чиновницькі стандарти до Вас уже «липнуть». Немає остраху, що такий чиновницький «футляр» Вас повністю закриє?

-          А я щоденно намагаюся його із себе «скидати»! Якщо ж відчую, що він закривається, покину все і знайду іншу роботу.

-          А вона буде?

-          Буде. Для мене робота в адміністрації – не самоціль і не мета. Відверто? Чітко пам’ятаю 3 випадки, коли приходило рішення покинути…

-          То чому не пішли?

-          Основні причини я Вам назвав…

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (3i3g5660_fit_content_width_watermark)

-          Як дружина сприймає такий… майже альтруїзм?

-          Ну, я б не вважав це альтруїзмом… Як сприймає? Ми з нею – спільники… Познайомилися на Студреспубліці.

-          А чим привернула увагу?

-          Заповзятістю, наполегливістю, бажанням домогтися свого і вмінням це робити! Буквально за півроку після знайомства ми з нею побралися…

-          Не шкодуєте про такий темп?

-          Більш світлої, розумної і чистої душею людини, ніж моя дружина, я не зустрічав! Ну, і для мене вона – найгарніша…

-          Як я розумію, родина у Вашому життя…

-          На першому місці – далеко на висоті. Уже потім – робота, друзі, колеги…

-          До слова, друзів у вас багато?

-          Думаю, друзів багато не буває… Для мене важливою є команда. Я – командний гравець в будь-якій справі…

-          Командир?

-          Ні, у команді завжди командиром бути важко і, певно, неможливо. А результату без команди досягти не можна! Я – командний гравець…

-          Розмова у нас виходить… Майже ідеальний персонаж…

-          Не знаю… Я вперше даю інтерв’ю такого роду. Тому…

-          Спробуємо ще так: спиртне вживаєте?

-          Дуже спокійно ставлюся до цього… Не палю…

-          А як розслабляєтеся?

-          Найбільший позитив – спілкування із сином. На жаль, можу віддавати йому лише вечори. Однак, стараємося у вихідні давати відпочинок нашій мамі. Дуже чекаю, коли вже будемо з ним грати у футбол…

-          А є те, що Ви вважаєте найбільшим розчаруванням?

-          Так зразу і не відповім… Можу сказати, що бентежить найбільше… те, що син не має можливості спілкуватися із своїм хресним батьком. Ми підходили до його вибору дуже ретельно, а йому довелося виїхати за кордон…

-          Це справді так важливо?

-          Для мене – так… Ви спитали, і саме ця думка спала… батьки займаються фізичним вихованням, а хрещені – духовним…

-          Як я розумію, мрія теж пов’язана із родиною…

-          Так, я мрію про власний будинок – затишний, охайний, і велику сім’ю.

-          Дружина поділяє таке бачення майбутнього?

-          Цілком, як і кількість дітей і можливість усиновлення…

Відповіді пана Дениса лунають лаконічно і чітко. Людина, яка не звикла приховувати статки і думки, мабуть, саме так і спілкується. За межами опису залишимо кілька реплік і гарний «післясмак» атмосфери спілкування, не надто типової для «департаментсько чиновного» рівня. А тут висловимо сподівання, що щирість і атмосферність збережуться і під час майбутніх розмов… Навіть через кілька років…

Роби по закону і нічого не бійся. Роздуми нетипового чиновника (ae967d4f_adaf_400d_b27f_160038695692_fit_content_width_watermark)

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>