Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді

Алла Хаятова, для Uzhgorod.in. Фото – Сергій Гудак  7 лютого 2016 23:27  1820115411 2116562
Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді

Той, хто створив куточок Італії в Ужгороді, або просто «наш італієць» - так називають Джузеппе Чічеро. Про його кафе ходять чутки, що там - найсмачніше морозиво в нашій частині світу, а господар і персонал намагаються підтримувати настрій Італії в закладі. Про «смачну Італію», про його життя на дві країни, про бізнес по-італійськи і бізнесі по-українськи, і про те, нагадує йому Ужгород рідну країну, ми і говоримо з Джузеппе за чашкою італійського ж кави в рубриці «Зустрічі в «Ужгородському замку».

- Джузеппе, у Вас були інші варіанти, як назвати своє кафе в Ужгороді, крім як «Флоренція»?

- Варіанти були, але я вибрав саме ім'я мого міста.

- До речі, а шок або просто здивування при приїзді в Ужгород з легендарної Флоренції - вони були?

- Шоку не було. Було відчуття і розуміння того, чого не вистачає Ужгороду, що тут потрібно зробити. Шоку не було, тому що раніше я був в Росії, Киргизстані та Казахстані. І тут уже - нормально, культурно...

Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді (Джузеппе1)

- А чому Ужгород?

- Просто тому що поруч кордон. Дуже поруч. Десять годин - і я вдома. І хороші люди. Цікаві, відкриті...

- А чому Україна?

- Тому що тоді, 8 років тому, тут вбачалися великі перспективи. Думали, що буде підніматися економіка і що буде краще. Але, на жаль, зараз йде навпаки. Дуже велика помилка...

- 8 років тому Ви і вирішили, що будете тут працювати? Як багато часу пройшло від Вашого рішення і власне до відкриття кафе?

- Минув рік. Спочатку ми відкрили магазин одягу. Але побачив, що це не моя справа, і вирішив відкрити «Флоренцію». Удома ж у мене фірма з перевезень. З нею працював і в інших країнах. А ідея з кафе - це саме справа для України.

- Чи було важко заснувати цей бізнес?

- Тоді, 8 років тому, було легше. Не важко було відкривати. Підготували документи і почали працювати.

- А коли Ви дали перший хабар в Україні?

- Ніколи. Не давав раніше і не збираюся цього робити. Такі мої принципи. Може, тому мені і важко (сміється). Взагалі нормально працюю з усіма службами - щомісяця даємо на аналіз продукцію для санепідконтролю, платимо податки, словом, співпрацюємо. Були питання і від міграційної служби, але це нормально, я ж іноземець; документи в порядку, так що проблем немає. Але мушу визнати, що зараз - важче, ніж раніше: помінялися закони, потрібно встигати за новим...

- Важко в Україні робити бізнес?

- Зараз - важко. Багато змін, і всі ці потрясіння в політиці, останніми роками... Потрібно думати, що робити далі: чи міняти країну, або пробувати триматися. Я ще сподіваюся. Але вже думаю, куди переїжджати. Я вклав інвестицій близько 150 тисяч євро. Ще не повернув їх - мінімальний розрахунок був на 10 років. Буде шкода йти.

- Ви ж роботодавець ..

- Так, я плачу податки і як приватний підприємець, і у нас працевлаштовано кілька десятків людей. Платимо всі збори, звичайно. Тільки в цьому кафе у нас близько десяти людей персоналу, всього ж по Україні більше тридцяти, а в літній сезон - більше. З персоналом теж непросто. Важко знайти людей, які б дійсно хотіли працювати, а не просто проводити час і отримувати гроші.

Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді (Джузеппе4)

- Що Вам подобається у нас?

- Люди. Дуже хороші люди. Місто. Маленьке, спокійне. Хоча зараз вже не так спокійно. Відчуваю, що небезпечно. Багато різних людей. Був у різних ситуаціях... Мене кілька разів намагалися пограбувати. На щастя, не вийшло. Тепер я завжди озираюся і дивлюся на всі боки. Зараз обережний...

- А як оцінюєте вигляд міста? Ві приїхали з прекрасної Флоренції. Як Вам Ужгород, який теж немолодий, як ставлення ужгородців до нього?

- Не все погано!

- Ви ввічливий гість...

- Є будівлі, з якими не все добре. Але так само і чимало реставрують. І часто - реставрують непогано. Набережна в Ужгороді дуже красива ... Місто - цікаве. Йому б більше догляду...

- Що не подобається в побутовому плані тут?

- Те, що ввечері темно на вулицях. І тротуари треба б відремонтувати. Катастрофа... І коли дощ - просто річки течуть по місту. А ось до культури людей у ​​мене немає претензій. Ужгород - це ж Європа.

- А що ще як гість, як італієць, порадили б міській владі?

- Більше працювати для туристів. В Ужгороді немає великих заводів або фабрик. Треба думати про інфраструктуру, про туристів. Що конкретно? Треба думати. Дивитися на інші міста. Бачу Львів, бачу Одесу. Дуже багато робиться для розвитку туристичної привабливості. Одесі добре - там море... У Львові - постійні фестивалі, концерти, дуже красивий центр міста. Все - для туристів. В Ужгороді теж треба працювати. А я бачу, що тільки кафе відкриваються, кафе і ресторани. Та вже досить їх. Треба робити щось дійсно цікаве!

Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді (Джузеппе5)

- До речі, розкажіть про своє кафе...

- Не хочу сказати, що наше кафе краще, ніж інше, це неввічливо. Просто у нас - морозиво італійське, піца така, як повинна бути. Хочу, щоб все завжди було красиво. У нас тераса, нестандартна, і дуже подобається людям, туристи фотографуються... І хочемо, щоб відвідувач одразу побачив, що він в кафе не французькому, чи не ірландському, не українському, а що це - Італія. Італьяно!

- І Ви справді не виключаєте можливість все це залишити?

- Важко. Дуже важко. Маю інші пропозиції. Наприклад? Азербайджан. Якщо я буду їхати з Ужгорода, то буду їхати і з України. Поки що починаємо роботу щодо літнього сезону - будемо в Аркадії, в Одесі...

- Ведення бізнесу в Одесі відрізняється від «ужгородського стилю»?

- Так. І сильно. Там легше. Може, тому що велике місто. Все - для туристів. Ми просто даємо заявку на роботу, оформляємо сертифікат, платимо оренду і податки. Але все легко. Працюємо без проблем.

- Але живете ви ж в Ужгороді?

- Так. Мав вибір. Я дуже люблю море. Але мені не подобаються великі міста. А у Ужгорода - свій шарм. Спокійне місто. Я звик. Львів дуже красивий, архітектура трохи нагадує рідну Італію, але теж - велике місто...

- А ще там дуже своєрідний дорожній рух ...

- Рух там по дорогах - катастрофа! Але центр - конфетто!

- Ну, мені здається, що «конфетто» - це Флоренція...

- Флоренція... Дуже гарне місто. У ньому немає «туристичного сезону» - сезон триває від 1 січня і до 31 грудня. І бачу, що люди, туристи, приїхавши один раз, повертаються і повертаються... І нерідко я зустрічаю людей, гостей, які знають про моє місто більше, ніж я, і були в місцях, які я і не бачив... Атмосфера, історія, мистецтво…

- Ви там народилися?

- Я народився на морі, а потім ми переїхали до Флоренції. Люблю її і дуже люблю море. Моє улюблене місце на море - це Віаредджіо. Народився я в Ріміні. Ще дуже люблю пляж поблизу - це казка, білосніжний пісок... А мій батько - з Сицилії. При чому з містечка, в якому краще просто так не з'являтися...

- Мафія?

- Я промовчу (посміхається).

- А сюди приїхали тільки з бізнес-мотивів?

- У мене в Італії дружина, якщо Ви про це запитуєте. І в мене все добре. Щомісяця їжджу додому: десять годині на машині - і я вже вдома. Мені цікавий тут бізнес. Якщо не буде йти бізнес - я поїду.

- Ваша сім'я ще не була в Україні?

- Поки немає. Хочу привезти їх цього літа - і дружину, і сина, і дочку. Раніше не приїжджали, бо діти були маленькі, а у нас море дуже поруч... Але хочу їм показати всі - і Карпати, і Ужгород, і Львів, і Одесу...

- Що покажете в першу чергу?

- У першу чергу - Ужгородський замок. Це історія. Центр міста. А потім поїдемо в гори. Там багато є що подивитися. Поїдемо на перевали. Я люблю ці гори. Можна просто довго сидіти і дивитися... Прекрасно... А потім і в Берегово, і в Мукачево. Взагалі ж - нехай подивляться країну...

Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді (Джузеппе2)

- Чому італійська кухня така смачна? В чому секрет?

- Все залежить від продуктів. Хороші, якісні продукти. Ми готуємо з італійських продуктів. Майже повністю. Наприклад, борошно і цукор - українські. Для морозива все принципові складові - тільки італійські.

- А яке морозиво найсмачніше? Вважається, що фісташкове...

- Фісташки бувають різні. Можуть бути дуже дорогі і можуть бути і по десять євро за кілограм. У нас на Сицилії є місто Бронте, де фісташки кращі в світі... Я ж люблю просто молочне морозиво - чистий смак. Все інше можна вже додати... Щоб було добре – слід просто тримати якість. Всіх, хто у мене працює, я вчив сам.

- Це ж і щодо до піци?

- Так. Томатто, оливки, масло, сир, начинки: прошутто і інше... Секрету немає - тільки хороші продукти. Мені стає недобре, коли бачу, що піцу поливають кетчупом та майонезом... Не можу дивитися на це. Втрачається смак. На жаль, зараз більшість продуктів ми повинні імпортувати.

- Невже не можна тут знайти або виготовити якісне?

- Ну, дещо з м'яса і з молочного ми купуємо тут... Знаєте, кілька років тому ми в Ужгороді відкрили міні-фабрику з виробництва моцарели. Поставили лінію, працювали, робили натуральні сири: скаморца, моцарелла і рікотта. Працювали. Але молоко дуже дороге. І постійно, щодня, перевірки, ветеринари, і контроль, і контроль, і контроль... А супермаркети дають націнку в 20%, людям виходить дорого. Два роки працювали. І закрили. Не було вигідно. Лінію продали в монастир в Ракошино. І зараз там монахи роблять моцарелу. Їм легше - у них своя ферма, своє молоко, без оренди, працюють послушники, і так не турбують перевіряючі органи... І бізнес йде.

- Як у флорентійця, а Флоренція - столиця Тоскани, не можу запитати про вина. Як Вам закарпатські?

- Я не люблю домашні вина. Я вихований на к'янті... Домашні вина не п'ю і в Італії. Мій батько пробував робити вино, і його друзі. І мені не подобається. Не та технологія. Повинно бути все як потрібно: все чисто, ємності з нержавіючої сталі... Щоб був смак, не обтяжений нічим. А тут було багато разів, що пробував вино, і воно має запах і присмак старої діжки... Але, знаю, що на Закарпатті є і культурне вино. Наприклад, в Берегові... Але часто ще такий момент - воно занадто дороге, воно не коштує цих грошей. Треба вчитися…

- А українська кухня Вам як?

- Подобається. Їм усе. Люблю супи. Дуже люблю борщ. Сам ще не готую, але навчуся. А найбільше люблю готувати лазанью. І тірамісу!

Джузеппе Чічеро: «Я ще сподіваюся!», Або Як вести бізнес італійцеві в Ужгороді (Джузеппе3)

- Українців нерідко порівнюють з італійцями...

- Дуже схожі... І італієць в Україні, і українець в Італії (а їх багато) спокійно уживається. Ми дружимо. Характери дуже схожі. Трохи різний менталітет - це видно, коли мова йде про бізнес. Наприклад, ми починаємо бізнес і говоримо: буде така система, як в Італії, потрібно закласти якість, рівень - і ми будемо цього триматися. В українців - не так... Починають добре, а потім змінюють систему. А я впевнений, що головне для бізнесу - тримати якість.

- А умови, які диктують для бізнесу держава? От щодо контролю, тієї ж санепідемслужби? До речі, у нас днями подав у відставку міністр економіки і торгівлі - сказав, не може працювати при такій корупції...

- Взагалі я дуже сподівався, що щось зміниться, що буде краще, рік з року це обіцяють, але я не бачу... Важко працювати. Тут мене перевіряють щомісяця - я даю продукти на аналіз. В Італії такого немає. Але там строго. Якщо прийде служба і знайде порушення, твоє кафе і магазин закриють. Взагалі. Податки? У нас, в Італії, - більше: 52%. І зарплата у персоналу висока. І виплати на зарплату. В Італії дуже велика частина малого бізнесу - сімейний. Так вигідніше. І ще. Якщо хочеш відкрити кафе в Італії, ти просто надсилаєш листа в орган місцевої влади. Якщо за місяць тобі не відповіли і не заборонили - відкривай, працюй!

- Про що ви мрієте?

- Що тут буде спокійно. Що можна буде вести бізнес. Що люди зможуть заробляти і жити зі смаком. Працювати, а й відпочивати і гуляти. Не озиратись, що за спиною. І мати час і можливість для смачного морозива!

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (2)

Андрей  08.02.16 9:32

Действительно очень хороший человек!


Magada Andras  08.02.16 9:03

Другу

Всего комментарів 2
]]>