Стокгольмський синдром Ужгорода

Петро Ковач для uzhgorod.in  7 листопада 2015 11:49  757109514 0110582
Стокгольмський синдром Ужгорода

Неймовірна навіть для України кількість претендентів на Ужгородське мерство довела: не все ще пропало чи не все ще вкрали… У виборчому «меню» головного, попри «кланові» (як їх закидають закарпатцям )успіхи 42-го кілометра, міста Срібного краю пропозицій було – досхочу! Вони варіювалися і в ідеологічному спектрі, дещо меншим різноманіттям тішив етично-моральний аспект, зате не забули про гендерну рівність. Чи-то розгубившись, чи-то втомившись, а радше – із ментальної вдячності, на розмаїття ужгородці не повелися: не переймаючись ідеологічними «заморочками» і не вимірюваними етичними якостями потенціального мера, в купі із статтю, проголосували за гроші.

Те, що елкторат купують, знали усі, окрім правоохоронців. Ціни за голоси варіювалися від 200 до 500 гривень, незалежно від статусу "покупця": кандидат на мерство чи до міськради. Проте ситуація, схоже, до дня виборів нікого особливо не бентежила. Тому левова частка відповідальності за одіозний результат місцевих виборів в обласному центрі Закарпаття - на тих, хто мав забезпечити законність і чесність процедури.

Якщо конкретний склад міської ради після рішення суду про необхідність перерахування голосів ще підлягає корекції, то з учасниками 2-го туру боротьби за кабінет і повноваження голови, можна визначатися. Отож, маємо те, що маємо, як казав класик політичної агітації: до другого туру пройшли Богдан Андріїв та Сергій Ратушняк.

Ху із Богдан Андріїв?

Стокгольмський синдром Ужгорода (151103083001_bogdan_andriiv_uzhgorod_election_640x360_ukrinform_nocredit)

Богдан Євстафійович Андріїв народився 12 серпня 1969 року у с. Конюхів Стрийського району Львівської області. Після школи розпочав трудову діяльність на посаді молодшого медпрацівника Стрийської районної лікарні. В листопаді 1987 року був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил. Згодом були: Одеський інститут харчової промисловості, Закарпатський центр сертифікатних аукціонів. З листопада 1996-го в Карпатській регіональній митниці він працював на посадах старшого інспектора, головного інспектора, начальника відділу відділення по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. Одночасно навчався в Ужгородському державному університеті на факультеті правознавства. Звільнився з митних органів у 2004 році за власним бажанням, після чого і по сьогодні займається підприємницькою діяльністю. У 2006—2010 рр. був депутатом Ужгородської міської ради V скликання. Член Партії регіонів із 2010 року. У 2012 році на той час приватний підприємець Богдан Андріїв пройшов до Ужгородської міськради по мажоритарці від виборчого округу № 19.

Ужгородську міську організацію Партії регіонів покинув разом з однопартійцями лише у кінці лютого, після найбільш кривавих подій на Майдані.

Головний же «скелет» нинішнього претендента – маршрутні перевезення. І хоча сам Андріїв мляво заперечує свою дотичність до вельми жаданого ужгородського бізнесу, сайт Ужгородського АТП свідчить інше: дружина Андріїва - Влада є власницею чималої кількості акцій цього відкритого акціонерного товариства.

Стокгольмський синдром Ужгорода (p_107194_1_gallerybig)

Хоча маршрутки, вочевидь, не єдиний кусень хліба пана Андріїва, чи-то пак – панів Андріївих, з якими, до слова, пов"язують і ринок на Краснодонців.

Що ж до самого Богдана Євстахійовича, то посада секретаря міської ради вже дозволила йому контролювати рішення, що стосуються його і його родини інтересів.

Так, Ярослав Гулан, який отримав відповідь на свій запит щодо уникнення конфлікту інтересів під час голосування (а за законодавством депутат не має права голосувати за рішення, що стосуються його майна чи майна його родини), пише у виданні ПроЗахід  «Виявилося, що найбільше "конфліктують в питаннях громадських та особистих" секретар ради Богдан Андріїв та депутат Анатолій Ковальський». Лише за 3 місяці роботи 27 сесії міськради рішення щодо земельних питань (навколо дитсадка по вул. Закарпатській, території автовокзалу, майна ОСББ) безпосередньо стосувалися чи-то самого Богдана Андріїва, чи його родини. І це йдеться лише про очевидні і зареєстровані факти, що перебувають у публічному доступі.

Стокгольмський синдром Ужгорода (1-26)

Віддати належне, місяць перед виборами для Богдана Андріїва видався вельми насиченим - спілкування із виборцями він проводив регулярно, із завидною послідовністю, виконуючи свої обіцянки. Найбільш знаковим для міста став проект стадіону "Автомобіліст", який став реально достойним внеском братів Андріївих у розвиток спортивної інфраструктури міста. І з цим сперечатися не доводиться.

Ба! Знайомі все обличчя! Сергію Миколайовичу…

Стокгольмський синдром Ужгорода (nevidomi-osobi-znicshili-bigbord-sergija_21730)

На відміну від свого конкурента Сергій Ратушняк – персона, відома не лише закарпатському соціуму. Не надто перебірливий у політичних симпатіях (його називають рекордсменом у зміні політичних брендів радикально різних ідеологічних спрямувань), він залишається вірний обраній на зорі української незалежності ліберальній лінії агресивного обстоювання власних матеріальних інтересів і епатажному способу висловлювань.

Із свого, вкрай насиченого минулого сам Ратушняк акцентує на навчанні в КПІ, де він, відповідно до запису на власній сторінці у Фейсбук, вивчав (увага!) піротехніку і балістику.

Така пристрасть до засобів нападу та захисту, схоже цілком виправдана. Судячи із непростого політичного і життєвого досвіду, Сергій Миколайович не звик застосовувати інтлект у розв"язання конфліктів, а дипломатичність - не найсильніша риса його характеру. Отож:

- 27 травня 2002 - побив тодішнього голову Фонду приватизації та управління майном Ужгорода Василя Маргіту. Відповідно до акту судово-медичного обстеження, у глави Фонду були виявлені тілесні ушкодження, кримінальну справу не порушили.

- 17 травня 2003 увірвався в кабінет депутата ужгородської міської ради Станіслава Пономарьова і завдав тому тілесні ушкодження.

- 12 листопада 2003 у С. Ратушняка сталася бійка з начальником управління туризму і курортів Закарпатської ОДА Сергієм Слободянюком.

- 15 грудня 2003 виник конфлікт навколо ужгородського ринку на вулиці Краснодонців. Сергій Ратушняк привіз із Києва близько 30-ти бійців з охоронних агентств, які вчинили напад на адміністративне приміщення ВАТ "АТП 12107", що входить в ринковий комплекс. В результаті нападу двоє співробітників АТП отримали тяжкі тілесні ушкодження. В одного з них була зламана нога.

- 29 грудня 2003 Сергій Миколайович побив двох відвідувачів ресторану "Жеглов" - директора ужгородської приватної стоматологічної клініки "Натадент" Іллю Ковальова і його дружину, матір новонародженого. 

Стокгольмський синдром Ужгорода (6688c-kovalev0f01)

- 1 вересня 2005 на пл. Жупанатській Сергій Ратушняк дістав з авто бейсбольну биту і почав з нею ганятися за перехожими. В результаті йому вдалося двічі вдарити битою хлопця. Потерпілий із відповідною заявою звернувся до міської прокуратури.

- 23 жовтня 2005 у потязі "Київ-Ужгород" побив тодішнього начальника управління внутрішньої політики Закарпатської ОДА, голову обласної організації Народного Руху України Володимира Піпаша та колишнього начальника одного з управлінь ОДА Іштвана Цапа.

- Брав участь депутат і в захоплення офісу ринку на площі Корятовича в Ужгороді, де бився з міліцією і розбив службову відеокамеру . До слова, сумнозвісне з"ясування стосунків методом підпалу машин також пов"язують із цією колоритною фігурою…

Список сумнівних бізнесових успіхів пана Ратушняка може зайняти ще більше місця. Приміром, ліквідація історичної аптеки у центрі міста, перетворення міського басейну на приватну власність, тощо. Пам"ятаймо і про територію перед облмуздрамтеатром, яка перетворилася на три приватні ділянки… Що ми там побачимо? Правильно! Черговий металево-скляний "шедевр" розповсюдженої мережі "оренда". До слова, саме цей вид бізнесування і становить левову частку доходів Ратушняка, щоправда, об"єкти рантьє реєструє, як правило, на прізвища родичів. Отож, завдяки специфічному розумінню Ратушняком містобудування, Ужгород отримав чимало незрозумілих архітектурних комплексів і ще більш не зрозумілих перспектив. І саме їх Ратушняк, у випадку обрання, і буде реалізувати.

Стокгольмський синдром Ужгорода (img_8918_fit_content_width)
Стокгольмський синдром Ужгорода (191113_03_1)

Ужгород, зважаючи на його вибір, не надто переймається долею Молочарні, аптек і низки не надто відомих ділянок і об’єктів. Натомість він, Ужгород, зробив ставку на безапеляційного обстоювача чистоти православної віри і білої раси. Згадаймо призабутий конфлікт із журналістом вже тепер Нового каналу, після побиття мером дівчини-агітатора, в якому Сергій Миколайович аж надто емоційно реагував на національність нинішнього прем’єр-міністра. Слід віддати належне, аж надто толерантний український суд не побачив у цьому порушення.

Остання історія із надмірною турботою Ратушняка про епідеміологічний стан у рідному місті і його щиру зневагу до людей із іншим кольором шкіри (скандал навколо басейну, до якого не пустили індусів-студентів) наробив чимало ґвалту у вітчизняних, та й не тільки, ЗМІ. Знову ж таки, зважаючи на результат 25 жовтня, ця турбота виявилася не зайвою… Та й окрім медійного ґвалту подібні «закидони» його ініціатору жодного клопоту не додали.

А отже, ці два випадки підштовхнули Миколайовича до обрання ще одного, сумнівного в етичному сенсі, але схоже, безпрограшного передвиборчого гасла: «Не дамо керувати Ужгородом галицько-бандитському клану!». 

Стокгольмський синдром Ужгорода (Ledyda-i-Rata)

Та все ж, за сталою для Ужгорода традицією: «що» б він не обирав, він все одно обирає Ратушняка. Зрозуміла риторика, неадекватна експресія, відверте хамство, з"ясування стосунків за допомогою кулаків, приниження опонентів, демонстративне зловживання службовим становищем і повна безкарність – це, схоже, саме ті риси, яким довіряє пересічний ужгородець, охоплений стокгольмським синдромом, щодо незмінно присутнього в його історії Ратушняка.  Заручник таки звик до свого захоплювача і ототожнив себе з ним, виправдавши… А може, все-таки ні?

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>