"Заради імені єдиного..."

Наталка Гуменюк на Нікіта Мєкєнзін, "Громадське"  3 листопада 2014 14:44  17683616 084527
"Заради імені єдиного..."

Щоранку без вихідних щойно зійде сонце вони виїжджають на завдання. Волонтери до темряви на підконтрольній “ДНР” землі шукають рештки українських солдат...

Наталка Гуменюк та Нікіта Мєкєнзін (Громадське) розповідають історію цих героїчних людей.

Місія: Вивезти тіла загиблих

Ігор — економіст з Києва, Леонід й Руслан — з Полтавської області. Вони — добровольці місії з пошуку загиблих на непідконтрольній території.  Олександр — майор з Одеси. Олександр — з Ужгорода (Олександр Русин, ГО Пошук-Захід, - прим.). Микола — військовий юрист родом з Донеччини. Це далеко не всі. Там, де вони, поблизу вогонь і обстріли. У приміщенні для ночівлі немає опалення, а вода надворі. Там немає Інтернету, тож тих, хто приїжджає до них, на Донбас, перепитують: «Що там, на великій землі, там де мир?»

Щоранку без вихідних щойно зійде сонце вони виїжджають на завдання. Волонтери до темряви на підконтрольній “ДНР” землі шукають рештки солдат. Військові  доправляють тіла до моргу, а там організація екпертизи.

"Заради імені єдиного..." (10632742_848217991865232_2856783675378067364_n)

.

"Заради імені єдиного..." (1381971_848217918531906_8500678283385432847_n)

«Заради імені єдиного. Так кажемо ми, рятувальники. Ми намагаємося знайти бодай щось, що допоможе ідентифікувати тіла», - пояснює Ігор.  Раніше як волонтер союзу «Народна пам'ять» допомогав розшукувати рештки загиблих у Другій світовій.  Коли на сході почалася війна, їхня
робота знадобилася там.  Але не всі з добровольців фахівці, деякі  просто приєдналися, бо більше нікому.  Часто загиблих у цій війні складніше ідентифікувати, аніж німецьких солдат, які загинули тоді — немає жетонів, де би були викарбувані особисті дані солдата. Військове відомство не налагодило цю процедуру. Доводиться робити непростий аналіз ДНК.

"Заради імені єдиного..." (10615362_848218081865223_3526508677197420081_n)

Пошуковим групам разом з Міністерством оборони поки вдалося знайти і вивезти близько 140 тіл українських військових. Після боїв під Савур-Могилою, Шахтарськом та Іловайськом поблизу позицій "ДНР" залишилося ще більше. Українська армія не має змоги працювати на непідкотрольній землі, а лише супроводжувати волонтерів до останнього українського блок-посту, а ввечері доправляти тіла до моргів й організовувати ідентифікацію.

"Заради імені єдиного..." (10678731_848218128531885_4278013399194461963_n)

.

"Заради імені єдиного..." (1907910_848217755198589_7735113534493815501_n)

Х

"Заради імені єдиного..." (10420148_848217761865255_5232292865218163722_n)
Олександр Русин з УжгородаГО Пошук-Захід

Знімальна група Громадського провела добу з військовим та волонтерими, на території, де було дозволено працювати журналістам. Того дня доправити до моргу вдалося тіла вісьмох. Повертаючись на базу після чергового важкого дня вони, якою б складною не була ця робота, вони все ж мають відчуття виконаного обов'язку. Що це за робота? Якою ціною дається? Як працюється у зоні бойових дій? Що мають знати рідні?  Хто вони люди, які попри усі ризики присвятили себе пошуку загиблих?  Заради імені єдиного.

 

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>