Ужгородський пасічник – про своє медове господарство

Крістіна Гудак, газета "Ужгород"  25 жовтня 2014 12:22  17182954 083872
Ужгородський пасічник – про своє медове господарство

Два тижні Ужгород ярмаркував: спочатку на Дні міста, потім – на осінньому ярмарку. Закарпатці звезли до Ужгорода все, чим самі багаті: і прикраси, і ковані вироби, і цейлонський чай, і шкарпетки, і мило… Та найбільше було яток – напевно, це помітив кожен відвідувач – із вином і медом.

Вина сьогодні чіпати не будемо – почнемо з десерту. Тим більше, що тепер, коли надходять осінні холоди і застуда хоч кого може звалити з ніг, медова тема особливо цікава. Про солодку «кухню» і про те, як обрати «правильний» мед, газеті «Ужгород» розповів пасічник Іван Марущак.

Бджоли вимагають від людини працьовитості

Пан Іван має 23 вулики, всі – біля його будинку за містом. Чоловік каже, що робота на пасіці зовсім не солодка:

«Бджоли – великі трудівниці. Хоч би коли ти підійшов до вулика – чи вдень, чи вночі – ці комахи постійно гудуть. Навіть якщо втомлюються, то завмирають усього на кілька хвилин, а потім знову беруться до справи. Такої ж працьовитості бджоли вимагають і від людини, яка ними опікується. Поратися на пасіці треба цілий рік. Найбільше роботи тоді, коли качаєш мед. Узимку бджоли гріються клубками – в холодний період вони стають цілісним організмом. Тоді комахи у стані спокою. Та як тільки тепліє – знову закипає робота. І для них, і для мене. Пасічник після зими має перевірити кожен вулик, почистити його, зробити рамки, з якими, до речі, теж немало клопоту».

Аби тримати пасіку, великих грошей не треба. Пан Іван пояснює, що основні затрати йдуть на цукор, яким підгодовують бджіл узимку. Крім того, треба подбати про утеплення вуликів. Якщо ж людина – новачок у пасічництві й тільки розмірковує, чи варто братися до цієї справи, то для початку досить 2-3 вуликів. Рій бджіл, у якому близько 8 тисяч комах, коштує до 300 гривень, а ціла сім`я з утепленим «будиночком» – 1000 гривень.

Організованіші від деяких людей

Бджоли вирізняються високою організованістю, навіть більшою, ніж, буває, у людей. У кожному вулику існує чіткий розподіл обов’язків. Найголовніша – матка. Влітку вона відкладає до двох тисяч яєць за один день! Є бджоли, які постійно перебувають біля неї, вони – доглядальниці. Є охорона, яка стежить, щоб до вулика не залетіла чужа бджола. Деякі комахи збирають пилок, інші – прополіс.

«З одного вулика за рік можна зібрати чимало меду – від трьох до дванадцяти літрів! Я зазвичай викачую близько дев’яти. Але кількість солодкої речовини завжди різна. Це залежить від погоди, яка тримається впродовж сезону, від того, чи здорові бджілки. Медовий сезон починається навесні, завершується восени, коли холоднішає. Мед збирається три рази на рік: у травні, червні та серпні. Найкорисніший – травневий. Для нього комахи збирають пилок зі цвіту ранніх рослин: мати-й-мачухи, верби, кульбаби, квіток фруктових дерев. Але найпопулярніший (хоч він буває з гірчинкою) – липовий», – інформує пасічник Іван Марущак.

Трудівниці теж хворіють

Аби бджоли давали багато смачного меду, вони мають бути здоровими. Ці комахи можуть хворіти на різні недуги. За словами пана Івана, пасічник мусить дбати про чистоту у вулику, адже там можуть завестися віруси. Ворогами бджіл є ще й оси і шершні. Вони часто крадуть мед із вуликів, а можуть ще й нападати на медівниць. До речі, якщо пасічник вчасно не зреагує на якусь хворобу комах, до прикладу – на кліщів, то бджоли від нього просто втечуть, щоб не заразитися. Буває, що рій відлітає і заселяється в іншому місці. Але тільки тоді, коли господар погано дбає про своїх трудівниць.

Не самим тільки медом…

Окрім меду, в чистому вигляді пасічники продають і інші продукти. Медові настоянки, наприклад, не тільки прикрасять застілля, а й поліпшать травлення. Прополіс, бджолине маточне молочко, перга, пилок – усі ці продукти життєдіяльності бджіл дуже корисні для людини. А ще пасічники виготовляють з воску свічки.

В Україні тепер часто можна почути про біовулики, що використовуються для лікування багатьох хвороб, поповнення життєвих сил.

«Нічого особливого немає там, – зазначає пан Іван. – Кілька вуликів накривають дошкою з дірками. Робиться «хатка», в якій людина може спати. Вона відчуває вібрації від бджілок, запах меду і прополісу. Така процедура, як я чув від багатьох колег, і справді дуже корисна для організму. Думаю, наступного літа на моїй пасіці теж стоятиме біовулик».

Як обрати «правильний» мед

Наостанок питаємо в пасічника Марущака поради, як обрати справжній мед, а не підробку. Адже серед десятків яток на ужгородському ярмарку дуже легко розгубитися і придбати не те, що хотіли.

«Справжній мед, якщо його взяти на паличку, буде тягнутися вниз тоненькою цівкою. По тарілці він швидко розтечеться, а не утворить нерухому гірку. Не буде просто солодким – у ньому чутиметься гірчинка, через специфічні ферменти. Якщо у кристалізованому меді видно білі плями, то це тому, що повітря виходить назовні. Значить, перед тим як фасувати, його не розігрівали. Хороший мед швидко кристалізується. Але тут є винятки: весняний, до прикладу, може протриматися до року. Якщо солодка речовина повністю розчиняється у воді, – значить, вам продали якісний продукт. Якщо ні, то в ньому є якісь домішки», – переконує пасічник.

За його словами, найкраща реклама для бджоляра – це його клієнти. Якщо їх не обдурювати, то вони і самі купуватимуть продукт, і друзям порадять.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>