Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго після нього!»

Олександр Попович для uzhgorod.in Фото автора  27 травня 2014 18:33  62870546 271358
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго

Ужгородська ЗОШ №3: зберігаючи традиції, впроваджуємо новації, які роблять шкільні будні повними справжнього цікавого життя.

Представляти Ужгородську ЗОШ №3 закарпатцям не потрібно. Вже кілька поколінь ужгородців на питання «Яку школу закінчував», почувши відповідь «Третю» – з розумінням скидують догори брови і хитають головою. Бо третя школа – це бренд. У освіті. У традиціях. У вихованні кількох поколінь справжніх ужгородців. Нині – це єдина у Закарпатті школа з російською мовою викладання усіх предметів. Спеціалізація школи – англійська мова. Її тут викладають фахово, посилено і дуже серйозно. Другою ж іноземною мовою, яку тут вивчають, хоч і факультативно утім, з ряду причин дуже охоче – вже ось рік як є чеська. Чому так сталося, чим живе школа і у якому настрої наблизилася упритул до останнього дзвінка цього навального року – наша розмова з директоркою цитаделі знань Світланою Фесенко.

-   Світлано Сапаргалієвно, третя школа і раніше була особливою. Одначе, відколи ви тут директор – у школі, кажуть, наче повіяв вітер, що вдихнув нове життя у старовинні традиції закладу. При цьому, не розвіявши добрі звичаї і надбання, здобуті попереднім легендарним директором Тетяною Петрівною Тищенко, яка віддала школі чверть століття. Як це вдалося?

-   На лінійці, де мене представили як директора, я казала, що сама закінчила у якомусь-там-далекому році 11-ту школу. Але вже у той час третя школа це був бренд. Цей статус мені і слід було підтримати і зберегти. Це було головним завданням. Коля я почала вникати у процеси, які мене тут оточували, у першу чергу я звернула увагу на те, що слід зробити так, щоб школа стала «м’якшою» для дітей. Трохи більше повернулся до них обличчям.

Школу треба було ремонтувати. Дітям конче були необхідні якісь гуртки у післяобідній час. При цьому слід було продовжувати традиції, які тут були закладені. Ось таким шляхом я й пішла.

Перше, що ми зробили – це минулоріч на міністерському рівні затвердили програму вивчення чеської мови як другої іноземної. Ми мусили вибрати другу іноземну мову, як школа, яка поглиблено вивчає англійську. Можна було б обрати, скажімо, німецьку… Але за ті дві години на тиждень опанувати її учням було б складно. А оскільки, яки виявилося, багато наших випускників й так наймали собі репетиторів, щоб вивчати чеську мову, бо готувалися до вступу у вузи Праги, то ми й обрали чеську. Це слов’янська мова, її легше опанувати, не перемикаючи увагу з вивчення англійської, російської, української. Спочатку ми завели гурток вивчення чеської мови. А згодом розробили і затвердили програму вивчення чеської мови, за якою зараз почали займатися два п’яті класи. І наразі ми єдина в Україні школа, яка вивчає чеську мову. Ми цією програмою ділимося. З мукачівською школою, виноградівською…

-          Чеська мова! Третя школа – це ж «Масарикова школа», збудована за часів Чехословаччини.

-          Так, історична складова теж зіграла свою роль. Минулого року один з наших учнів – нині вже студент, майбутній політолог Микита Найгебавер написав дуже серйозну фундаментальну роботу про історію нашої школи. І ось так ми дізналися, що наша школа стала сотою «Масариковою школою». У 1932 році чеська будівельна фірма «Rako» збудувала нашу школу. За ініціативи Масарика таких шкіл збудовано у всій Чехії дуже багато. На фасаді ми мали табличку «Ювілейна Масарикова школа».

У рік, в який я почала працювати тут, цією темою у нас були захоплені усі. Ми вивчали хто який вклад вніс у збудування школи, хто був архітектором, вишуковували старовинні фото з її зображенням… Це було дітям цікаво. Ми навіть написали із подякою листа у чеську фірму «Rako», розповівши, що ми досі ходимо по цій якісній плитці, якій вже понад 80 років, а вона не стерлася, не покололася.

-          Мабуть це все зіграло роль у партнерстві з Чехією. Вони ж допомагали вам «поставити» вивчення мови?

-          Звісно! Вони нам надали підручники на рівні оксфордських. Посібники. Так почалася наша співпраця з чеським краєм Височіна. Через цю дружбу, яку зорганізував Володимир Чубірко, нам допомогли відремонтувати частину крила школи, у якому раніше були шкільні майстерні. Там була пустка і закиненість, майстерні не діяли. Чеські друзі нам зробили ремонт і подарували цілий клас із сучасним обладнанням, інтерактивною дошкою. Це, ймовірно, було у партнерстві із коштами обласного бюджету. Але в кінцеворму результаті ми маємо  чудові умови, у яких діти можуть вчитися. І не тільки вчитися, але й займатися у гуртках…

-          Я чув тут у вас дозвілля поставлено дуже весело і активно. На уроках фізкультури діти танцюють…

-          Так, і танцюють, і все у нас є. Ми намагаємося зробити навчальний процес максимально цікавим для дітей. Адже вже довгий час як з’явилася така нахороша тенденція – діти, починаючи приблизно із четвертого класу починають не любити школу. Бо вона їх замучила. Уявіть собі: висидівши 5-6 уроків, треба прийти додому і після короткої перерви займатися знову уроками. Дітей перевантажують. Сучасна навчальна програма повна речами, які дітям у їхньому віці і у такому форматі є важкими, іноді й непотрібними. Але ми мусимо виконувати програму. Тому стараємося її, у чому можемо, спростити, зробити цікавою. А після уроків – залучити дітей у гуртки. У нас прекрасні вчителі. Хтось із них займається орігамі, хтось бісероплетінням, хтось – вишивкою. Дітки із задоволенням долучаються до цих занять. Утім, ходімо, я вам усе покажу.

Світлана Сапаргалієвна веде будівлею школи і показує роботи дитячої ізостудії, розвішані на стінах коридорів. Портрети випускників-медалістів цього року, намальовані художником. Історичні артефакти у фигляді мармурових таблиць з іменами медалістів минулих років. Тут до цього ставляться серйозно. Адже кредо школи «Не кількістю, а славою». Прекрасні світлі класи. На підлозі – ламінат, на вікнах – жалюзі та ролети. «Звісно, багато чого робиться за допомогою та коштом батьків.» -- зізнається директор, -- «Адже на поточні витрати ми не отримуємо ні копійки, а школу потрібно мити, прибирати фарбувати. Але ми і самотужки вже зробили багато чого». Пані Світлана показує світлий спортзал, затишний внутрішній дворик, який раніше був просто звалищем поламаних парт, а тепер є оазою для відпочинку на перерві.

Дорогою нам зустрічаються старшокласники, кі зупиняються собі просто поговорити з директором. Це випускники цього року, які саме у ці хвилини складають іспит. Дехто з них вже «відписався» і, ставши на перила сходів, зазирає через вікно як там справуються однокласники. Це, не боячись отримати від директора осудження чи зауваження. Повна демократія і рівність. Хлопці жартують на тему іспитів та останнього дзвоника, дівчата, побачивши фотоапарат, розгортають перед об’єктивом прапор з емблемою школи, яким пишаються. Поруч із державним, чиньо-жовтим. Емблему створив учень школи і отримав за це на урочистій лінійці іменний годинник.

Своїх тут люблять. Усіх 564 учнів. І їм тут добре. Це відчувається, це витає у повітрі і стає заздрісно, що чиїсь шкільні роки вже позаду.

Йдучи зі школи, озираєшся, фотографуєш квіти на підвіконнях, тисячукрат відфотографований фасад і розумієш, що з останнім дзвінком цього року життя ту не зупиниться. Бо у кабінетах і класах тут – правильні люди, справжні ужгородці. Дорослі і ще юні. Нинішня і майбутня слава Закарпаття.

Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0806)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0784)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0786)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0796)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0841)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0848)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0789)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0831)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0829)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0819)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0800)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0793)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0783)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0808)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0802)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0815)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0844)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0812)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0804)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0818)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0849)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0794)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0839)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0785)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0807)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0790)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0798)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0792)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0788)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0836)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0830)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0782)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0820)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0801)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0814)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0843)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0809)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0803)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0817)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0787)
Світлана Фесенко: «Класу із четвертого діти починають не любити школу. Ми робимо все, щоб вони любили її до останнього дзвоника і ще довго  (учимтелька) (IMG_0813)

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (2)

Марина  23.06.14 8:16

Світлана Сапаргалієвна, ми досі згадуємо Вас, як найкращого вчителя в ліцеї. Ви у нас біологію викладали, пам*ятаю, на вступних тестах в УжДУ, діти хвилюються, намагаються списати, а ліцеїстів вигнали, щоб не заважали, бо ми ті тести за 5 хв. написали, всі 100% поступили. А ще ми згадуємо, як не хотілось іноді йти на уроки, закриємось в гуртожитку, а тут стук в двері- Сапаргалієвна на порозі, і так спокійно, тихо говорить до нас- дівчатка, швиденько збирайтесь на урок, я вас на коридорі зачекаю. Нам так соромно було, ми вас обожнювали ! От і зараз, через 20 років, згадала про вас, загуглила, і попала на цю статтю.


Світлана Дуденкова  31.05.14 15:29

Знаю Світлану Сапаргалієвну зі шкільної парти. Це прекрасна людина, хороший педагог. Любить свою професію та дітей. Бажаю Вам подальших успіхів, Ви робите надзвичайно важливу справу

Всего комментарів 2
]]>