Закарпатського літаючого лижника «посувають» від Олімпіади?

Татьяна Каргова, «2000»  3 червня 2013 18:47  18137226 037919
Закарпатського літаючого лижника «посувають» від Олімпіади?

Напередодні зимової Олімпіади в Сочі з одним з найкращих українських «зимників» Станіславом Кравчуком склалася дивна ситуація. Учасник чотирьох білих Ігор у лижній акробатиці (фристайл) в одну мить опинився за бортом національної команди і з початку року не може ні готуватися, ні завойовувати рейтингові очки на етапах Кубка світу.

Відрахування з штату національної команди, за словами атлета, не стало для нього сюрпризом, адже до цього йшло протягом багатьох років, інше питання, чому пертурбації сталися саме зараз, коли до головних стартів чотириріччя рукою подати. Кому вигідно втрачати бойові одиниці, яких у України в зимових видах можна перерахувати по пальцях однієї руки («Рік до Сочі: швидше, все туманно»)?

Долю вирішують клерки

Станіслав з відповіддю на це питання тягти не став і ще на початку року написав відкритого листа на адресу президента національного олімпійського комітету Сергія Бубки та профільного міністра Дмитра Табачника (повний текст можна прочитати тут). У ньому він досить докладно описав як віхи своєї кар'єри, так і причини нинішнього стану збірної, висловивши невдоволення роботою головного тренера команди Юлії Фоміних та її колег Юрія Кобельника та Олександра Пічугіна. Потім в одному з інтерв'ю розповів про упередженість до нього з боку віце-президента Федерації лижного спорту України (ФЛСУ) Володимира Малежика.

- Станіславе, з часу публікації відкритого листа пройшло досить багато часу. Яким чином відреагувало на нього спортивне керівництво країни?

- Його спустили по вертикалі влади на тих людей, про яких я писав. Вони відповіли мені у письмовій формі, що мої результати не відповідають рівню збірної. З тих пір в принципі нічого не змінилося. Зі мною ніхто не намагався говорити, пояснювати або обговорювати що б то не було.

- Однак на сайті ФЛСУ ваше прізвище, так само як і вашого колеги по команді Енвера Аблаєва, все ще значиться в списку штатної збірної...

- Мабуть, інформація там не оновлювалася зовсім вже давно. За фактом ні мене, ні Енвера в національній команді немає.

- Вас звинувачують у тому, що ви не можете досягати стабільних і високих результатів...

- Не згоден з цим твердженням. Так, мене протягом всієї кар'єри переслідують травми, але все ж за 2011-й і 2012 р. я виграв чотири медалі на етапах Кубка світу, причому одна з них - найвищої проби. При цьому саме на цих змаганнях спортсмени завойовують рейтингові очки для отримання олімпійської ліцензії.

- Тобто, ви думаєте, тут є інший контекст, крім спортивного?

- Особисте ставлення - це основний фактор розбрату. Мене просто зробили винним.

- І чим же, по-вашому, ви можете бути настільки незручним?

- Напевно, тим, що можу правду сказати в очі, що не слухаю чиновників від спорту, не хочу віддавати призові в конвертах незрозуміло кому і чому. Хоча робити цього не хоче ніхто, але я виступив один, що стало для мене останньою краплею. Це не рішення одного дня, я думав про відхід протягом останніх років неодноразово, але бажання виступити на п'ятих Іграх пересилювало. У підсумку мені створили такі умови, що я сам розвернувся і пішов.

- Виходить, що керівництво федерації та міністерства саме собі зробило гірше?

- Ну, я не думаю, що гірше, тому що результат функціонерів особливо не цікавить. Вони зробили краще - позбулися мене. Тепер в їх царстві тиша і спокій.

- Чи є у вас надія на вирішення конфлікту? Адже він, наскільки я розумію, складається в основному з одного головного питання - надати вам для роботи тренера належного рівня. Якщо це питання вирішиться, продовжите співпрацю в збірній?

- Якщо наставник поміняється, то, безумовно, повернуся. Моя вимога одна - це повинен бути професіонал. У мене є така людина - Енвер Аблаєв, ми з ним працювали в цьому сезоні. Але його теж не хочуть бачити в національній команді, вважаючи недостатньо досвідченим і кваліфікованим. Хоча Енвер - єдиний, хто сам стрибав на лижах, він знає, як це робити, зсередини. А от нинішній головний тренер Юлія Фоміних сама ніколи лижної акробатикою не займалася.

Які кроки можу зробити для виходу з ситуації? Та ніяких. Якщо вищестояще керівництво не прийме жодних рішень, все залишиться на своїх місцях.

- За цей короткий термін, який залишився до Ігор, про зміну громадянства не може бути й мови. Тож яким же чином збираєтеся потрапити на Олімпіаду?

- Не як тренер точно. Швидше як технічний працівник - буду готувати схил. Тим більше що досвід у цій справі у мене вже є.

- Чим займаєтеся під час відпустки?

- Поки нічим. Все більше думаю. Мені щиро шкода, що у нас нічого в кращу сторону змінитися не може. Адже в нашій державі ставляться до спорту абияк, долю спортсменів вирішує не результат, а клерки. З нашого боку нікому нічого не доведеш...

Винне законодавство

На відміну від песимістично налаштованого спортсмена, у міністерстві чекали бадьорі та усміхнені віце-президент ФЛСУ, головний спеціаліст відділу зимових видів спорту Володимир Малежик і головний тренер з фрістайлу Юлія Фоміних, яких попросили спробувати пояснити, чому їх прізвища прозвучали з вуст спортсмена в не дуже привабливому світлі.

- У мене до Стаса як до людини немає жодних негативних або позитивних емоцій, - говорить Володимир Михайлович. - Ми завжди нормально співпрацювали, крім того, я багато йому допомагав. Ще торік, бачачи, що Станіслав не молодіє, я запропонував йому і Енверу Аблаєву роботу в тренерському штабі. Але він подумав і вирішив продовжити виступати до Сочі.

Чесно, я не вірю в претензії Кравчука на медаль. Якщо у Ванкувері він був 19-м, то про який п'єдесталі може йти мова через чотири роки? Та й він сам зазначив у плані на ігри місце з четвертого по восьме.

- З нашого боку і не могло бути неприязні до цього шановного спортсмена, - продовжує думку про упереджене ставлення Юлія Фоміних. - Але треба подивитися на медаль і з іншого боку. За час виступів Стаса змінилося багато тренерів, але ситуація незмінна - його постійно щось не влаштовує.

- Але ж кожен яскравий спортсмен - така ж індивідуальність. Це люди з характером, причому вельми непростим. Ви намагалися знайти до нього підхід як психолог?

- Так, ми вітаємо цілеспрямованих людей, оскільки фрістайл - це індивідуальний вид спорту. Я говорила зі Станіславом, але він за характером закритий, недовірливий, до оточуючих ставиться трохи упереджено, от і мені не вдалося увійти в довіру.

Але, повторюся, з нашого боку негативу до нього бути не могло. Він віковий спортсмен, з великим досвідом, тому ми свідомо пішли йому назустріч: з травня минулого року зробили індивідуальний план, знизили навантаження. Розраховували, що він візьме своєї технічною частиною.

Але ж є і статистика. Він не виконував навіть те небагато, що було заплановано. Приміром, на водних зборах, де всі члени збірної відпрацьовували повністю всю програму, Стас стрибнув тільки сім стрибків, а до того, на контрольних тренуваннях, не зробив і свої старі стрибки...

- Чи не здається вам такий підхід, як би сказати, занадто формальним?

- Ні. Подібної звітності вимагає від мене як головного тренера нинішнє законодавство. У нашій країні кожного розглядають під лупою. Тут потрібні не обіцянки або сумніви, а конкретика. Головний тренер відповідає за результати підопічних. Більше того, навіть у цьому випадку ми підійшли до Кравчука індивідуально і продовжили підготовку далі.

- Дивно, як у такій ідеальній ситуації він міг залишитися незадоволеним.

- Думаю, секрет тут простий. Станіслав просто переосмислив своє становище. У збірній тепер не тільки він, а й інші спортсмени зі стабільним результатом, зокрема Олександр Абраменко. Кравчук, напевно, шукав привід, але піти красиво йому не вдалося.

- В інтерв'ю Станіслав говорив також про свою зарплату в 3000 грн., - продовжує думку колеги Володимир Малежик. - Ставка ставкою, але є ж і доплати. Якщо спортсмен показує високі результати, то вона виростає до 8-10 тис. Крім того, наша федерація домовилася про його роботу на фабриці «Фішер», ставку в армії, ФСТ «Колос», обслуговування в Центрі олімпійської підготовки.

Ви можете подивитися, скільки на нього витрачала держава! (При цьому віце-президент ФЛСУ показує важку теку - як виявилося, досьє про фінансові та інших показники Станіслава Кравчука. - авт.).

Про вітання на схилі

- Зізнатися, я вважаю, що спортсмен - не артист, щоб бути голодним. Йому, навпаки, треба добре їсти і отримувати повне забезпечення...

- Так воно у нього і було. І є! Досі він на ставці прапорщика в ЦСКА, отримує гроші на фабриці...

А як можна не довіряти заслуженим тренерам України? Юрій Кобельник підготував єдиного призера чемпіонату світу Ольгу Волкову плюс Олександра Абраменко, який був шостим на «світі».

- У нас адже спостерігається прогрес, - продовжує аналіз результатів роботи Юлія Фоміних. - І судити про професіоналізм людей, які дають результат, негарно з етичної точки зору.

У нас було зібрання, на якому ми запитали Кравчука, кого він бачить своїм тренером. Прозвучали прізвища Аблаєв, білоруський наставник Василь Воробйов, росіянин Дмитро Кавунов. Але коли ми запитали, чи точно він знайде спільну мову з кимсь із них, відповів, що не факт. Людина спочатку настроює себе проти всіх. Достукатися до нього дуже важко, він на схилі навіть не вітається, від чого страждає атмосфера в команді.

- Але ж Аблаєва у вас у федерації визнали непридатним для роботи в тренерському штабі.

- Де ви бачили, у якому виді спорту, щоб спортсмен відразу ставав головним тренером? - запитує Володимир Федорович. - Він повинен мати кваліфікацію, яку вимагає міністерство, плюс досвід, який вимагаємо ми.

З приводу етапів Кубка світу. Нам як міністерству цікаві його виступи там, де нам потрібно - чемпіонат світу і Олімпіада, в яких формується рейтинг країни. Кубки світу - добре, але через участь в них і втоми спортсмена страждає результат на основних стартах.

А як він може гарантувати те, що добре виступить на Іграх? Ми поставили Кравчуку умову - увійти до топ-вісімку на «світі», і потім можна продовжити олімпійську підготовку. До речі, не тільки йому, але і Абраменко, Ользі Волковій та Надії Діденко, на яких витрачаються державні гроші. Після того як це було обумовлено, Стас зник. Він не віддав паспорт для оформлення візи в Канаду - і все.

При цьому, не поїхавши на «світ», він відправився до Росії заробляти гроші. А в контракті у нас прописано, що спортсмен не має права виступати в комерційних стартах без дозволу федерації та міністерства.

Стас - герой, що стрибає, але результату ж немає. Ми не соціальний фонд і не благодійний. Йти зі спорту важко, але це треба пережити. Тим більше що у нас є молоді перспективні люди.

- І все ж. Чи в такій ситуації точка повернення? Зможете співпрацювати надалі?

- Чому ні? Якщо він змінить ставлення, безумовно.

- Але думки у вас прямо протилежні. Станіслав каже, що йому ніхто не дзвонив, ви - що він не бере трубку. Як у таких умовах налагодити контакт?

- Ми готові зустрітися і поговорити. Нехай приходить.

- Просто хлопці звикли домагатися своїх цілей нахрапом, - говорить Юлія Фоміних. - Вони йдуть напролом поодинці, а нас цікавить команда.

Є шанс відстояти

Коли матеріал вже був практично готовий, довелося поговорити з ще однією людиною, яка володіє ситуацією зсередини, - це член президії Федерації лижного спорту Закарпатської обл. Василь Гісем. І думка його як третьої сторони в цій перестрілці звинувачень, як здається, буде не зайвою.

- Я знаю Кравчука і Аблаєва з моменту їх переїзду в Україну, - сказав Василь Михайлович. - І не розумію, за що до Стаса таке ставлення в Києві. У Солт-Лейк-Сіті він був кращим з всієї збірної з усіх видів! Після повернення йому приписали зіркову хворобу. Тоді ми його відстояли, але потім все повернулося на круги своя.

За вісім місяців до Турина-2006 нам в облуправління прийшла директива з держкомітету про те, що після повторного медогляду, який, до речі, Стас не проходив, він профнепридатний... Перед Ванкувером Кравчук отримав травму, але відновився в найкоротші терміни і на Олімпіаду поїхав. З пошкодженням, яке недогледіли наші медики. Так, що називається, на одній нозі в Канаді він стрибнув погано. Але ж краще решти українців!

Після Ігор, коли його знову стали списувати з рахунків, ми написали листа Сафіулліну, в НОК, зробили операцію. І тільки коли включився наш президент федерації Василь Рябич, який профінансував збори, до основних стартів Кравчук вийшов на свій рівень. За два роки він повернувся на світові позиції, але і це виявилося не показником.

А я ж пам'ятаю і інші кричущі факти. Коли перед Олімпіадою в Солт-Лейк-Сіті прем'єр-міністр України Анатолій Кінах вручив Кравчуку прапор України, він повинен був стати прапороносцем. Однак у міністерстві організували переліт так, що він не встиг на церемонію відкриття, і прапор ніс інший спортсмен.

Виходить, міністри приходять і йдуть, а функціонери - вічні і можуть робити все, що хочуть.

Взагалі наша біда - фінанси. Якби не вони, не бідність і жадібність, все було б тихо. Адже не один Кравчук такий «невдячний» - скільки спортсменів фінансувалося державою! Але їх немає і в помині, як і результату від них. Просто Станіслав - біла ворона. Обласний олімпійський комітет і федерація підтримують і будуть підтримувати спортсмена, але до нас ніхто не звертається. В областях борються за кожного спортсмена, а у нас виходить так, що якщо Станіслав піде, не залишиться нікого.

Володимир Федорович Малежик, якого я знаю багато років, каже напівправду. Його заслуг у кар'єрі Станіслава не так багато. Питання з квартирою вирішили Василь Карленко і Дмитро Табачник. Кравчук працює на фабриці «Фішер» як випробувач лиж завдяки її директору і нашому президентові, в армії отримує зарплату прапорщика, оскільки виступає за ЦСКА. Не розумію, навіщо віце-президенту взагалі рахувати доходи спортсмена.

Я як людина, яка тривалий час пропрацювала у спорті, можу сказати: те, що робить Малежик, - недержавний підхід. Як можна було три роки фінансувати підготовку нехай навіть старого і слабкого спортсмена, а в останній рік припинити? Де логіка?

Документи на участь Кравчука в чемпіонаті світу ми в області не отримували. Офіційного запиту на відрядження до цих пір немає. А як без нього відрядити держслужбовця?

Пам'ятаю, під час перебування міністром Юрій Павленко вже організовував «круглий стіл» з фрістайлу, щоб послухати обидві сторони, і вважаю, що міністру треба зробити так і зараз.

На закінчення скажу, що я був у Раубічах, на етапі Кубка світу, де Кравчук посів друге місце. Треба було бачити, як до нього ставляться великі люди фрістайлу - спортсмени, тренери. Він дуже шанована людина. Він витримав все тільки тому, що є сильною особистістю. І у нас є шанс відстояти цю людину.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>