Закарпатські комунальні аптеки стали дешевою нерухомістю для обраних. Частина 1

Ярослав Гулан, Бюро журналістських розслідувань «Варто Знати!» спеціально для CorruptUA  23 листопада 2013 13:47  39751531 152293
Закарпатські комунальні аптеки стали дешевою нерухомістю для обраних. Частина 1

Аптечний бізнес, направду, «золотий» – люди хворіють завжди, відтак ліки – товар, який довго не залежується. Зокрема, завдяки цьому у Закарпатській області поруч із комерційними аптеками роками успішно функціонувала і мережа комунальних. Втім із 2010-го року більшість з них почали підозріло одна за одною банкрутувати, а місцева влада – успішно пустила їх приміщення з молотка. При цьому складається враження, що усі аукціони на Закарпатті робилися під конкретного покупця.

Порівняно дешевші ціни, безкоштовні ліки для пільговиків, виготовлення рецептурних медикаментів – індивідуальних доз ліків, котрі не випускаються на заводах – ось чим вирізнялися комунальні аптеки від комерційних. І, якщо деякі з муніципальних закладів були дійсно збитковими і їх закриття стало справою часу, то найбільші аптеки Ужгорода давали прибуток. Разом з тим і вони стали банкрутами.

ЯК «ПОМИРАЛИ» АПТЕКИ

Колишні працівники муніципальних аптек офіційно говорити про те, що сталося з їх роботою, бояться. Втім у приватних розмовах кажуть – головна причина того, чому їх підприємства закрили, це – приміщення. Скаржаться й на невдалу реорганізацію, яка перетворила прибуткові фірми у збиткові.

Історія занепаду ужгородських аптек починається із 2004-го року, коли міська рада вирішила взяти найбільші з них із обласної комунальної власності у міську. Ідея, на перший погляд, – благородна. Планувалося, що податки з діяльності підприємств йтимуть у міську казну. Обласне виробниче об’єднання «Фармація», до складу якого входили ці аптеки, не заперечувало проти їх відчуження, тим більше, що приміщення закладів де-юре й так належали міській владі. Але, якщо до 2004-го року аптеки були окремими юридичними особами, то потому їх вирішили об’єднати в одне – комунальне підприємство «Аптека». На практиці задум взялися реалізовувати у другій половині 2000-х років. Звідси, кажуть фармацевти, і почалися їх проблеми – мовляв, гроші прибуткових закладів забрали «в общак», відтак самі аптеки просто не мали за що купити медикаменти.

Яскравим прикладом такої «господарності» стала ситуація із аптекою №126 у спальному районі міста, котра працювала цілодобово і надавала послуги доставки ліків додому. Також тут спеціалізувалися на виготовлені рецептурних ліків для немовлят. У 2010-му році заклад закрили, бо, зі слів однієї з працівниць, з його рахунку до КП «Аптека» в процесі реорганізації забрали 387 тисяч гривень.

Загалом, усі міські комунальні аптеки Ужгорода збанкрутіли за каденції міського голови Сергія Ратушняка (2006-2010 роки). Першим дзвоником занепаду стала центральна аптека №1, котру навіть не довелося доводити до банкрутства – у комунального підприємства закінчився термін оренди приміщення. Яке, як уже згадувалося, належало міській владі. Відтак фармацевтів одного дня просто вигнали на вулицю.

Закарпатські комунальні аптеки стали дешевою нерухомістю для обраних. Частина 1 (191113_03_1-(1))

Приміщення аптеки №1 – у ньому фармацевти працювали з часу зведення цієї будівлі до 2008 року

Аптека №1 пов’язана із цілою історією фармацевтичної галузі Ужгорода – у центрі міста функціонувала з 18 століття. Втім у 2008 році, без консультацій із громадськістю та експертами, з волі міського голови та більшості депутатів підприємство закрили, а приміщення площею 110 квадратних метрів без аукціону продано шляхом викупу.

Як нам вдалося з’ясувати – приватному підприємству «Меліта», котре, згідно з даними держреєстру, займається здачею в оренду нерухомості та виробляє макарони. Згідно з даними того ж реєстру, засновником «Меліти» є Василь Цірик – на той час депутат Ужгородської міськради. Згідно з копією договору купівлі-продажу, яку нам надали у міськраді, приміщення продали за 472 974 гривні, себто – 4 299 грн за квадрат у самому центрі міста Ужгород. Договір купівлі-продажу укладався від імені тодішнього начальника управління майном міста Віктора Мартина, на підставі  наказу відомства та рішення міськради.

Представник агентства нерухомості, котрий побажав лишитися не названим, зазначив: на час продажу приміщення – січень 2008 року – воно на ринку коштувало щонайменше 700 тисяч доларів, оскільки мова йде про період до економічної кризи. Міська ж влада виручила до бюджету за будівлю лише 103 тисячі доларів по тодішньому курсу.

Нині у приміщенні аптеки розташований ювелірний магазин. До того там розміщувався комерційний банк. Сума оренди комерційної площі у тому місці, за нашими даними, коштує від 40 до 50 доларів за квадратний метр. То ж гроші, які теоретично міг заробляти міський бюджет на оренді приміщення у центрі міста, нині йдуть приватній структурі. Порахуємо: якщо оренда квадратного метру коштує 40 доларів США, то в місяць власник нерухомості має 4 400 умовних одиниць за 110 квадратів, відповідно – 52 800 в рік. Тож, як бачимо, офіційно сплачені до бюджету 103 тисячі доларів відбилися за якихось 2 роки.

Аптека Матері і дитини № 58 та аптека №3 – ще одні ласі з точки зору нерухомості об’єкти. Заклади припинили свою роботу близько 2010-го року. Перший з них спеціалізувався на виготовлені ліків для дітей, наприклад – індивідуальних доз розчину протарголу – крапель в ніс. Спеціалізація аптеки №3 – виготовлення рецептурних медикаментів для населення пенсійного віку. Сценарій припинення роботи обох підприємств – подібний до закриття аптеки №126.

Закарпатські комунальні аптеки стали дешевою нерухомістю для обраних. Частина 1 (191113_03_4)

Аптеку Матері і дитини навмисне розташували неподалік жіночої консультації. Тепер тут може бути бар чи магазин

ПРЕСТИЖНУ НЕРУХОМІСТЬ ПРОДАЛИ ЗА ЦІНОЮ ПОТРИМАНОЇ ЖИТЛОВОЇ КВАРТИРИ

У 2010-му році в Ужгороді міняється місцева влада. У березні 2013-го року більшість міськради на чолі ізВіктором Погореловим приймає рішення №853, згідно з яким на продаж йдуть приміщення згаданих нами трьох аптек. Перед тим, мотивуючи це банкрутством підприємства «Аптека», міськрада прийняла ряд рішень, згідно з якими фармацевтичне обладнання, зокрема – спеціалізовані меблі, розпродувалися за безцінь.

Департамент міського господарства Ужгорода оголошення про продаж об’єктів розмістив, згідно із законом, у муніципальній газеті «Ужгород». Натомість жодної інформації не з’явилося у спеціалізованих виданнях, котрі висвітлюють ринок нерухомості. А це могло б залучити до аукціонів більшу кількість покупців і, що логічно, збільшити ціну покупки.

Чи потрібно було це міській владі – питання відкрите, адже про проведення аукціону мало хто знав. А вже 28 червня у газеті «Ужгород» з’явилося оголошення: приміщення аптеки №3 продано фізичній особі. Чиновники міської ради свідомо не вказали, за скільки, хоч цього і вимагає законодавство. Після того, як це стало відомо громадськості, у справу навіть втрутилася прокуратура міста Ужгород, яка заспокоїла: по факту законності продажу приміщення проводиться перевірка. Втім чим ця перевірка закінчилася, правоохоронці так і не повідомили. Принаймні, ані на своєму офіційному сайті, ані у відповіді на наш інформаційний запит.

Закарпатські комунальні аптеки стали дешевою нерухомістю для обраних. Частина 1 (191113_03_5)

У департаменті міського господарства автору надали копію протоколу проведення аукціону. За приміщення змагалися лише дві фізичні особи. Покупець А запропонував стартову ціну – 338 тисяч гривень. Покупець Б заявив про 372 тисячі. Інших пропозицій не було. Відтак переможцем визнано фізичну особу – Олександра Човбана. До слова, в газеті «Ужгород» в інформації про покупця вказано, що його прізвище – Чабан. Чи це друкарська помилка, а чи навмисна дезінформація, аби замести сліди – тепер з’ясувати неможливо. Лише у наступному номері муніципальної газети, коли факт продажу приміщення набув резонансу, департамент міського господарства надав вірну інформацію і про ім’я новоспеченого власника, й про те, за скільки саме продано приміщення. 121 квадратний метр будівлі дістався переможцю за ціною 3 802 грн за квадрат. Для порівняння: – це середня ціна трикімнатної житлової квартири в Ужгороді. А наш співрозмовник з агентства нерухомості оцінює подібну будівлю щонайменше в 240 тисяч доларів США. Тоді як міська влада продала її лише за близько 45 з половиною тисяч доларів. Відтак, як бачимо, бюджет Ужгорода втратив щонайменше 194 тисячі доларів.

Сам підприємець – Олександр Човбан – у коментарі зазначив, що перш, ніж говорити про ціну, треба зважати на стан приміщення. А він був дуже занедбаний. Ціну приміщення визначали експерти, і правоохоронці, які все перевіряли, ніяких порушень не знайшли. Наразі, каже пан Човбан, він ще не визначився, що буде розміщуватися у будівлі колишньої аптеки після ремонту. Можливо, магазин. Також новоспечений власник додає: брав би участь у аукціоні навіть якби у ньому було не два, а більше учасників.

Продаж інших аптек пройшов за такою ж схемою: двоє учасників, один з яких пропонує лише стартову ціну і ні копійки більше. Це засвідчено у копіях протоколів продажу об’єктів, котрі надали нам у департаменті міського господарства. Про проведення самих аукціонів знову ж таки мало хто знав, оскільки ні на офіційному сайті міськради, ні у спеціалізованих по ринку нерухомості ЗМІ оголошень не було.

Тож майже 134 квадратних метри у центрі Ужгорода аптеки Матері та дитини пішло з молотка за 231 тисячу грн (близько 28 тисяч доларів США), тобто – 1 728 грн за квадрат. В Ужгороді це ціна двокімнатної квартири на вторинному ринку у віддаленому спальному районі. За оцінками ріелторів, за будівлю аптеки можна виручити щонайменше 150 тисяч доларів. Переможець аукціону – фізична особаВіталій Анісов. У відкритих джерелах інформації про нього немає. А втрати міського бюджету від такої оборудки склали, можемо припустити, щонайменше 122 тисячі американської валюти.

Майже 260 квадратних метрів колись потужної аптеки №126 продано за 455 тисяч гривень (близько 55 з половиною тисяч доларів США), тобто – 2 777 грн за квадратний метр. В Ужгороді за такі гроші продається трьокімнатна квартира, яка має менший розмір, ніж приміщення збанкрутілого аптечного закладу. Наш співрозмовник зі сфери нерухомості каже про ціну у щонайменше 400 тисяч доларів США, а не виручені міською владою 55 тисяч з половиною.

Переможець аукціону – ТОВ «Алтана Фарм». Згідно з даними державного реєстру, ця фірма створена наприкінці 2011 року, вона займається реалізацією ліків. Директор «Альтани Фарм» Наталія Пугачовавідмовилася коментувати ситуацію із продажем, мотивуючи це тим, що засновник підприємства не уповноважував її цього робити. Згідно з даними держреєстру, засновником товариства є Людмила Богодист із внеском у статутний фонд 2 тисяч гривень.

Згідно з копією протоколу продажу, інший учасник аукціону – ТОВ «Ужгородміськбуд» – за приміщення не торгувався. Згідно з даними реєстру, засновником цієї фірми із часткою у статутному фонді 3 мільйони 600 тисяч гривень, є Анатолій Ковальський. Він – депутат Ужгородської міської ради, а також директор комунального підприємства ЖРЕР №5. Втім ім’я цього обранця у закарпатських медіа часто згадується у контексті будівельних скандалів, коли контрольовані ним фірми проводять забудову зелених зон. Тож, можна припустити, що пан Ковальський зі своїми зв’язками не втратив би можливість придбати приміщення аптеки, якби справді цього хотів. Інша справа – брати участь в аукціоні для формальності і не торгуватися. Адже справжній покупець уже призначений до проведення торгів.                                                                                         

В УЖГОРОДСЬКІЙ МЕРІЇ КАЖУТЬ – ВСЕ ГАРАЗД

Як коментують в ужгородській мерії продаж аптек? Директор департаменту міського господарства Олексій Касперов відомий тим, що не спілкується із журналістами, окрім як підконтрольних міській владі ЗМІ. Відтак після резонансу, що виник у місцевій пресі, інтерв’ю Касперова на цю тему з’явилося, як і очікувалося, у муніципальній газеті «Ужгород». Його слова, слід розуміти, і є офіційною позицією міської влади на цю тему: «Може хтось скаже, що це не так і багато, але треба зважати на реалії, купівельну спроможність – багато хто сьогодні хотів би продати навіть своє житло чи інше майно дорого, а мусить орієнтуватися на ціни, які склалися на ринку. Хочу наголосити, що все проводилося відкрито, за законом. Ми готові до перевірок прокуратури чи інших правоохоронців».

Схоже, задоволений ситуацією і міський голова Ужгорода Віктор Погорелов, котрий у коментарі автору зазначив: «Я думаю, що першу аптеку як аптеку-музей можливо і треба було зберегти. А всі інші аптеки… Стільки сьогодні аптек, що цінова політика… Тоді б треба ці аптеки комунальні дотувати. Розумієте? Аптеки усі були збиткові. Одна 400 тисяч була збиткова. Інша – менше. Я не пам’ятаю зараз цих цифр. Тому тримати їх, я вважаю, що це було недоцільно. Дуже багато приватників, які займаються аптечним бізнесом і вони регулюють ці питання, ми їм доручаємо і вони укладають договори, проводять тендери на ліки, які дотуються державою».

Отже, як бачимо, керівник Ужгорода, більшість депутатів міськради та очільник департаменту міського господарства справді вважають, що це нормально, коли в аукціоні беруть участь лише двоє учасників, між якими немає конкуренції, про проведення самих аукціонів громадськість і потенційні покупці взагалі не знають, інформації про це немає навіть на офіційному сайті Ужгородської міської ради.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Трой  24.11.13 22:22

а что бы действующие аптеки не сидели без кассы - Погорелов отключил отопление в садиках и школах, и перенёс каникулы на зиму ........ ))) Да Вы стойкие люди Ужгородцы !! Вас имеют, а Вы только крепчаете !!

Всего комментарів 1
]]>