Владі не потрібні незалежні виші - Кабмін не підтримав законопроект, розробку якого сам же ініціював

Лариса Романюк, "Старий замок"  9 березня 2013 12:56  13131303 031927
Владі не потрібні незалежні виші

На стан вищої освіти в Україні, так уже повелося, заведено тільки нарікати. І науковці, і чиновники, і пересічні громадяни в один голос твердять: освіті потрібні реформи, бо інакше, мовляв, наші виші ще нескоро потраплять навіть на останні місця світових рейтингів. Однак, попри нібито розуміння ситуації, справа ніяк не рухається з місця. І наріжним каменем цієї проблеми є закон «Про вищу освіту. Бо, перефразувавши Леніна, можна описати сьогоднішній стан речей так: верхи не хочуть, низи не можуть.

Солірує регіональне тріо

Наразі, як відомо, зареєстровані аж три проекти закону «Про вищу освіту» –  народних депутатів Партії регіонів Сергія Ківалова, Григорія Калетніка та Миколи Сороки, а також групи депутатів від опозиції на чолі з головою комітету з питань вищої освіти і науки Верховної Ради України Лілією Гриневич. Напевно, не варто пояснювати, чому досі не ухвалено жодного з цих документів політичних сил-антагоністів. З обох боків іде серйозна протидія і чекати на поступки не випадає.

І тут, як паличка-виручалочка, з’являється ще один варіант законопроекту без партійної чи фракційної належності, який  вийшов з експертного середовища й тому обіцяв стати довгоочікуваним компромісом у політичних баталіях. Проект, що не просто готувався висококваліфікованою групою фахівців на чолі з доктором технічних наук, професором і академіком НАН України – Михайлом Згуровським, а який розробляли за дорученням самого прем’єр-міністра!

Голова робочої групи, ректор Національного технічного університету «КПІ» Михайло Згуровський зазначав, що результатом праці стала розробка принципово нового пооекту, який має іншу ідео­логію. «Із 71-ї статті урядового законопроекту ми змінили 67. Документ увібрав кращі норми від трьох законопроектів, пропозиції широких кіл громадськості», – пояснював пан Згуровський. Попередній склад Кабінету Міністрів законопроект схвалив.

Експерти справді виконали колосальну роботу: через Інтернет отримали понад 3 тисячі пропозицій до закону, за рік роботи розглянули близько 5 тисяч поправок, а в робочій групі взяли участь представники понад 30 організацій.

Концептуальні засади документа – розмежування повноважень між органами державного управління і ВНЗ, перехід від акредитації спеціальності до акредитації напрямів, галузей, що дасть можливість вишам відкривати спеціалізації, виходячи з потреб ринку праці. Незалежне оцінювання якості вищої освіти узгоджується з європейськими і міжнародними організаціями. Статуси національних і дослідницьких університетів уточнюються, а бізнес у частині його співпраці з університетською наукою дістає податкові й митні пільги.

Також у законопроекті є заборона на зміну оплати за навчання протягом усього терміну фахової підготовки. Зберігаються традиційні для України рівні молодшого спеціаліста й ступінь доктора наук. І, що важливо, в документі нарешті передбачили спрощення механізмів визнання іноземних дипломів про вищу освіту. А це створило б додаткові умови для повернення додому тих, хто здобув освіту за кордоном і там залишився.

Хоч у проекті й ідеться про викладання саме державною мовою, але дозволяється використання літератури іноземними мовами. У цій частині він тотожний законопроекту від опозиції, а от документ від регіоналів передбачає саме використання скандального «закону Колесніченка-Ківалова». Що стосується нарахувань стипендій, то робоча група Михайла Згуровського запропонувала їх нараховувати з огляду на позицію в рейтингу, а не на середній бал студента. Тобто стипендію мали б отримувати найкращі.

Влада хоче порулити

Але, попри багатонадійний початок, одразу після парламентських виборів і формування нового складу уряду, прем’єр Азаров, з ініціативи якого створювалася робоча група, дистанціювався від результатів її праці, а новопри­значений віце-прем’єр міністр з гуманітарних питань Костянтин Грищенко взагалі виступив проти.

«Наша робоча група намагалася звернутися з проханням внести на розгляд ВР готовий проект закону «Про вищу освіту»  – спочатку до народних депутатів України Юрія Мірошниченка і Сергія Тігіпка, оскільки з ними відбувалася досить плідна співпраця в минулому. Однак коли стало зрозумілим, що розшукати їх просто не вдасться, було вирішено звернутися до незалежного народного депутата України Віктора Балоги, – пояснював президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. – Він погодився і 21 січня, зареєстрував у Верховній Раді наш законопроект».

На своїй сторінці в мережі «Фейс­бук» Віктор Балога так пояснив своє рішення: «Це той варіант, який напрацювала робоча група при Кабінеті Міністрів і який у підсумку уряд дуже не хоче вносити. І нині робиться все можливе, щоб змінити його до невпізнаваності й викинути всі прогресивні моменти. Тому я, на прохання учасників цієї робочої групи, вніс його від свого імені. Ніякої політики в цьому питанні бути не повинно. Дуже розраховую на підтримку як влади, так і опозиції».

Також народний депутат зауважив, що в цьому випадку він не представляє інтереси ні влади, ні опозиції, а вносить проект,  головна ідея якого – децентралізація освіти. Що дозволить навчальним закладам здобути більше повноважень і можливостей для розвитку.

А чи потрібна нинішній владі незалежна освіта – зрозуміти неважко. Саме в проекті  Ківалова-Калетніка-Сороки представлена жорстка адміністративна модель навіть не керування, а командування вишами. Міністерство освіти вручну зможе втручатися  навіть у найдрібніші питання, що стосуватимуться життя і роботи навчальних закладів.

18 лютого в інформаційній агенції «Українські новини» пройшов круглий стіл на тему «Законопроекти про вищу освіту: висновки громадськості». На заході були присутні представники студентських самоврядних, громадських та профспілкових організацій, котрі заявили про неприпустимість ухвалення законопроекту від Партії регіонів, норми якого супе­речать інтересам студентів.

Утім Лілія Гриневич повідомила, що наразі в Комітет з освіти і науки Верховної Ради надходять листи підтримки від ректорського корпусу на користь саме провладного документу. Голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський зауважив: «Брутальні відгуки щодо законопроекту, розробленого об’єднаною опозицією, крутійство щодо напрацювань робочої групи академіка Михайла Згуровського і, нарешті, реєстрація реакційного за своєю суттю законопроекту Калєтніка-Ківалова-Сороки на тлі студентських протестів і критики експертів – таким сьогодні є фінал апаратної законотворчості».

Ждемо погоди?

Однин із співорганізаторів заходу, голова правління Центру дослідження суспільства Інна Совсун, відзначила, що лише проект опозиції й проект групи Згуровського пропонують зробити контроль за якістю освіти незалежними від Міністерства. На думку президента Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тараса Фінікова, законопроект під керівництвом Згуровського має потрібні критерії, щоб бути ухваленим у першому читанні. А деякі пункти документа опозиції можна використати для поліпшення майбутнього закону.

Днями прем’єр Микола Азаров на своїй сторінці у «Фейсбуку» нібито висвітлив власну позицію щодо цього питання: «Хочу сказати, що я був і залишаюся прихильником законопроекту, розробленого робочою групою (Згуровського. – Авт.). І, думаю, погода буде і на нашій вулиці».

Втім зрозуміти такі кліматичні алюзії голови уряду доволі важко. Адже прем’єр так і не відповів своїм читачам на просте й логічне питання: чому після схвалення законопроекту на урядовому засіданні в грудні 2012 року, Кабінет Міністрів так і не скористався своїм правом і не виніс документ на розгляд парламенту. Натомість Міносвіти сьогодні проводить потужну агітаційну роботу з просування «регіонального законопроекту». Зокрема, вже навіть заручилося підтримкою Спілки ректорів вищих навчальних закладів України.

Проте керівники закарпатських вишів поки що публічно не підтримували жоден із законопроектів. Так, очільник УжНУ Федір Ващук зауважив, що не віддає перевагу котромусь із зареєстрованих документів, адже... не є депутатом. На думку ректора, у кожному законопроекті є як сильні, так і слабкі місця, тому документи варто доопрацювати.

Згоден з тим, що наявні проекти потрібно вдосконалити, і ректор Мукачівського державного університету Юрій Мигалина. Бо ж, за його словами, наразі жоден із трьох не відповідає сповна вимогам сьогодення. «Слід нарешті логічно завершити 6-річну роботу: внести у законопроекти потрібні зміни й створити єдиний документ. Адже існує велика необхідність у новому законі «Про вищу освіту», який є надзвичайно важливим для життя всієї держави», – акцентував очільник МДУ.

До речі, керівництво, студенти та викладачі Національного авіаційного університету днями звернулися до міністра освіти Дмитра Табачника, Голови Верхов­ної Ради Володимира Рибака та керівника уряду Миколи Азарова із закликом якнайскоріше ухвалити закон як дуже актуальний і невідкладний. У відкритому листі наголошують: «Певними особами, які не мали й не мають жодного стосунку до вищої освіти, цинічно втягується у конфлікт студентська молодь. У хід ідуть провокації, брехливі аргументи, популістські обіцянки тощо. Таким чином, у викладацьке й студентське середо­вище політиками вноситься розбрат, чвари, поділ». Саме штучно привнесений ззовні політичний аспект і гальмує ухвалення 

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>