«Вибір» подарував ужгородцям любов без меж

26-го вересня у галереї «Ужгород» Центр соціально-трудової реабілітації «Вибір» вперше організував двогодинний творчий вечір «Любов без меж».

Окрім фотографій, графічних та живописних робіт люди з обмеженими можливостями читали авторські  вірші та виконували пісні під гітару. А ще – ділилися безмежною любов’ю та щирістю, своїми посмішками та позитивом, які випромінювали і їх роботи.

Як нам розповіла психолог Цетру «Вибір» Неля Копча, яка і була організатором цього теплого та дружнього дійства, метою виставки та й самого творчого вечору було змінити думку суспільства про інвалідів, а  інвалідів, не впевнених у собі –  до самих себе. «Все почалося з того, що наш Олександр Іванов (викладач ПК) написав  живописну картину «Дівчина в червоній сукні» і приніс до нас у «Вибір».  Вона випромінювала стільки любові й тепла, що його відчув кожен з присутніх… Згодом виявилось, що у нашому Центрі багато талановитих людей, які пишуть музику та вірші, співають, малюють… Тоді ми вирішили провести творчий вечір, на якому буде об’єднано увесь їх творчий доробок», – каже Неля Копча.

У них це вийшло. Директор Центру соціально-трудової реабілітації «Вибір» Василина Марко поділилася: «Нарешті у нас є можливість заявити про те, що люди з інвалідністю такі ж, як і всі: розумні, активні, люди які працюють, навчаються та й  живуть вільно та самодостатньо. В експозиції взяли участь близько 10 авторів. Проте, багато не менш талановитих людей так і  не насмілилося. Це була наша перша спроба і, чесно кажучи, я не очікувала, що вона буде такою вдалою. Я у захваті від наших талантів», – розповіла пані Василина. 

Поспілкувалися ми і з учасницею творчого вечора, яка представила свої живописні та графічні роботи. Це – Ганна Ісаченко, яка розповіла нам, що малює з 8-и років. «Коли я була маленькою, і час від часу щось малювала, мої батьки побачили в мені талант і віддали у школу мистецтв», – каже Ганна. Опісля дівчина навчалася в Ужгородському коледжі культури і мистецтв ім. А.Ерделі і у Закарпатському художньому інституті та, але поштовхом для починань стало те, що батьки помітили її схильність до малювання.

Дівчина обожнює робити портрети. Малювання одного, каже, займає від 2-х до 3-х тижнів. Для неї якість у виконанні полотен – понад усе. Портрети це не єдине, що малює художниця: «Іноді я малюю свої казкові сни з їх запахом та кольором. А такі мені сняться часто», –  з посмішкою розповіла дівчина.

Були на «Любовіі без меж» і спортсмени. До прикладу.  івано-франківець Андрій Момут  неодноразово брав участь у змаганнях з паурліфтингу, де вже й 2-е місце отримував. До Закарпаття, зізнався, приїхав, бо закохався.

А от Олександр Сухан, який після того, як його паралізувало почав займатися інвалідним спортом, взагалі має купу досягнень і перемог. У 1988 році виступив на перших Всесоюзних змаганнях серед інвалідів і виборов дві бронзові медалі у гонках на інвалідних візках. Весною 1991 року взяв участь у супермарафоні на інвалідних візках по маршруту Москва-Київ-Кривий Ріг, довжиною 1400 кілометрів. Після закінчення супермарафону, в Москві на аеродромі «Тушино», вперше у Радянському Союзі, як інвалід-візочник стрибнув… з парашутом. На «Любові без меж» згадує: «Мене попередили, що має перехопити дух. Але, коли я стрибнув, то моє тіло летіло вниз, а душа залишилася на горі. Лише після відкриття парашуту я трохи заспокоївся. Приземлення, правда,  було важкуватим», – каже Олександр Сухан.

 Вже у 2000-му році він  здійснив супермарафон на інвалідних візках за маршрутом м.Ужгород – гора Говерла з підняттям на найвищу вершину України –  Говерла (висота 2061 метрів). До цього часу інвалід на інвалідному візку  своїм ходом не піднімався на цю гору. І це ще далеко не всі досягнення Олександра.

Ще багато талановитих людей у Центрі «Вибір». До Дня інвалідів (3-го грудня), як нам анонсувала його директор Василина Марко, відбудеться друга виставка, де свої твори представить більше учасників.

Голова Закарпатської організації Національної Спілки письменників України Василь Густі підсумував: «Вірші, пісні, малюнки, фотографії, весь ваш творчий доробок так повноцінно розкриває внутрішній світ кожного. Я слухав і дивився на ваші роботи і переконався – ваше мислення високе, світле і святе. В мене перехоплює дух, коли бачу якими чистими очима ви дивитеся на цей світ. Бажаю вам, щоб мистецтво завжди допомагало вам у житті».

І ми бажаємо і з нетерпінням чекаємо нових творчих вечорів від авторів.

Ілюстрації свята – тут.

Иллюстрация праздника – здесь.