У «Нептун» на рибку, в «Казку» на десертик. Які ресторани відвідували ужгородці в минулому столітті

Анастасія ЛЕСІВ, «Старий Замок»  17 квітня 2013 17:28  38033896 234543
У «Нептун» на рибку, в «Казку» на десертик. Які ресторани відвідували ужгородці в минулому столітті

За радянських часів в обласному центрі Закарпаття було чимало культових ресторанів. А у кожному щось своє – коронне.

Як пригадує колишня працівниця ресторану «Верховина» Ірина Федорішка, у 70–80 роки ужгородські заклади вирізнялися своїми фірмовими стравами від шеф-кухарів. А хто якою, майстри кулінарної справи погоджували на спеціальній раді. На обласне зібрання кухарів навіть приїздили авторитетні люди з Києва, вивчали нововведення. Відтак кожне затверджували.

Наприклад, ресторан «Вер­ховина», більш відомий нині як «Коруна», відвідувачі приходили, щоб посмакувати рубцями  – гарячою стравою з коров’ячих або свинячих шлуночків. Також «родзинкою» цього ресторану були сегединський гуляш, купати. Полюбляли ужгородці замовляти до пива і курчат табака.

Найсмачніші десерти в ті часи були в кафе «Казка», що поблизу площі Б. Хмельницького. Увесь час тамтешні кондитери вводили в меню нові різновиди тістечок.

А в ресторані «Київ» («Червена ружа»), на вулиці Корятовича, першими в Ужгороді ввели в меню натуральне морозиво з фруктами. Ужгородка Світлана Лисюк пригадує, що найбільше любила там їсти також бефстроганов.

Закладом, у якому подавали найкращі рибні страви, – був ресторан на площі Ш. Петефі «Нептун». Наприкінці 90-х  його зачинили, а сьогодні там салон елітних меблів.

У радянські часи першою піцерією в обласному центрі був заклад, розміщений на Корзо, 16. За української незалежності там виріс ресторан «Тортіла». А сьогодні в колишній харчевні торгують дублянками й хутром.

Пам’ятають ужгородці й ресторан «Едельвейс», який нині перетворився на чотириповерховий торговий комплекс. Раніше в цьому закладі функціонувало кілька залів, у яких можна було скуштувати як традиційні закарпатські страви, так і вишукані європейські. Та найбільше шанували заклад за смачні пельмені.

Окрім сирників, вареників і ґомбовців, культове кафе «Молочарня» славилося приготуванням домашньої кулеші, галушок та випічкою. Світлана Володимирівна пригадує, що смачно в цьому закладі було як удома, та ще й ціни помірні.

Не настільки стравами, як інтер’єром був знаним на весь Радянський Союз ресторан «Скала» на вул. Собранецькій. Ірина Федорішка каже, коли сюди приїздили люди з Далекого Сходу, з Сахаліну, передусім вони шукали не Ужгородський замок, а саме цей заклад харчування.

У той час «Скала» була одним із найбільших ресторанів України – вузькі, протяжні зали могли одночасно прийняти 400 осіб! Кожен з них був присвячений традиціям однієї з культур Закарпаття, скажімо, словацький, угорський, мисливський... Під живий спів гостей пригощали різними сортами вин.

Але в 90-х роках скеля, в якій був ресторан, почала обвалюватися. Викликали спеціалістів, ті дійшли висновку, що в закладі небезпечно приймати людей. Кілька підприємців висловлювали ідеї щодо відновлення ресторану, проте через те, що ремонт дуже дорогий, за це так ніхто і не взявся.

Старий Замок

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (2)

Наталя  02.06.13 18:47

Щоб "вбити" такий бізнес як "Скеля" треба бути справді талановитим! Люди на рівному місці створюють ресторани та стають знаменитими, а тут зірка ресторанної справи на весь Союз - і нема... Таланти твої, Україно...


ю  19.04.13 8:43

уміння Ужгородців вкрасти усе до крихти передається з генами і вдосконалюється з покоління в покоління! крадуть усі! хто де може!, - як усі! от і маєте!!! коли місто розкрадали його називали - "маленький париж, маленький відень, маленька швейцарія, маленька венеція"!!! це, як гіпноз вводило краян у ступор і вони думали, що дійсно живуть у Парижі!, але! - Система водопостачання вкрадена! асфальт вкрадений, сквери вкрадені і продані! ділянки кордоду також розпродані! зате тепер усі живуть спогадами..., як колись було...

Всего комментарів 2
]]>