Світлана Черняхова за власним зізнанням не любить, коли щодо неї застосовують терміни «вчитель» чи «інструктор» з йоги… Їй більше подобається визначення – «людина, що практикує». Тим не менше, для багатьох людей в Ужгороді і не тільки вона стала й інструктором, і Вчителем, і Провідником у глибини йоги. Вже понад три роки Світлана допомагає людям не лише оздоровлювати своє фізичне тіло, але й рости у духовному плані, шукати шляхи для розвитку та проживання нового цікавого досвіду.
Яким є розуміння йоги сьогодні? З чим пов’язаний зростаючий інтерес до неї? Чи не стала серйозна духовна практика – лише яскравою обгорткою, модним трендом? Про все це та багато іншого у нашій розмові, що відбулася після чергового заняття у затишному Світланиному саду…
– Світлано, на Твою думку, у кожної людини, яка бажає духовно прогресувати, обов’язково повинен бути Гуру?
– На початку шляху Гуру завдає напрямок руху, є світлом у пошуках. А далі вже індивідуально, в когось раніше, в когось пізніше, а в когось можливо і не настає той час, коли внутрішнє світло достатньо сильне, аби слідувати не за особистістю, а за Істиною. Це дуже велику свободу внутрішню дає.
Йога – вишуканий спосіб самопізнання
– Тож Твоє розуміння того, яким має бути Вчитель, духовний наставник, певним чином трансформовувалось?
– У різні періоди життя по-різному усвідомлюєш, здавалось би, одні й ті самі речі. Все більше глибини з’являється, в тому що раніше чулося, бачилося, сприймалося. Сьогодні я розумію, що хороший вчитель – не той, хто переказує посібники, не той, хто дає готові відповіді на запитання. Вчитель – це не готова істина в останній інстанції. Вчитель допомагає усвідомити, що істини пізнаються через власний дуже особистий досвід. Це той, хто проводить через усі ці досвіди… Можливо, це не завжди буде виключно позитивний (як нам здається) досвід. Буває якісь слова та дії Вчителя виглядають неоднозначними, суперечливими і навіть можуть завдавати болю нашому его. І, знаєте, часом це ще навіть глибше працює. Так «провокуючи», Вчитель допомагає нам звільнитися від того, що заважає і допомагає виростити сильні якості учня. Тому інколи треба саме таким чином подіяти.
Будь-який досвід – безцінний!
-Тобто негативний досвід – теж цінний?
-Чим більше ми заглиблюємося в йогу, тим більше ми позбуваємося цих шаблонів – позитивний-негативний, добре-недобре, людина хороша-погана. Йога – це вміння прийняти ситуації, вміння прийняти людей такими, якими вони є, без засуджень; вміння усвідомити, для чого нам дана ця ситуація або ця людина. Це таке тонке сприйняття. За цим цікаво спостерігати. Раніше я щедро навішувала ярлички, потрапляючи у болючі ситуації. Згодом почала бачити глибше. Будь-який досвід – цінний, бо дає можливість пізнання себе та світу. Ну а хто вже як скористається такою можливістю – справа індивідуальна.
З братом
– Твоє розуміння практики з часом також змінюється?
-Так. Важливою стає суть, а не зовнішня форма. Приходить усвідомлення того, що все відбувається справедливо і своєчасно, саме тоді, коли ми цього потребуємо як уроку у нашому житті або як подарунку, до котрого ми вже духовно доросли. Тож не варто сильно переживати, що от щось там не відбулося саме тоді, коли ми цього найбільше прагнули. …Дуже сильний цей досвід, коли ми щось або когось втрачаємо… Для мене це було, коли мама пішла із життя. Тоді було багато болю, розпачу, звинувачень щодо безсилля нашої медицини. Дуже багато було переживань, що так не мало статися… Насправді то була ситуація, котра дала усвідомити, що нема змісту засуджувати і найважливіше, чого ми потребуємо у цьому житті, є безумовна любов…
З улюбленцем Марселем
– Це йога привела до такого розуміння світу чи воно таким у Тебе було і раніше?
-У нас з братом було змалечку таке виховання, такі люблячі батьки. Мама була неймовірно чуйною, доброю людиною з Великим серцем; завжди допомагала людям, бо вважала, що треба ділитися усім, що Бог дав. Мама хотіла аби ї я «прийшла до Бога», але вона бачила цей шлях через релігію, ну а я трохи по-іншому, ширше… Тато ж у мене і зараз молодець! Люблю спостерігати як він милується світом, радіє і сонцю, і дощу, розмовляє з квітами і деревами. До речі, посадив і виростив він не один сад. Коли десь буває гілка зламається, тато полікує, ходить гладить її. Каже: «За мною всі дерева заживають». За ним дійсно, все гарно росте, бо він робить це з любов’ю. (Посміхається – авт.) Таким чином і мені передалася ця любов, вдячність світу. В цьому я бачу суть поняття «прийти до Бога».
У Гімалаях
– Чи можливо звільнитися від впливу его, живучи в суспільстві, серед людей, а не відречено в далекому монастирі?..
-Его це така цікава «штука» – спочатку воно допомагає нам вирости, зміцніти, а далі настає момент, коли усвідомлюєш, що воно заважає нам бути вільними, істинними. Через его ми контактуємо із суспільством – це такий своєрідний зв’язок з цим матеріальним світом. Коли цей зв’язок остаточно втрачається, то ми йдемо вже в інший світ… (Сміється- авт.) Для багатьох процес звільнення від пут его складний і болючий, тому тут треба бути досить «делікатними».
Під час занять
– Як ставитися до тенденції, що останнім часом йога стає модною? І чи здатна вона все одно принести користь, навіть якщо люди розглядають її лише як комплекс фізичних вправ?
– Щодо йоги, як модної тенденці – чудово, аби тільки за «модними» напрямками в йозі не втрачалася її суть. Бо мода характеризує короткочасні й поверхневі зміни зовнішніх форм, її мета – справити враження на оточуючих, а йога – це внутрішня трансформація, звільнення від прив’язок, залежностей, пристрастей.. А щодо фізичних вправ (асан) – це лише невеличка складова йоги (скажімо, умовно біля 5%). І якщо розглядати йогу лише як комплекс асан, то користь звичайно ж буде, але це те саме, що мікроскопом забивати цвяхи. Тобто в такому випадку люди використовують її мінімальний потенціал. Йога – це витончений інструмент для пізнання себе та світу.
Асани – 3-5% йоги
– Але більшість починають знайомитись з йогою саме через бажання стати здоровими, красивими…
-Так, хороші наміри. На початкових рівнях більшість зосереджується на зовнішній формі. Далі можна піти глибше, усвідомлюючи що здоровою і красивою є не та людина, котра має гарне тіло, а та, котра вільна від заздрощів, ревнощів, злості, хворобливого бажанням бути кращим за інших. Ці всі якості є проявами его, вони спричиняють стільки стресів! Так, можна за допомогою асан та дихальних технік вичищати стреси як наслідки, але можна і не допускати їх «першопричину». Це вже кому як легше. Звільняючи свій розум від пристрастей, ви надаєте фізичному тілу можливість бути здоровим і красивим.
Чудовий смак свободи у Високих Татрах
– Як «непосвяченій» у таємниці йоги людині прийти до цього розуміння?
-Через власний досвід. Коли ми відкрити і готові до нового сприйняття, тоді отримуємо можливість осягнути таємницю. Якщо ж людина думає, що вона все в цьому світі знає, що її думка – єдино істина і правильна, що її вже нічого не здивує, то тоді прогресу немає. Це насправді дуже складний момент, коли здається, що ти вже все знаєш. Але такі моменти періодично бувають, напевне у кожної людини. У мене в тому числі… Згодом через життєві ситуації це проживається, відпускається… Життя завжди знаходить спосіб нас здивувати.
У йозі кожний отримує те, що шукає
– Часом, заглиблюючись у внутрішні практики, людина стає менш діяльною у соціумі… Не завжди це сприймається добре оточуючими…
– Оточуючі можуть не знати які процеси відбуваються всередині людини. Мені добре запам’яталася фраза одного з моїх друзів: «Не варто засуджувати людей за їх вчинки, бо в них могло бути на те тисяча причин, які нам невідомі». Для когось цей період бездіяльності у соціумі є величезною внутрішньою роботою, накопичення внутрішньої енергії. Тоді треба відпускати ситуації, не намагатися їх контролювати. Бо не все від нас залежить. … Як там у фізиці? Чим чистіші провідники, тим якісніше струм може пройти через них. Тому бувають періоди, коли варто більше працювати над внутрішнім очищенням (збільшенням своєї «пропускної здатності»), ніж над такою гарячковою зовнішньою діяльністю…
Заняття в чудесному саду
– Прийнято вважати, що у «просунутих» йогів дуже строго розпланований кожен день. Чи є у Тебе чіткий розпорядок дня?
-Чітким є лише – прокинутися вранці, коли сонце встає аби привітатися з ним, порадіти його першим промінчикам; погуляти босоніж по садочку; напитися прозорого ранкового повітря; а далі – фрістайл, як того потребує день насущний. Був період, коли мені здавалося, що чіткий розпорядок є необхідною умовою йогівського способу життя. Ї коли я бачила, що люди, котрі навчають йозі, цього не дотримуються, починала певним чином засуджувати, мовляв вони не є істинними. Зараз я це не засуджую.
В своєму саду
– Не засуджуєш, бо просто намагаєшся нікого не засуджувати чи тому, бо сама не завжди дотримуєшся чіткого розкладу?
Не засуджую, тому що не розклад головне. Самодисципліна,безумовно, сильна якість. Вона виробляє хороші внутрішні ресурси. Але це – другорядне. Є більш суттєві речі. Вміння не засуджувати людей значно важливіше.
У Гімалаях
– У людей багато стереотипів. Часто зважаєш на оцінки оточуючих?
– О, з дитинства мене ця залежність від думки оточуючих так стримувала! (Насправді стримує багатьох – Авт.) Ця залежність робить нас нещирими, ми стаємо рабами нашого его. Скільки ресурсів витрачається суспільством, аби слідувати чиїмось очікуванням, аби відповідати чиїмось стереотипам, бути най-най-най. За формою втрачається суть. Від цього потрібно звільнятися. Не можу сказати, що мені воно завжди легко дається, інколи було дуже боляче. Але зараз все легше й легше відпускати… .Люблю цей чудовий смак свободи…
– Що ще дає йога?
– Йога дає вміння переходити від рівня реакції, до рівня усвідомленої дії, дає вміння бути безпристрасними. Коли ви безпристрасні, вами неможливо маніпулювати, ви – вільні. В йозі кожен отримує, те що потребує і вміє з вдячністю прийняти.
Посміхайтеся!
– Що, на Твою думку, кожному з нас варто пам’ятати за будь-яких обставин?
-Що є та любляча сила, котра веде нас по життю. Тому за кожну ситуацію будьте вдячними. За кожен досвід будьте вдячними. Ідіть по життю з чистими намірами та любов’ю в серці. Посміхайтеся!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.