Містобудівельна рада Ужгорода – як Рубікон для обласної влади

Віталій СКОРИК, "Старий замок"  21 квітня 2013 14:10  8834142 034793
Містобудівельна рада Ужгорода – як Рубікон для обласної влади

«Завдання архітектору було – прикрити сором», – так один із членів ужгородської міської містобудівельної ради висловився про проект реконструкції площі Народної. «Очевидно, це або бажання відвернути увагу людей від численних проблем, або підвести риску за бездіяльність протягом багатьох років», – сказав голова обласної ради Іван Балога на зустрічі еліти краю, яка ініціювала створення консультативної ради при обласній раді, яка б відстоювала культурно-архітектурну спадщину Закарпаття.

Понад 40 небайдужих зібралися минулого четверга, 11 квітня, в обласній раді, аби організуватися й відстояти збереження зеленої зони на площі Народній. Серед  присутніх – голова обласної організації Національної спілки письменників Василь Густі, очільник обласної спілки художників Борис Кузьма, керівник обласної спілки урбаністів Єва Асталош, колишній міський голова Ужгорода Еміл Попович, член Національної спілки письменників Петро Ходанич, мистецтвознавець Михайло Сирохман, член спілки архітекторів України, заслужений художник Степан Шолтес, народний художник, член Академії мистецтв України Володимир Микита, голова громадського комітету охорони і збереження історико-культурної спадщини Іван Демко, головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба, депутати міської та обласної рад.

Три мільйони – тільки на газон

Люди обурені фарсом, який розіграли під час засідання обласної містобудівельної ради, – виключили неугодних, натомість увели чиновників: працівників управління архітектури, санепідемстанції та рятувальників. І все тільки заради задоволення амбіцій однієї людини – голови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди. Він з упертістю, вартою значно ліпшої «точки прикладання», домагається втілення проекту. 

Іван Балога вважає, що цей проект – не просто виклик громадськості. «Людина, яка називає площу футбольним полем, пасовиськом з самого   призначення головою ОДА, проштовхувала питання побудови на Народній споруди Нацбанку. Тепер, коли це питання нарешті відстояли, постала тема реконструкції».

Та якби ж то йшлося справді про комплексну реконструкцію всієї Народної. Але ж Ледиді вперлося змінити лише прямокутник «зеленої зони» перед будівлею. Ні про оновлення прилеглих сквериків і парків, ні про те, куди подіти численний транспорт, який «кучкується» довкола «білого дому», ніхто нічого конкретного не чув.

Автор проекту Володимир Павлей запевняє: транспортні проблеми теж хтось колись вирішить, а скверики – біля медичного факультету, ректорату та позаду будівлі ОДА – зроб­лять разом із реконструкцією газону, один із них навіть буде для молодіжного відпочинку, інший (сусідній!) – для літніх людей. Проте, як доходить до конкретики з цього приводу, – дратується.  

Болісною є й тема виділення грошей на роботи, які конче хоче побачити голова ОДА. Іван Балога зазначив, що кошти – понад 3 мільйони гривень – намагаються виділити через рішення обласної ради на програму збереження будинку ради та адміністрації, а це не відповідає законодавству. При цьому, нагадав Іван Іванович, прагнуть «закопати» гроші, яких не заробили, – торік бюджет краю не виконали.

Від Народної до мораторію на забудову «зелених зон»

Виступи присутніх на зібранні були надзвичайно емо­ційні. Народний художник України, член Академії мистецтв України Володимир Микита вважає, що в справі оновлення площі не потрібно «винаходити велосипед». «Ми не маємо на що витрачати гроші? В області вирішені всі проблеми? Однозначно – ні! Нам не треба руйнувати історичний Галагов – треба вберегти його в первісному вигляді для наших онуків», – вважає художник.

 Голова обласної організації Національної спілки художників України Борис Кузьма повідомив, що ще наприкінці 80-х років в Ужгороді детально розпланували центральну частину міста й було вирішено зберегти історичний вигляд Народної. «Але вже на початку 90-х цей документ зник. Нинішня ситуація з площею – своєрідна точка неповернення: далі відступати неможливо, якщо дозволити  так звану «реконструкцію», ми втратимо історичне обличчя Ужгорода».

Колишній міський голова Ужгорода (упродовж 12 років!) Еміл Попович розповів, що наприкінці 80-х уже були намагання керівництва ще СРСР  «докластися» до розбудови й перетворення на «соціалістичний» історичного центра Ужгорода. «Але  нам удалося цю пагубну ідею залишити на папері. Обласна рада робить правильно, коли долучає громадськість до обговорення теми збереження культурно-архітектурної спадщини краю. Можливо, доцільно навіть провести міський референдум з цього питання, але я впевнений: ужгородці проти того, щоб Народну кардинально міняли».

Також фахівці зазначили, що рішенням виконавчого комітету обласної ради від 5 лютого 1980 року площа Народна внесена до переліку пам’яток містобудування й архітектури та взята на державний облік і збереження.

Відтак учасники зібрання вирішили створити при обласній раді консультативну раду з питань збереження культурно-архітектурної спадщини краю, положення про неї затвердити на черговому сесійному засіданні. Також на зборах схвалили резолюцію до керівництва обл­держадміністрації й Ужгорода припинити будь-які «рухи» щодо реконструкції Народної й запропонували запровадити в краї мораторій на будівництво в «зелених» зонах.

Бастіон устояв. Хоча «смотрящим» відрядили аж Громового

На тому ж засіданні головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба зауважив: «До проекту реконструкції Народної я завжди ставився нейтрально. Як архітектора він мене не переконав, але справа не в мені: для того, аби щось вирішувати, є група фахівців. Тому доки я ще головний архітектор міста, не схвалю ніякого рішення без висновку містобудівельної ради при міській раді».

А вже цього вівторка, 16 квітня, відбулося й її засідання. Присутні архітектори наголошували, що, не вирішивши основні проблеми всієї площі і транспортну зокрема, робити тільки газон неприпустимо. Адже, вносячи фрагментарні зміни, можна геть спотворити одну з пам’яток Ужгорода. Крім того, газон просто неба й під вікнами численних будівель ніколи не стане рекреаційною зоною – хай скільки лавиць і фонтанів там повстановлюють. Та й каменю з асфальтом тут, в адміністративному центрі Ужгорода, більш ніж достатньо – для чого його примножувати. Власне, недолугою й зовсім не на часі була сама ідея – замовлення від ОДА, а автор проекту, Володимир Павлей, тільки художньо оформив у проект те, що від нього вимагали.

Укотре загнаний у кут Павлей навіть у підсумку зірвався на відверте хамство: «Колеги, ви відстали від життя, я в авангарді!»

Зрештою, всі присутні члени містобудівельної ради не підтримали проект.

Власне, ця «інстанція» була останнім бастіоном на шляху до втілення проекту. Він устояв, хоча «смотрящим» на засіданні був присутній аж керуючий справами Закарпатської ОДА Антон Громовий. Очевидно, інших, важливіших проблем у краї вже немає.

Цікаво, чи зупиниться нарешті «губернатор»?

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>