«Хустське» божество Шакті

Лариса РОМАНЮК "Старий Замок"  12 лютого 2013 11:54  14929982 030571
«Хустське» божество Шакті

У місцевому музеї є понад 2000 цікавих експонатів і навіть справжні раритети.

Туристи, які їдуть до Хуста, аби побувати в одному з небагатьох закарпатських замків, що збереглися, мають неабияку можливість продовжити екскурс в історію міста та краю. Для цього всього-на-всього варто навідатися у місцевий краєзнавчий музей. 

Заснований ще в 1963 році як громадський, заклад має чим здивувати відвідувачів. Свого часу засновник та перший директор інституції Олекса Рущак з великим захопленням та запалом працював над поповненням експозиції. Музей знаходився у хорошому, пристосованому приміщенні та вже на самому початку нараховував близько тисячі експонатів. А сьогодні вже й особисті речі Олекси Івановича стали частиною колекції. Старший науковий співробітник закладу Борис Прокопів розповів, що ентузіаст був щиро залюблений у старовину, шукав експонати для музею у різних куточках краю, та, звісно ж, дуже багато різних предметів зносили і звичайні люди.

Кількість раритетів повсякчас збільшувалася, до того ж, уже з 1967 року Міністерство культури УРСР присвоїло Хустському історико-краєзнавчому звання «Народний музей», тож прийняли рішення будувати нове приміщення.

В основному кошти для будівництва збирали на суботниках, а також із добровільних внесків громадян міста. Тобто «Народний музей» звели на народні ж гроші. Уже в 1980 році його перейменували на Хустський відділ Закарпатського краєзнавчого музею. А в 1981-му відкрили нове приміщення.

Сьогодні Хустський краєзнавчий музей розміщений у сучасній просторій триповерховій будівлі. У розлогих і світлих залах  є на що подивитися: побутові речі, посуд, народний одяг, музичні інструменти, реманент, прикраси, книжки, різноманітні прилади тощо. Усього ж експозиція музею нараховує близько 2000 експонатів, значна частина яких є оригінальними.

Зокрема, у закладі зберігаються предмети з далекої історії Хустського замку. Наприклад, ключ від воріт кам’яниці, ядра для гармат, елементи тогочасної зброї. Але, як пояснила директор закладу Ірина Пригара, напевно, найбільш цікавою і точно найціннішою є статуетка божества Шакті та двох мавпочок, що, найбільш вірогідно, належали аж монголо-татарам, які пройшли територією Закарпаття у 1241 році. І, до речі, Хустський замок після тривалої облоги взяти так і не змогли. На згадку про ті бурхливі події залишилася тільки маленька скульптурка, яка, можливо, слугувала комусь із вояків талісманом.

Цінна знахідка потрапила до рук сучасників за щасливим збігом обставин. У жовтні 1967-го в Хусті на вулиці Польовій Іван Бриндзен рив котлован для будинку і на глибині два метри натрапив на позолочену бронзову фігурку східного божества. Знахідку здав у Хустський краєзнавчий музей. Розмір скульптурки – лише 15х18 сантиметрів, вона пустотіла, а у порожнині містився шматок зотлілого пахучого дерева. Фігурка була настромлена на дерев’яну підставку, яка розсипалася, коли її знімали. Шакті хоч і має чималу цінність для науки, симпатії однак не викликає: на шиї та руках статуетки – намиста з черепів, а у розкритому роті – ікла.

Про те, що саме вдалося знайти поблизу Хустського замку, закарпатські краєзнавці дізналися від К. Ракітної, головного хранителя відділу Сходу Державного Ермітажу, куди звернулися за роз’ясненням. Експерт пояснила, що виявлена в Хусті фігурка – саме Шакті, є фрагментом бронзової скульптурної групи, що зображала якихось грізних божеств ламаїзму, і має велику наукову цінність. Потрапила до Хуста дуже давно, бо ж для того, аби утворився 2-метровий шар глини, мусять минути цілі століття.

Удосталь надивившись на злого божка, варто, звісно ж, оглянути й інші цікаві та оригінальні експонати. Наприклад, символічну карту Європи періоду І-ї світової війни, на якій країни світу зображені у вигляді тварин. Також можна побачити детально відтворене робоче місце пересічного закарпатського чиновника 20-го століття, простий, але дотепний механічний прилад, за допомогою якого краяни садили кукурудзу, єврейську печатку, якою робили відтиск на ритуальному милі, військову форму від учасника Параду Перемоги або робу втікача з нацистського концтабору. Насправді описувати всі цікавинки музею – марна справа. Навіть для тих закарпатців, які не раз бачили різноманітні предмети з історії нашого краю, у Хусті знайдеться чимало несподіванок та відкриттів.

Крім того, у 2004-му до святкування 65-річчя проголошення Незалежності Карпатської України в музеї ще й відкрили зал, присвячений тому періоду, коли Хуст на короткий час був столицею справжньої держави.

Ну, а для тих, хто не вважає себе великим поціновувачем старовини, але любить прекрасне, варто навідатися у картинну галерею закладу, де демонструються роботи місцевих авторів. Також на згадку в музеї можна придбати краєзнавчу літературу, путівники, адже один із напрямів діяльності установи  – книговидання. Сьогодні Хустський краєзнавчий музей стає все більш відомим серед туристів, адже гіди потроху включають його в екскурсійні тури та маршрути. Але було б непогано, якби й краяни відкрили для себе ще один цікавий і вартий відвідування закарпатський історико-культурницький заклад.  

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>