«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років

Оксана Штефаньо для uzhgorod.in  28 грудня 2013 09:45  26655201 055975
«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років

23 грудня Боржавській вузькоколійній залізниці (в народі «Анця Кушницька») виповнилося 105 років. Маленький потяг вирушив у рейс зранку зі станції Іршава і до Виноградова. Його відправив невтомний начальник станції Василь Томеш, а маршрут обслуговувала бригада машиністів Миколи Устича. Був ювілейний торт, який скуштували всі – і пасажири потягу сіл Шаланки, Чорний Потік, Олешник, а також  працівники ст. Виноградів. У ГО «Боржавська ініціатива» зазначили, що в такий спосіб хотіли відзначити солідний ювілей і ще раз нагадати про туристичну привабливість «Анці».

«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років (з-днем-народження)

До ювілею згадана організація підготувала спеціальний комплект поштових листівок, на яких зображення паровоза серії Гр та локомотива ТУ2 (є можливість проставлення на звороті штемпеля за 23.12.2013 (Дня народження Боржавської залізниці).

Боржавська вузькоколійка отримала ще один подарунок до ювілею – допоміжний генератор. Нагадаємо, що 17 листопада сталася затримка потяга №6604 сполученням Виноградів – Хмільник. Як потім пояснила на офіційному сайті Львівська залізниця, причиною стала несправність тепловоза серії ТУ-2. Необхідно було допоміжний генератор зарядки тепловозу. Львівська залізниця почала бідкатися на збитковість малої колії, натомість у мережі «Фейсбук» оголосили про збір коштів на генератор. І встигли до ювілею. Завдяки учасникам групи «Друзі Боржавської вузькоколійки» назбирали 2000 грн., плюс 500 грн. машиністи тепловозних бригад. І на тепловоз ТУ2-098 встановили новий допоміжний генератор, який пройшов випробовування і зараз експлуатується. Його регулюванням займався Іван Марко - колишній машиніст, який зараз на пенсії. 

«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років (встановлення-допом_жного-генератора)

Нагадаємо, що перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня далекого 1908 року. Саме в цей день залізничну колію на дільниці Берегово — Довге у присутності заступника міністра торгівлі Угорщини було офіційно здано в експлуатацію, розповідає краєзнавець, історик Андрій Світлинець. Правда, цій події передував довгий підготовчий період, який тривав з початку 1904 і до середини 1907 року. 16 березня 1905 року законодавча комісія Березької жупи на позачергових зборах визнала розбудову залізниці першочерговим загальногромадським пріоритетом. Було запропоновано два проекти будівництва: згідно першого, поданого адвокатом Ференцом Добозфі, Довге з»єднається із Великим Севлюшем (Виноградово) через с. Шаланки. Другий проект подало Акціонерне Товариство угорських залізниць місцевого значення, який передбачав будівництво ділянки Берегово — Довге та додаткове будівництво відгалудження Іршава — Осій і Довге — Кушниця. Крім того, передбачалося також будівництво відрізку Шаланки — Виноградово. А питання про те, який проект найкраще задовольнить місцеві інтереси, обговорювалося 7 грудня на спільній нараді міністра торгівлі з представниками Уґочанського та Березького комітатів. Для реалізації вибрали проект АТ.  

Законодавча комісія Березького комітату на своїх позачергових зборах 5 грудня 1906 року прийняла та затвердила рішення громад Берегова та всіх зацікавлених сіл про виділення коштів для будівництва залізниці і відіслала міністру внутрішніх справ. І лише 21 серпня 1907 року угорська влада дала офіційний дозвіл на будівництво залізниці.

З самого початку експлуатації (із 23 грудня 1908 року) до 1 січня 1923 року Боржавська залізниця мала приватну форму власності (акціонерне товариство мало назву «BGV»(«угор. Borzsavölgyi Gazdasági Vasút»— «Господарська Залізниця Боржавської Долини»). Мережа колій вузькоколійки була боснійського стандарту та мала ширину 760 мм. Спочатку функціонували тільки дві залізничні дільниці: Берегово — Довге та Виноградово — Хмільник, в той час як інші відрізки Боржавської залізниці перебували на стадії активного будівництва. На початку березня 1909 року на дільниці Берегово — Довге повноцінного руху ще не було і перевезення здійснювали лише два пасажирські потяги. А використання на лінії вантажних перевезень почалося дещо пізніше і було безперечно пов'язане із поступовим налагодженням торгових контактів між низинними та гірськими районами. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та переробки. Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів'ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок. 

«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років (ст.Б_лки(20-30-ї рр.))

До речі, у 1914 році на основній лінії Берегово — Кушниця щодня курсувало чотири пари пасажирських потягів, на гілці Хмільник — Виноградово — три пари, а на гілці Іршава — Кам'янка — три пари змішаних вантажопасажирських. Лише в період з 1910 по 1920 роки Боржавською залізницею було перевезено 4 млн. 446 тисяч пасажирів, а також 637 тисяч тонн різного вантажу.

Щодо рухомого складу, то на Боржавській вузькоколійній залізниці із самого початку 1908 по кінець 1940 року були парові трьохосьові локомотиви BGV 19 та BGV 20 (U35.001 та U35.002) виробництва підприємства «Maffei» з Мюнхена. У цьому ж році на Боржавську залізницю поставлено п'ять парових мотрис (самохідний залізничний пасажирський або службовий вагон з самостійною силовою установкою) виробництва «Ganz & Cie». Кожна з них була обладнана паровим котлом системи De Dion-Bouton потужністю 35 к.с. Кабіна водія розташовувалась з того ж боку, що й котел, а з іншого - вантажний відсік, розрахований на 1 т вантажу. Салон був розділений на дві секції — 7 місць другого класу та 15 місць третього класу. Були й пасажирські вагони, які були виготовлені на заводі «Pafawag» у Вроцлаві (Польща). І снігоочисник СО -750. 

«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років (Локомотив U35.301 на ст. Кушниця)

В 105-річному житті Боржавської вузькоколійки можна виокремити кілька періодів – чехословацький, угорський, радянський і …сучасний. Нема вже паровозів (один в музеї в Колочаві), згаданих польських вагонів, не возять деревину. На ділянці Берегово — Хмільник пасажирського руху нема з 1983—1984 років. Відрізок Іршава — Приборжавське не експлуатується та не підтримується в належному стані. Відрізок Іршава — Ільниця демонтовано у 2010 році.

Протягом 2004—2007 років демонтовано відрізок Приборжавське — Кушниця. Колія пережила за останні роки акти вандалізму та спроби демонтажу. 20 жовтня 2011 року — відбулась спроба демонтажу невідомими особами механічного семафору в селі Кушниця. Зупинили депути Кушницької сільської ради. 21 жовтня виконавчий комітет сільради надав семафору статус технічної пам'ятки місцевого значення з метою запобігання актам вандалізму. 6 квітня 2012 року — демонтовано 300 м колії поблизу села Дубрівка Іршавського району…

Нині пасажирське залізничне сполучення відбувається тільки на відрізку Іршава — Хмільник та Хмільник — Виноградів. Їздить тепловоз із двома пасажирськими та вантажним вагонами. Але мала колія не здається завдяки ентузіастам із усього світу, які приїздять. «Боржавська ініціатива» намагається проводити різні акції – День Боржавської вузькоколійки, Вино Боржавської вузькоколійки, св. Миколай, аби черговий раз наголосити владі та «Укрзалізниці» не втратьмо унікальну туристичну атракцію. Так що, «Анцьо», живи!

«Анця Кушницька» постаріла –їй виповнилося 105 років (ст)

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>