16-річний ужгородець розробив робота-помічника для інвалідів

Сніжана Русин, "Новини Закарпаття"  21 травня 2013 12:46  26535997 136671
16-річний ужгородець розробив робота-помічника для інвалідів

Ужгородець Максиміліан Бохорський винайшов робота, здатного за допомогою комп’ютерного управління стежити за тим, що відбувається навколо, шукати та приносити господарю різноманітні речі, вимірювати температуру повітря, передавати звуки. І всі ці дії робот-шпигун, як його називає сам винахідник, може виконувати в радіусі 1 кілометра. 16-річний юнак впевнений, що його машина може стати неабияким помічником для людей з обмеженими фізичними можливостями. 

Потяг до конструювання у Максиміліана з’явився у надто ранньому віці. Так, у 2,5 року хлопчик за півгодини розібрав і знову зібрав складний металевий конструктор, який його батькові доводилося конструювати цілих 4 дні. Вже тоді батьки хлопця зрозуміли, що син має талант, і вирішили його розвивати.

«Максиміліан із раннього віку розвивався набагато швидше, ніж його однолітки, — пригадує мама винахідника Грижина Бохорська. – Так, коли йому минув усього рік і кілька місяців, я помітила, що син має чудову пам’ять. А сталося це так: я написала крейдою на дощечці вісім букв алфавіту і назвала їх, а наступного дня жартома спитала сина, яка це буква. Була дуже вражена, коли він назвав правильно усі букви. І за тиждень ми з ним вивчили цілий алфавіт. Родичі дивувалися: дитина ще розмовляти не вміє, а вже цілий алфавіт знає!».

З такою цікавістю Максиміліан ставився до всього, що його оточувало. Навіть скласти картинку з тисячі пазлів у 2-річному віці для нього не було абсолютно ніякою перешкодою. А складати конструктори і щось майструвати, пригадують батьки хлопця, було улюбленою справою сина. Невдовзі Максиміліан почав активно вивчати англійську мову, а ще через якийсь час – угорську.

«Коли мені минуло чотири роки, я почав просити батьків, щоб віддали мене до школи. Кожен день повторював одне й те ж: «хочу в школу», — пригадує молодий винахідник. – На той час я вже добре читав, володів англійською. У садочку натомість мені було дуже нудно. Тож батьки віддали мене вільним слухачем до школи, де вивчали угорську мову. За два роки я навчився читати і писати угорською. А в неповних шість років пішов одразу в другий клас, оскільки вчителі відмовлялися записувати мене в 1 клас: казали, що мені там буде нецікаво, тому буду тільки заважати своїм одноліткам».

Попри навчання, батьки Максиміліана записали сина на різноманітні гуртки. Так, свого часу він відвідував і бальні танці, і гуртки моделювання, конструювання… А два роки тому змайстрував свого першого робота.

«Пригадую, син якось сказав, що збирається сконструювати «руку», яка зможе все брати і приносити, —  пригадує пані Грижина. – Я тоді посміялася і забула. Десь через півроку вранці чую, як у двері спальної кімнати щось входить і гуде. Дивлюся, а це невелика гусенична машинка, обладнана відеокамерою. Після цього Максиміліан загорівся обладнати робота «рукою», яка зможе діставати речі з найвіддаленіших шпаринок, закутків і приносити куди потрібно».

Частини для своїх роботів Максиміліан замовляв з різних куточків світу: США, Гонконгу… Використовував деталі, які застосовуються у виготовленні новітньої техніки. Так, робот-шпигун обладнаний трьома акумуляторами, відеокамерою, температурним датчиком і купою дротів. Зараз хлопець планує вдосконалити свій винахід, обладнавши його гусеничними колесами, з допомогою яких робот міг би долати важкодоступні місця.

Максиміліан впевнений, що якби такі роботи запровадили у виробництво, то вони б могли стати надійними помічниками для людей з обмеженими фізичними можливостями.

«Наприклад, робот міг би вийти на вулицю і виміряти температуру повітря, щоб людина знала, як їй одягатися при виході на прогулянку. Або ж з допомогою комп’ютерного управління міг би заїжджати під ліжко або в інші важкодоступні місця чи просто проїжджати певну відстань у будинку і приносити господарю необхідну річ. А «рука» робота може наразі піднімати і переносити будь-який предмет вагою до 850 грамів».

Функції робота можна розширювати залежно від завантажених комп’ютерних програм.

До речі, зовсім недавно Максиміліан Бохорський взяв участь у святкуваннях до Дня інтелектуальної власності в Києві, де його талант, звісно, помітили. Після того, каже хлопець, до нього звернулося вже багато охочих мати такого робота-шпигуна.  
 Тепер Максиміліан навчається в Ужгородській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів. Каже, що саме тут отримав неабиякий багаж знань. Однак брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні хлопець не буде, оскільки невдовзі виїжджає до столиці Угорщини. Там, у Будапешті, має намір вступати до філіалу Оксфордського університету (International Business School) і здобувати фах економіста.

Джерело: газета "Новини Закарпаття"

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

doesn't matter  21.05.13 21:51

Молодец парень! Я тоже в детстве мечтал роботов делать, но материалов не было..

Зря он идет учиться на экономиста.. если ему нравиться заниматься техникой - пусть занимается тем чем ему интересно и тогда достигнет гораздо больших вершин!

Но в любом случае удачи ему!

Всего комментарів 1
]]>