У затінку парків

Наталія Тернавська, «Старий Замок»  31 січня 2012 17:56  4745145 05386
У затінку парків

  Допоки в місті не вщухають пристрасті довкола вирубувань у найбільшій зеленій зоні обласного центру – Боздоському парку, «Замок» вирішив поцікавитися станом інших природоохоронних зон Ужгорода. І знайшов чимало цікавого…

283 200 гривень. Саме таку суму в квітні минулого року Закарпатська обласна рада виділила на облаштування двох об’єктів природно-заповідного фонду Ужгорода. Конкретніше: мова йде про міські парки «Підзамковий» та «Партерний». Ужгородська міська рада ще більше конкретизувала цільове призначення коштів: за цю суму не повністю впорядкують парки, а лише... їх обгородять.

Сума, яку обласна рада передала з цією метою ужгородському виконкому, чималенька. Особливо якщо порівняти її з розмірами інших цільових асигнувань. Зокрема, за тією ж програмою «Реалізації природоохоронних заходів на 2011 рік» на рекультивацію проблемного полігону твердих побутових відходів у Тячеві дали всього 200 тисяч. А на будівництво розплідника та ферми для розведення диких тварин і птахів – 50 тисяч. З усього видно: побудувати ферму коштує у 5,7 рази дешевше, ніж обгородити парканом два парки. Проте не це головне.

Нова назва. Нове життя парку Другетів?

Ужгородський парк «Під замком», який з 80-х років минулого століття був геть занедбаний, торік став активно відроджуватися. Оновлення розпочалося з назви: замість імені Горького він дістав сьогоднішню – «Підзамковий». Хоч і з цим топонімом була певна плутанина: в документах міської ради парк спершу фігурує як КП «Парк культури та відпочинку «Під замком», а вже згодом перетворюється на «Підзамковий».

Навесні у цій зеленій зоні активно проводилися різноманітні суботники, акції розчищення, прибирання, впорядкування території. Залучали громадськість міста. Парк поволі набуває привабливого вигляду. Директором нового Підзамкового парку стає депутат Ужгородської міськради Тарас Рум’янцев. Тим часом сама міська рада активно поповнює статутний фонд об’єкта-пам’ятки садово-паркового мистецтва – спершу своїм рішенням від 22 липня минулого року робить внесок у 200 тисяч гривень, а згодом рішенням від 15 вересня збільшує розмір статутного капіталу комунального підприємства ще на 100 тисяч за рахунок коштів спеціального фонду бюджету розвитку міста.

Того ж дня, 15 вересня, через ЗМІ ужгородський міський голова Віктор Погорелов поінформував, що вже почалася підготовка до встановлення паркану й на часі – наступний етап відродження найдавнішого парку міста. «Ми продовжуємо впорядковувати парк, і протягом двох місяців тут вже будуть лавиці, освітлення, тож у вечірній час спокійно гулятимуть мами з дітьми, і просто люди, які живуть поряд або ж приїдуть сюди подихати свіжим повітрям. Підзамковий парк дістає нове життя, я дуже цьому радий, адже переконаний, що це потрібно ужгородцям, передовсім – дітям і молоді», – ділився планами мер.

Однак, ні до кінця осені, як обіцяв пан Погорелов, ні до кінця року освітлення й лавиці у Підзамковому парку так і не з’явилися. Натомість саме у вересні, як зазначив у коментарі директор парку Тарас Рум’янцев, зелену зону заповідного фонду таки було обгороджено. На це, за словами керівника, було, згідно з рішенням сесії, виділено 216 тисяч гривень (решта суми була запланована на «Партерний сквер»). Виконувала роботи фірма «Пантеон». За словами пана Тараса, результатом він задоволений, але має сумніви щодо того, чи розрахувалася з підприємцями міська рада. Його сумніви частково підтвердила й начальник фінансового відділу Ужгородської міськради Світлана Король, яка зазначила, що 60 тисяч із загальної суми субвенції залишилися невикористаними через заминки  з казначейством. Проте послуги було надано, тому міськрада, так би мовити, «в боргу», для погашення якого слід використати або чергову субвенцію, або кошти з бюджету розвитку.

Тож  нам видалося дивним те, що на наше запитання, чи повністю міськрада розрахувалася з фірмою за роботи у Підзамковому парку, в самому ПП «Пантеон» після невеличкої заминки відповіли – так, розрахувалася. Цікаві розбіжності.

Підганяємо теорію під практику?

У звіті про виконання за 9 місяців 2011 року бюджету міста, який 9 грудня був представлений на розгляд міської сесії, ідеться про те, що із згаданої нами на початку статті обласної субвенції (на обгородження парку та скверу) використано 62,9 тисяч гривень. Решта, а саме 220,3 тисячі, залишаються на рахунку міського бюджету й будуть використані в жовтні.

Того ж самого дня, на тому ж пленарному засіданні, Ужгородська міська рада вносить доволі  дивну зміну до Програми економічного й соціального розвитку міста. Вона стосується знову ж таки наших парків. Цитуємо: «Назву об’єкта «Обладнання об’єктів природно-заповідного фонду, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Підзамковий» та «Партерний сквер» огорожею» викласти в новій редакції: «Обладнання об’єкта природно-заповідного фонду, парки-пам’ятки садового мистецтва місцевого значення «Підзамковий» стежками і огорожею» без зміни джерел бюджетних призначень», – гласить рішення міських обранців.

Тобто у самому кінці року, під по­передньо використані кошти й виконані (або не виконані) певні роботи  депутати вирішили «підігнати» власне рішення. Так із цільової субвенції раптом (у грудні!) зник «Партерний сквер», і так само раптово у тексті рішення з’явилися стежки у Підзамоковому парку. Чи не дивно? Виходить кошти на їх виготовлення використовували ще до того, як рада ухвалила відповідне рішення? Водночас директор парку Тарас Рум’янцев у коментарі нашому виданню вже цього року стверджував, що обласні кошти пішли винятково на огорожу... Що ж тоді із загадковими стежками?

До слова, боком стежки й доріжки вже вилізли іншому комунальному підприємству – Боздоському парку. Міська прокуратура минулого року порушила кримінальну справу проти службових осіб КП «Парк культури та відпочинку «Боздоський». 2008 року вони без тендерних процедур уклали договори підряду з виконання робіт на вистелення тротуарів за завищеними цінами, ошукавши державу на 65 тисяч гривень.

Золота огорожа?

«Замок» не полінувався прогулятися Підзамковим парком для оглядин нової огорожі. Виглядає вона доволі скромно – звичайна сітка рабиця, яка частково вмонтована у металевий каркас, а частково просто закріплена на стовпцях. Цікавимося у спеціалістів, у скільки, скажімо, обійдеться 100 метрів такого паркану для звичайного громадянина. Підрахунки не претендують на істину, а проводяться лише в якості експерименту.

Розцінки беремо максимальні, а матеріали найякісніші. На установку 100 погонних метрів паркану з сітки рабиці нам знадобиться 100 метрів сітки рабиці оцинкованої з товщиною дроту 2,5 мм (ціна – близько 3 тисяч гривень)  і 41 стовпчик вартістю 80 гривень. Разом на стовпчики у нас піде 3280 грн. Таким чином у сумі маємо 6 280 гривень за 100 метрів паркану.

Площа парку Підзамковий 2,5 га. Припускаємо навіть, що його обгородили повністю по периметру (хоча насправді значно менше), вираховуємо його окружність – виходить максимум 700 метрів. Простим множенням вичислюємо повну вартість – 43 960 гривень. Додаємо до цих витрат транспорт, монтаж, додаткові розхідні матеріали, роботу і... зі спокійною душею щедро подвоюємо цю суму. У результаті маємо 87 920 тисяч гривень. Накидуємо ще 30 тисяч на виготовлення проекту.

Отже, за дуже «накрученими» ринковими розцінками з приплюсуванням сум на виготовлення проекту, доставку й монтаж огорожі по периметру всього парку, оплату праці та навіть каву монтажникам у нас виходить сума – 117 920 тисяч гривень. Це дуже неекономні витрати. Кожен із нас, обгороджуючи власний сад такою ж площею, вклався б у значно меншу суму. Витрачаючи свої кошти, ми намагаємося бути бережливими. Коли ж ідеться про державні, ощадливість як поняття зникає. Ми ж живемо у багатющій державі! Нащо економити?!

Нагадаємо, що міські депутати виділили КП «Парк культури та відпочинку «Підзамковий» на огорожу навіть не пораховані нами максимальні ринкові 117 тисяч, а на... 100 тисяч більше! Тим часом міський голова називає суму ще більш «круглу» - усі 283 тисячі та ще й з «хвостиком». Так, під час нещодавньої прес-конференції Віктор Погорелов заявив, що кошти субвенції на обгородження витрачені повністю на Підзамковий парк. Більш того, їх, за словами мера, ще й не вистачило, тому міська рада була змушена додатково виділяла 60 тисяч з міського бюджету на (увага!) асфальтування доріжок! Щоправда, мер не уточнив, який стосунок має асфальтування доріжок до обгородження (власне на яке і мали виключно спрямовуватися кошти)? Невже на асфальтування не знайшлося грошей із тих 300 тисяч, якими міська рада раніше поповнювала статутний фонд комунального підприємства? До речі, у 2012-му згідно із Програмою охорони навколишнього природного середовища міста Ужгород на 2012-2015 роки, затвердженою на сесії того ж таки 9 грудня, Підзамковому парку має бути виділено ще 290 тисяч гривень на «організацію територій».

Забутий менший брат

Чому ж так несправедливо міські депутати вчинили щодо іншої пам’ятки садово-паркового мистецтва, Партерного скверу, який теж був згаданий у рішенні міськради, але його звідти згодом викинули?

Сквер «Партерний», що позаду ужгородського Білого дому, візуально мало чим відрізняється від інших зелених міських куточків. Тож небагато хто з містян здогадується, що це – об’єкт природо-заповідного фонду. Жодних інформаційних знаків, які б про це повідомляли, поблизу немає. Проте саме він став тим другим об’єктом, на впорядкування якого обласні обранці виділили кругленьку суму. 

Це, щонайменше, дивно, адже сквер і до того був обгородженим. «Замок» теж сфотографував стареньку огорожу скверу позаду Білого дому. Не надто вишукана, вона, проте, ще добротна. Тож не зрозуміло, навіщо було перейматися повторним огородженням цієї зеленої зони. Тоді як інші взагалі навіть такими парканами ніколи не обладнувалися.

З одного боку виглядає, наче міські депутати взялися своїм рішенням виправляти прикру помилку обласних колег. Це було б цілком логічно, якби міські обранці не спохватилися щодо цієї несправедливості тільки у грудні – після того, як більшість коштів обласної субвенції вже було використано.

Тим часом цілком логічно було б обладнати «Партерний сквер» відповідною табличкою із зазначенням, що це природоохоронна зона. Мало кому з ужгородців відомо, що в їхньому місті є цілих 13 об’єктів природо-заповідного фонду. Серед них – один загальнодержавного значення (ботанічний сад), решта – місцевого. Що ж це за об’єкти і чому, власне, містяни так мало про них знають, хоча декотрі їм доводиться бачити чи не щодня?

Головна причина – у браку інформації про них. Немає елементарних інформаційних стендів, табличок, схем розміщення тощо. Чомусь, виділяючи сотні тисяч гривень на паркани й стежки, депутати так і не спромоглися встановити інформаційних стендів, карт і табличок у жодному з парків, скверів чи біля міських пам’яток природи. Коштувало б це у сотні разів дешевше, а ефект мало б чи не кращий, ніж зведення «мурів» проти вандалів.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>