Неодноразово на районному прийомі громадян мешканці Руської Мокрої та Комсомольська зверталися до депутатів і голови райдержадміністрації Михайла Шелевера щодо стану доріг у їхніх селах. Але у відповідь чули тільки обіцянки. Ще три місяці тому їм гарантували, що дорога від Комсомольська до селища Усть Чорна нарешті відремонтують, а до населених пунктів їздитимуть маршрутні автобуси. Однак, вочевидь, місцеве керівництво занадто зайняте передвиборчою кампанією і нехтує побажаннями громади. Варто сказати, що дійсно саме у цих населених пунктах стан доріг найжахливіший, а в деяких місцях немає і проходу. Люди самотужки викладають дерев’яні дошки та бетонні плити вздовж шляху, аби відвідати друзів та рідних в інших селах. Жителі справді стурбовані й у відчаї звертаються до місцевої влади. Частково цитуємо лист-звернення:
«З болем у душі та надією, що будемо почуті, хочемо звернутися із своїми проблемами уже публічно. Упродовж останнього десятиліття, ми, жителі сіл Руська Мокра і Комсомольськ, сподіваємося на краще життя, але, на жаль, уже кілька років ця надія є далекою і нездійсненною. Жодного разу ми не спостерігали, щоб на районному рівні обговорювалися проблеми наших сіл. Адже тут їх дуже багато. Хоча про наше лісове багатство місцева верхівка не забуває, і тисячу кубів лісу і досі вивозять без контролю і вдень, і вночі.
Заглянемо у далеке минуле наших країв. У 1998 році стався перший паводок, який завдав чималої шкоди нашим селам, були зруйновані майже всі берегоукріплення. Бурхлива річка Мокрянка також знищили автомобільну площу. Стихія зруйнувала навіть декілька будинків з усім майном. Але, на щастя, протягом 2000-их років питання вирішувалося на державному рівні. До нас перекинули спеціальну техніку, а також численну кількість «військ» МНС. Разом із місцевими жителями склали план ліквідації наслідків стихії. Було зроблено чимало. Залишилося тільки впорядкувати дороги.
У 2010 році знову нагрянув паводок, який зруйнував останні власноруч зроблені опорні стіни, брегоукріплення, залишки доріг тощо. На чергову проблему районне керівництво уваги не звернуло – розмиті дороги залишаються донині. Кожного року до нас приїжджають сотні туристів з Австрії, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Білорусії і милуються нашими краєвидами. І водночас вони нарікають, що, живучи у 21 столітті, ми байдужі до жахливого стану доріг. Туристи дуже часто кажуть: «У вас доріг нема! І нам стає соромно — за себе, за район і за владу. А щоб ми не були голослівними, запрошуємо перших осіб району та держави переконатися у наявності таких негараздів. Живемо і надалі з надією, сподіваємося, що нас буде почуто,
Жителі сіл Руська Мокра та Комсомольськ»
Стурбовані мешканці Комсомольська та Руської Мокрої й освітянськими проблемами у їх селах. Перша — недостатня забезпеченість шкіл та ДНЗ дровами, яких вистачає тільки до середини зими. Друга — відсутність вбиралень у приміщеннях, санвузлів та елементарної технічно-матеріальної бази школи, починаючи від крейди та закінчуючи новим посудом.
Розповіли нам земляки і про свавільну вирубку лісу у їхньому краї. Вони запевняють, що у місцевих лісах по-варварськи вирубується деревина. А це передусім — законне багатство мешканців. Крім того, після лісовозу, який кілька разів на день транспортує близько 30 кубічних метрів смереки чи дубів, у повітрі висить пилюка, котрою ми та наші діти дихаємо десятки років.
Ще про багато проблем розповідали краяни, однак допоки найболючішими залишаються невпорядковані дороги та страх перед черговим паводком.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.