Працювати над проблемами свого округу потрібно щодня, – переконаний Володимир Смоланка

Анастасія Лесів, "Старий Замок"  13 вересня 2012 17:12  15420734 021252
Працювати над  проблемами свого округу потрібно щодня, – переконаний Володимир Смоланка

Мешканців Ужгорода й району найбільше цікавить, чи не втратить Закарпаття через роботу в парламенті такого чудового лікаря. У відповідь Володимир Смоланка запевняє, що мав уже чимало спокусливих пропозицій залишитися працювати в столиці, проте не погодився на жодну з них. «Тому, будьте певні, депутатська робота не змусить мене переїхати до Києва, – пояснив на одній із зустрічей з виборцями кандидат. – Як мені відомо, засідання у Верховній Раді тривають лише 88 днів на рік. Відтак весь інший час планую бути в Ужгороді, працювати у своєму окрузі, надалі залишаючись у практичній медицині й науці. А тут, як відомо, трудитися є над чим: незадовільні стан доріг та якість освіти, недостатній рівень надання медичних послуг, несвоєчасна виплата мізерних зарплат, пенсій та й загалом низький рівень якості життя».  

 «Лікування» освіти

 У переддень Першовересня Володимир Смоланка зустрівся з колективами ужгородських дитячих начальних закладів – СНВК «Пролісок», «Дивосвіт», «Ластовічка», ДНЗ №№ 2, 6, 16, 36, 40 і 12. Насамперед кандидат у народні депутати поцікавився в керівників садочків, наскільки їхні освітні заклади готові до нового навчального року. Серед проблем, які називали освітяни, характерні для Ужгорода загалом: у кого дах тече, у кого з вікон дує, десь потрібен поточний ремонт, а подекуди й капітальний. Кажуть, через брак коштів болючі питання не вирішуються, а лише переносяться з року в рік.

На думку Володимира Смоланки, частково владнати їх мож­на, реорганізувавши систему освіти. Передусім слід змінити ставлення держави до педагогів. Насамперед вони заслуговують гідної оплати та умов праці.

Також нагальною потребою для освітянських закладів усіх рівнів – садочків, шкіл, університетів, є надання їм більшої самостійності: щоб сам колектив вирішував, яким чином йому розпоряджатися своїм бюджетом. У такому разі гроші використовувалися б значно раціональніше.

Депутат наголосив, що бачить свою роботу у Верховній Раді насамперед у гуманітарній сфері. «Іду у велику політику, аби змінити систему медичного обслуговування, – запевняє Володимир Іванович. – Перше, що потрібно, – створити умови для адекватної роботи медичних фахівців, що  припинить їх масовий виїзд за кордон. Також слід запровадити систему обов’язкового державного медичного соціального страхування. Необхідна єдина система з трьох складових: страхування державою, роботодавцем та з особистих відрахувань людини. У всіх країнах Європи така практика успішно діє.  

 Свій у парламенті

 Під час нещодавньої зустрічі Володимира Смоланки із жителями прикордонних сіл Тисаашвань, Тисауйфалу, Соломоново, Сюрте і Тийглаш Ужгородського району люди  нарікали, що саме через невдоволення рівнем життя вдома, вони подаються шукати кращої долі до найближчого зарубіжжя.

На думку кандидата у народні депутати, уникнути такої несправедливості можна: у Верховній Раді мають бути люди, які насамперед дбатимуть про своїх краян, лобіюватимуть їхні інтереси при ухваленні важливих рішень, законів, бюджету. Як мажоритарник, самовисуванець, Володимир Смоланка добре знає, наскільки велике це має значення,  адже на Ужгородщині ще є безліч питань, що потребують залучення великих державних коштів. До прикладу: забезпеченість робочими місцями, розробка системи цілодобового водопостачання, збереження довкілля краю тощо. А це те, що не до снаги ні районному, ні обласному бюджету.

На загальнодержавному рівні потребують вирішення і болісні питання мешканців Тисаашвані, пов’язані із залізницею, що проходить селом. Через погані транспортні розв’язки доїхати туди складно: автодорогу часто перекривають товарні потяги, тож доводиться близько години чекати.

А ще залізнична станція Чоп, яка, займаючи площу у 22 га, жодної копійки не сплачує до сільського бюджету. Відтак Тисаашвань майже наполовину недовиконує бюджет.  Врегулювати ж цю ситуацію теж слід на державному рівні: сплата податків має відбуватися за місцем діяльності.

Зважаючи на національні особливості нашого краю, варто подбати і про збільшення кількості пунктів пропуску,  щоб етнічне населення країн-сусідок могло підтримувати  близькі стосунки з друзями, родичами, яких історично розділив кордон. Потрібно чітко визначитися й з політичним вектором країни – його професор бачить лише у європейській спільноті.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>