Чупакаброістерія: Містичний монстр, яким ЗМІ вже кілька років лякають українців, – не більше, ніж хворі тварини

Юрій Лівак, Старий замок  22 вересня 2012 10:17  26121292 021823
Чупакаброістерія

Коли років 20 тому у мене вдома якась тварина передушила всіх курей у закритому курнику, ми ще не здогадувалися про існування чупакабри, тому вирішили, що біди накоїла лисиця або ж тхір. Нині ж традиційні хижаки у нас не в пошані. Домашніх тварин здатна знищити лише загадкова чупакабра, яка прийшла сюди з Латинської Америки.

Важко відстежити, коли саме містична істота перебралася на українські простори. Найімовірніше, «привезли» її журналісти «Газети по-українськи», які кілька років тому будь-який випадок, пов’язаний із нападом диких чи здичавілих домашніх тварин, неодмінно пов’язували з чупакаброю. Згодом до них приєдналися інші засоби масової інформації – і понеслося...

Родом із Латинської Америки

Здолала чупакабра і Закарпаття. Щороку нас «годують» повідомленнями про жорстокі напади на домашніх тварин, причому з кожним разом монстр проявляє все вищий рівень агресії, ніби просто для забави розриваючи птицю чи кролів і навіть не намагаючись їх пожерти.

А нещодавно чупакабру вбили. Про це повідомив телеканал «Тиса-1» і продемонстрував шокуюче любительське відео, на якому хтось заколює тваринку вилами, а та відчайдушно вищить та намагається вирватися. Учасник цього вбивства на камеру додав, що добивали монстра кувалдою. Ніхто навіть на мить не задумався, що найімовірніше жертвою чупакаброістерії стала звичайна лисиця, яка просто поганенько виглядала, може, через хворобу, а може – через зміну хутра.

Пропагандистів чупакабри навіть не застерігає те, що українське «чудовисько» разюче відрізняється від латиноамериканського. Вперше про чупакабру заговорили в 1975 році в  Пуерто-Рико. Істота нападала на кіз і висмоктувала з них усю кров. Власне, сама назва диво-тварини виникла від іспанських слів chupar – «смоктати» і cabra – «коза». Згодом звістки про неї з’явилися в Мексиці та США. За свідченнями «очевидців», чупакабра – це великий монстр заввишки 130-150 см, на ногах якого по три великі пальці з довгими кігтями, тіло, як у велетенського вовка без шерсті, але з товстою сіро-коричневою шкірою, в пащі чотири ікла довжиною 5 см, яскраво-червоні очі. Дехто описував тварину, як двоногого динозавра чи вказував на подібність із кенгуру.

Звісно, жоден науковець не знайшов доказів існування такої істоти. Однак це не зупинило журналістів та селян, схильних вірити у надприродне. І, врешті-решт, чупакабра, демонструючи дива міграції, оселилася і на пост-радянському просторі.

У 2010 році прес-конференцію з цього приводу дав доцент кафедри зоології і екології Дніпропет­ровського національного університету, кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко. За його словами, дослідження показали, що всі чупакабри України – це єнотоподібні собаки та лисиці. «Я можу пояснити появу таких незвичайних тварин тим, що у нашій державі ведеться неправильний менеджмент лісових угідь, тож маємо надлишок лисиць. За радянських часів проводився відстріл рудих, а зараз мисливцям це не вигідно, оскільки їхнє хутро не цінується, а виконувати плани не хочеться. Саме тому популяція не має природної або антропогенної регуляції, з’являється багато слабких особин, схильних до хвороб. Тому ми стикаємося з явищем лисиць-чупакабр». Тобто всі ці монстри – не більше, ніж хворі хижаки.

 Лисиця з коростою – ще не чудовисько

Здавалося б, на цьому тему можна закривати, однак сталося зовсім навпаки – повідомлень про напади монстрів із того часу лише побільшало. Незважаючи на те, що з часу появи перших інформацій про диво-істоту і досі їхню зовнішність не описав жоден науковець, ЗМІ продовжують експлуатувати образ тварини-монстра, користуючись легковірністю аудиторії.

«Чупакабра – це вигадана істота, яку зоологічна наука ще не описала, – не сумнівається Людвіг Потіш, кандидат біологічних наук, доцент УжНУ. – Будь-який звір залишає сліди не лише діяльності, але й життєдіяльності – він десь має спати, їсти і т. д. Треба, щоб усе це було зібрано, і лише тоді можна говорити про нового звіра».

«Найчастіше узагальненою назвою «чупакабра» люди називають те, що не можуть зрозуміти. Я жодного разу не бачив істоти, яку було б неможливо ідентифікувати, – продовжує науковець. – У закарпатську фауну вводили нові види тварин, такі як єнотовидний собака, заєць-біляк, плямистий олень. Той же єнотовидний пес людям був невідомий. Років два тому мені зателефонували мисливці з Іршавського району, що підстрелили якусь дивну тварину. Переслали фото і я визначив, що це саме єнотовидний собака.

Другий аспект: у тварин бувають серйозні хвороби, через які вони змінюються до невпізнаваності. Класичною в цьому плані є короста в лисиць. Тварина покривається дуже негарними наростами у вигляді шкірки, а шерсть залишається лише трохи на голові та на кінчику хвоста. При спалахах недуги такі лисиці трапляються часто.

Третє: бродячі собаки є доволі масовим явищем навколо сіл і хворих серед них теж досить багато. Отож, говорити про те, що чупакабра – це якийсь окремий вид тварин, просто немає підстав».

Що ж до версії, мовляв, звичні хижаки не влаштовують «геноцид» домашнім тваринам, то, каже наш співрозмовник, це також не відповідає дійсності. «Щодо лисиці – твердження справедливе. Вона дійсно вбиває одну тварину й тікає туди, де їсть. А от собакам властиве масове знищення. Будь-який ґазда, що тримає господарство, знає, що пси, принаймні молоді, ганяють птицю з великим азартом, давлять їх багато і переважно не їдять. Це просто здобуття навиків у полюванні, закладене у вовків», – пояснює він.

«На жаль, люди включають містику, коли стикаються з чимось незвичним, а звертатися до спеціалістів навіть не пробують, – продовжує Людвіг Адальбертович. – Років 5 тому був дуже популярний відеоролик про дивну істоту, зловлену в Латориці. Її назвали русалкою. Я досліджував, що це таке, зрештою знайшов найбільш якісне відео і зумів розібратися. В сусідній Угорщині виводять гібриди осетрових. Різні види схрещують між собою – така риба дуже швидко набирає вагу. Коли я докладно роздивився відео, то побачив, що це гібрид білуги та стерляді. В Угорщині його масово розводять для торгівлі. Автор відеоролику, очевидно, свідомо робив його так, аби додати більшої містичності. Тому знімав її лише знизу з одного ракурсу».

Людству завжди було властиво вигадувати різноманітних монстрів, як-от гігантські кальмари-кракени, вовки-перевертні, дракони, мантікори, грифони – список велетенський. Однак ті давно перетворилися на елемент фольклору, і, здавалося б, у XXI столітті вже навряд чи хтось здатен повірити в демонічну істоту з надзвичайними здібностями. Але, схоже, людська натура потребує різноманітних страшилок, і раз у нас убили віру в існування драконів, значить потрібно вигадати якесь інше чудовисько – бодай козячо-кролячо-курячого вампіра…

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>