Труба воді

Олександр Ворошилов, "Старий Замок"  21 березня 2012 10:43  6047840 08127
Труба воді

Сьогодні питання питної води –  одне з найактуальніших в Україні. В одних містах підвищують тарифи, в інших – борються із боржниками репресивними методами. На Закарпатті також не все гладко. Навіть у  гірських районах питної води вже не вистачає. В Ужгороді мерія вирішила відключати злісних боржників «Водоканалу» від мережі, в їх число потрапили навіть військові частини. У Мукачеві проти зростання тарифів намагалися провести громадську акцію протесту, однак мешканці не відгукнулися на заклик активістів.

«Підняття тарифів за воду  можна зупинити лише збільшенням кількості наших споживачів», – вважає директор берегівського підприємства «Водоканал-Карпатвіз» Йосип Галайда. Сьогодні таких у Берегові 4887, а також понад 300 дрібних підприємців. Тарифи на воду в Берегові – одні з найвищих в області. Складається плата з двох показників – за водопостачання та водовідведення. З 1 березня 2012 року кубометр води для мешканців міста коштує 9 гривень 18 копійок (до цього 8,44 грн.). Підвищення ціни нібито не надто велике, але все одно неприємне. Із чим це пов’язано і які перспективи чекають берегівчан, розповів «Замку» керівник «Водоканал-Карпатвіз» Йосип Галайда. 

Хлор шкідливий, але без нього ніяк 

– Йосипе Степановичу, наскільки вода у Берегові відповідає стандартам?

– Гечанський водозабір, звідки «п’є» Берегово, – один із найбільших, що розвіданий в області ще у 1950-60 роках. Це практично артезіанська вода, яка видобувається з глибини 100-120 метрів. Але одне з найкращих джерел питної води розвідано в Ужгороді (Минайський водозабір) та у Виноградові – там вода не має зайвих домішок. Гірше у Мукачеві та Берегові – надлишок заліза або марганцю.

На жаль, станцію деманганації у Берегові у радянський час так і не добудували. Нині «сиру воду» ми все одно готуємо до споживання – вона проходить окислення, фільтрування і знезараження. На жаль, використовуємо і хлорування, хоча хлор – теж не бажаний для людського організму. Крім того, ця хімічна сполука шкодить і чавунним трубам, які давно вичерпали свій ресурс. Нашій мережі від 30 до 100 років. Нині ми відмовляємося від сталевих і чавунних труб, встановлюємо лише пластикові – їх легко промивати, вони мають 50-річну гарантію.

– А чи варто хлорувати  воду? Адже вона у Берегові подається з артезіанської свердловини.

– За нормативами це є обов’язковим. Аби виключити ймовірність потрапляння у питну воду шкідливих бактерій. Хоча існують у світі й інші методи обеззараження. Наприклад, ультрафіолетовим випромінюванням або – найкращий метод – застосуванням гіпохлориту натрію – це водний розчин звичайної солі. Однак наразі не можемо відмовитися від хлорування, аби запобігти різним інфекціям.

– Але ви згідні, що цей метод слід замінювати на більш екологічний?

– Я лише за. Однак, аби застосувати новітні технології, потрібно вкласти багато грошей.  У міста їх нині немає. Та й вистачає чимало інших комунальних проблем, які потрібно терміново вирішувати.

– Мешканці Берегова разом  із питною водою отримують надлишок марганцю і заліза. Наскільки шкідливі ці елементи для здоров’я?

– Звісно, вони не надто корисні для організму. Однак найбільшої шкоди завдають інші хімічні домішки – нітрити, нітрати, а останнім часом і фосфати. Це пов’язано з тим, що на території області у радянські часи активно удобрювали землю. Тому там, де люди користуються власними колодязями або свердловинами на глибині 6-14 метрів, вважаючи, що п’ють чисту воду, насправді вони наражаються на реальну небезпеку. Практично це ґрунтові води, які сьогодні вже не є придатними для споживання.

Тому в рамках акції до все­світнього Дня води ми вирішили надати можливість мешканцям міста перевірити воду, яку вони споживають. Достатньо принести нам в офіс декілька літрів живиці – і в нашій лабораторії безкоштовно зроблять хімічний аналіз. Хоча іноді не потрібно й аналізів – люди самі часто скаржаться на погану якість води у колодязях, не лише на смак, а й на колір та неприємний запах. А найжахливіше бачити, коли деякі перетворюють власні криниці на септики і спрямовують туди каналізаційні викиди. Відповідно, хтось із сусідів поруч цю воду щодня п’є. Це загрожує навіть спалахом інфекційних хвороб. Наприклад, у мікрорайоні Чопівка вода в колодязях практично не придатна для споживання. Її люди використовують лише для технічних потреб, а питну змушені купувати...

– А чи допомагають домашні фільтри позбутися зайвих  домішок?

– Деякою мірою так, але це не панацея. Бо домашні фільтри слід часто замінювати, інакше вони можуть лише зашкодити,  накопичуючи небажані речовини.

Є сенс настоювати воду  перед споживанням – це дещо  зменшить вміст заліза. Але щодо  марганцю, то зарадити важко – його можна позбутися лише завдяки спеціальним, дуже дорогим фільтрувальним засобам.  Сьогодні основне завдання для нас – це знезалізнення. Аби запустити станцію деманганації, потрібно десятки мільйонів гривень. Недешеві і реагенти, які там застосовуються. Але слід сказати, що у Берегові все-таки використовується природний «закарпатський фільтр» – цеоліт, який видобувають у Сокирниці. Це чудовий абсорбент, який вилучає частину марганцю. Наш фільтр складається з колотого андезиту та цеоліту, а фільтрація води відбуваєтся проточним способом. Щодоби фільтр промивається. Наразі іншого вирішення  проблеми не існує.

Висока плата – за «розкіш»

– Які ще проблеми у підприємства?

– Основна – відкладення  іржі у трубах. Прочистити їх надзвичайно важко. Робимо це час від часу – під великим тиском подаємо напір води. Так осад вимивається – його випускаємо через пожежні гідранти. Але цього недостатньо. Є й інші методи, але наші застарілі мережі не дозволяють їх застосувати. Наприклад, угорські партнери пропонували пропустити поролонову пробку, яка очищує труби. Спробували це зробити у Берегові, однак нічого не вийшло – вона просто застрягала всередині...

Також весною та восени ми обов’язково промиваємо головний резервуар питної води, який вміщує три мільйони літрів.

Якщо по всій Україні проблема з питною водою, то в нас – ще й з каналізацією. Сьогодні жодні очисні споруди на Закарпатті не працюють належним чином. У Берегові очистка здійснюється механічним способом, а цього недостатньо.

– Споживачів найбільше турбує, наскільки піднялися тарифи.

– Лише на 7,8 відсотків. Це навіть не підвищення, а коригування діючих тарифів, яке ми зробили вперше з жовтня 2009 року. Хоча за цей час ціна за електроенергію зросла аж на 120 %.

– Вважається, що у Берегові – найдорожча вода в області.  Це справді так і чому?

– Тарифи на водопостачання зростатимуть в усіх містах – це однозначно. Але не слід забувати, що у Берегові вода подається цілодобово. Така «розкіш» сьогодні є хіба у Виноградові та Чопі. 

– Як формується тариф на воду?

– Ми подаємо наші розрахунки, витрати, а національна  комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері комунальних послуг, затверджує тарифи. При цьому перевіряють кожну складову.

– Чи скаржилися мешканці  Берегова на підняття тарифів?

– Ні, скарг не було. Думаю,  що всім зрозуміло, чому ми змушені піднімати тарифи: це загальнодержавна тенденція. «Водоканал-Карпатвіз» – збиткове підприємство. І вода  у Берегові не є надто дорогою. До того ж, маємо великі втрати води. Також наші тарифи часто порівнюють із київськими – близько двох гривень за кубометр. Однак не слід забувати, що там мільйони споживачів, відповідно менше видатків на обслуговування.

Боржникам надали змогу легалізуватися 

– Ваше підприємство – СП. Чи отримує якийсь прибуток  угорський партнер?

– У нас два засновники – Берегівська міська рада та водоканал міста Ніредьгаза. Маємо домовленість на 5 років, за якою всі  кошти, які надходять у вигляді прибутків, мають інвестуватися у модернізацію діючої мережі.

– Чи маєте злісних  боржників і як із ними боретеся?

– Їх щороку меншає. Нині вже близько 200 чоловік. Якщо відмовляються платити за рахунками, ми змушені подавати до суду.

– Кілька років тому ви запровадили акцію «амністії» боржників. Чи хтось скористався цією можливістю?

– Так, більше сотні людей.  Ми просто не могли довести,  скільки років вони незаконно  користувалися водовідведенням.  Тому міський голова дав дозвіл  «пробачити» їм борги і «легалізуватися». Плануємо провести інвентаризацію споживачів – це потрібно для розширення мережі у межах міста. Товариство зацікавлене збільшити кількість користувачів. Тоді нинішній тариф можна буде зберегти і не підвищувати. Адже видатки розподіляються на кількість споживачів. 

– 22 березня плануєте святкувати всесвітній День води у Берегові. Які будуть заходи?

– Головна мета – нагадати  всім про важливість і цінність  питної води. Адже в Україні кожна людина споживає за добу близько 250 літрів рідини. Це нонсенс, який веде до катастрофічних наслідків. Тому в Берегові до Дня води фахівці читатимуть лекції у навчальних закладах щодо збереження питної води, потім плануємо зібрати волонтерів, небайдужих мешканців і очистити береги каналу Верке від бруду. Також має відбутися виїзна колегія, на яку запрошені представники всіх комунальних підприємств Закарпаття, насамперед із водопостачання. Хочемо поділитися досягненнями, вивчити досвід колег, аби застосувати потім у себе на практиці.

На жаль, навіть незважаючи на високі тарифи, ми ще не звикли економити воду. Але цей природний ресурс не вічний. Наприклад, існують уже проблеми з питною водою у гірській місцевості – у Волівці і навіть у Міжгір’ї, де найчистіша питна вода в області. Там використовують поверхневі джерельні води, які не потрібно нічим обробляти – лише пустити у труби. Однак цієї зими джерело замерзло і місто на кілька днів залишилося без води...

Нам усім слід над цим серйозно задуматися. Адже за висновками вчених уже через 15-20 років у світі можуть початися війни за питну воду. І хоча земна куля складається на 75 % із води, однак лише декілька відсотків придатні для споживання людиною. Отже, вода – найбільша цінність на нашій планеті. Але ми досі цього не усвідомлюємо…  

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>